
- •1.Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.
- •2.Завдання сучасної біології. Методи біологічних досліджень.
- •3. Основні властивості живого. Рівні організації життя.
- •4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •5. Елементний склад організму. Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.
- •6. Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот, історія вивчення.
- •7. Малі органічні молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
- •8. Макромолекули (біополімери):полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості,роль в життєдіяльності організмів.
- •9. Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •10. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.
- •11. Будова клітини прокаріотів і еукаріотів.
- •12. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани.
- •Загальна характеристика мембран
- •Функції мембран
- •13. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.
- •14. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.
- •15. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.
- •16. Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка.
- •17. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.
- •18. Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова. Клітинне дихання.
- •19. Пластиди. Їх функції та будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.
- •20. Ділення прокаріотичних клітин. Хромосоми. Каріотип.
- •21. Клітинний цикл еукаріотичних клітин.
- •23. Мейоз
- •24. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •25. Сучасна клітинна теорія
- •26. Цитотехнології – можливості та перспективи використання
- •27. Клітина – елементарна цілісна жива система
- •28. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.
- •29. Утворення тканин.
- •30. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.
- •1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.
- •2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
- •31. Гістотехнології – можливості та перспективи використання.
- •32. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.
- •33. Віруси. Пріони. Будова, життєві цикли. Роль у природі і житті людини.
- •34. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактики віл-інфекції/ сніДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.
- •35. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.
- •36. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.
- •37. Особливості організації й життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження.
- •38. Роль одноклітинних організмів у природі та в житті людини. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.
- •39. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.
- •40. Обмін речовин, енергії й інформації у багатоклітинних організмів.
- •41. Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів.
- •42. Будова і утворення статевих клітин. Гаметогенез.
- •43. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.
- •44. Генетика – наука про спадковість і мінливість.
- •45. Генетична термінологія і символіка. Методи генетичних досліджень.
- •46. Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.
- •47. Хромосомна теорія спадковості.
- •48. Зчеплене успадкування. Позаядерна спадковість.
- •49. Комбінативна мінливість
- •50. Мутаційна мінливість
- •51. Види мутацій. Мутагени.
- •52. Модифікаційна мінливість
- •53. Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і еукаріотів.
- •55. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Генотип як цілісна система.
- •56. Генетика людина і її значення для медицини і охорони здоров’я.
- •57. Генетичні основи селекції організмів.
- •58. Досягнення в селекції тварин і рослин в Україні.
- •59. Основні напрями сучасної біотехнології.
- •60. Трансгенні організми. Проблеми, пов’язані з генно-модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.
- •61. Запліднення. Онтогенез.
- •62. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.
- •63. Вплив генотипу і факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.
- •64. Механізми регенерації. Ріст організмів, його регуляція.
- •65. Життєвий цикл у рослин і тварин.
- •66. Ембріотехнології
- •67. Етологія. Поведінка тварин у природі та методи їх вивчення.
- •68. Інстинкт. Видова схильність до деяких форм поведінки. Поведінка рослин.
- •69. Основи екології. Екологічні чинники. Загальні закономірності їх впливу на організм.
- •70. Середовища існування (грунтове, водне, наземно-повітряне, організмове). Пристосування організмів до чинників середовища.
- •71. Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції людини.
- •72. Екосистеми. Взаємодії організмів в екосистемах.
- •73. Кругообіг речовин і енергії в екосистемах. Різноманіття екосистем.
- •74. Загальна характеристика біосфери. Вплив живих істот на склад атмосфери.
- •75. Біосфера і людство. Екологічна криза сучасності.
- •76. Збереження біорізноманіття.
5. Елементний склад організму. Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.
Біохімія – наука, яка вивчає хімічний склад живих організмів, хімічні процеси, пов’язані з їх життєдіяльністю та хімічні закономірності, яким вони підпорядковуються. Майже всі відомі хімічні елементи є в живих організмах, при цьому більшість з них приймає участь в процесах життєдіяльності; За вмістом в клітині хімічні елементи поділяються на:
Органогенні елементи (98% - O,C,H.N);
Макроелементи ( до 1,9 % - Mg,K,Ca,Na,Fe,P,Cl);
Мікроелементи ( до 0,01 % - Cu,Zn,I,Mn,Br,F,Co);
Ультрамікроелементи ( до 0,00001 % - Al,Ag,Li,Ni,Si,Be);
Значення деяких хімічних елементів:
Н – Входить до складу води та органічних сполук;
С – Входить до складу органічних речовин, кісток;
N– Структурний елемент нуклеїнової кислоти, білків, АТФ;
О – Входить до складу води та забезпечує реакції окиснення;
F–Входить до складу емалі зубів;
Na–Основний позитивний йон, що сприяє транспорту речовин клітинну мембрану;
Mg – Активізує роботу ферментів та є структурним компонентом хлорофілу;
P–Входить до складу кісткової тканини, нуклеїнових кислот, білків, АТФ;
Cl– Основний негативний йон. В складі HCl–входить до шлункового соку;
K – Позитивний йон клітини, що забезпечує транспорт речовин через клітинну мембрану; впливає на роботу серця;
Ca– Основний компонент кісток та зубів, активізує скорочення м’язової тканини, впливає на роботу серця;
Fe– Входить до складу органічних речовин та гемоглобіну крові;
Zn–Компонент ферментів та гормонів;
6. Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот, історія вивчення.
Органічні речовини – це складні, специфічні для живих організмів сполуки, обов’язковими компонентом для яких є СОН:
– з органічних речовин клітини (БЖВ, нуклеїнові кислоти) складаються майже вся її суха маса;
– клітини, за вмістом органічних речовин можуть дуже відрізнятися одна від одної;
– завдяки міцності ковалентних зв’язків існують гігантські молекули ( біополімери);
Малі органічні речовини – ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди;
Макромолекули– полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти;
Історія розвитку органічної хімії – основними віхами в історії органічної хімії було:
1) Синтез органічних сполук з неорганічних ( Велер, 1828р. – сечовина);
2) Розвиток індустрії барвників ( друга половина ХІХ ст. );
3) Реакція Вюрца ( утворення симетричних насичених вуглеводнів);
4) Відкриття реакції конденсації кетонів та естерів;
5) Реактиви Гріньяра;
6) Відкриття ЯМР, як метод аналізу;
7) Відокремлення біохімії, супермолекулярної хімії та інших розділів;
Дата засування органічної хімії 1828р. коли дослідник Ф.Велер вперше синтезував сечовину, шляхом випаровування неорганічної солі ( ціанат амонію –NH4OCN);
7. Малі органічні молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
Малі органічні молекули – ліпіди, Це жири, жироподібні речовини. Низькомолекулярні сполуки, що мають гідрофобні властивості, але здатні розчинятися в ацетоні, бензолі, ефірі. Відіграють велику роль у життєдіяльності та обміні речовин.
Класифікація ліпідів:
а) Прості ліпіди ( воски, жири та естери);
б) Складні ліпіди ( фосфоліпіди, гліколіпіди);
За фізіологічним значенням поділяються:
а) резервні – депонуються у великих кількостях і використовуються залежно від енергетичних потреб організму;
б) структурні – беруть участь у побудові клітинних мембран , клітин організму, захисних покривів рослин, комах та шкіри хребта;
Ліпіди становлять 10-20% від маси тіла людини, та з них приблизно 80% резервні, решта – структурні. В різних органах та тканинах ліпідів не однаково. Найбільше в серці. Печінці, нервово вій тканині, нирках, крові, насінні плодах деяких рослин;
Фізичні та хімічні властивості ліпідів визначаються співвідношенням насичених та ненасичених кислот. Жири, що містять насичені жирні кислоти мають високу температуру плавлення і є твердими ( кокосове масло);
У рослин, риб. Морських ссавців, жираф переважають ненасичені жирні кислоти, тому їх жири зазвичай рідкі ( бавовникова, соняшникова олія, риб’ячий жир). Жири в живих організмах є головним типом запасних речовин і основним джерелом енергії, яка виділяється завдяки окисненню жирних кислот. 1 г. – 38,8 КДж енергії.
Тип жирів:ліпоїди – це жироподібні речовини, до яких належать стероїди, віск, соскоподібні сполуки, пігменти та жиророзчинні вітаміни. Стероїди – це компоненти статевих гормонів, що виробляються корковим шаром надниркової залози. Воски утворюються у сальних залозах, шкірі ссавців, покривах листків;
Функції ліпідів:
а) Енергетична функція;
б) Будівельна функція – складають основу біологічних мембран та входять до складу нервових волокон;
в) Захисна функція – утворює зовнішній шар захисного покриву клітин, тканин, органів для захисту від механічних пошкоджень;
г) Теплоізоляційна – накопичуються у підшкірно-жировій клітковині, як джерело тепла у багатьох ссавців;
Вуглеводи – це складні органічні речовини, у яких співвідношення С,Н,О відповідає переважно формулі Сn(H20)n . У клітині грибів та тварин у сухій речовині близько 1%, у клітин рослин 60-90%. Будова та властивості вуглеводів залежать від кількості мономерів, що входять до складу молекул. Вуглеводи поділяють на:
1) Моносахариди;
2) Полісахариди;
3) Олігосахариди;
Моносахариди,класифікація залежить від кількості атомів Карбону,що входять до складу молекул:
тріози(3С), тетрози(4С), пентози (5С), гексози (6С)
Пентоза – рибоза (РНК), дезоксирибоза (ДНК); гексози – глюкоза, фруктоза.
Фізичні властивості моносахаридів: мають солодкий смак, легко розчиняються у воді та кристалізуються;
Амінокислота – це азотовмісна карбонова кислота, тобто хімічна сполука, молекула якої одночасно містить аміногрупу -NH2 та карбоксильну групу -СООН, і вуглецевий скелет.
Амінокислотиподіляються на дві групи:
1) незамінні – не можуть синтезуватися тваринним організмом і тому обов’язково мають надходити ззовні ( з їжею); До них відносяться:
а) лізин, (б) триптофан, (в) фенілаланін, (4) метіонін, (5) треонін, (6) лейцин, (7) ізолейцин,
(8) валін;
2) замінні – синтезуються у тваринних організмах у достатній кількості з незамінних амінокислот або інших речовин; До них відносяться:
а) аланін, (б) аргінін, (в) аспарагін, (г) аспарагінова кислота, (д) гістидин, (е) гліцин, (ё)глутамін, (з) глутамінова кислота, (ж)пролін, (и) серін, (й) тирозин, (к) треонін, (л) цистеїн);
Нуклеотид – мономер нуклеїнової кислоти. Складається з:
А) нітратної основи ( - пуринові: аденін(А),гуанін(Г); - піримідинові: тимін (Т), цитозин (Ц), урацил (У);
Б) пентоза ( п’ятикарбоновий вуглевод: рибоза,дезиксорибоза);
В) Ортофосфатна кислота;
А + Б = Нуклеозид
ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота: аденін,гуанін,тимін,цитозин;
РНК – рибонуклеїнова кислота: аденін, гуанін, урацил, цитозин;