- •1.Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.
- •2.Завдання сучасної біології. Методи біологічних досліджень.
- •3. Основні властивості живого. Рівні організації життя.
- •4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •5. Елементний склад організму. Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.
- •6. Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот, історія вивчення.
- •7. Малі органічні молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
- •8. Макромолекули (біополімери):полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості,роль в життєдіяльності організмів.
- •9. Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •10. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.
- •11. Будова клітини прокаріотів і еукаріотів.
- •12. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани.
- •Загальна характеристика мембран
- •Функції мембран
- •13. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.
- •14. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.
- •15. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.
- •16. Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка.
- •17. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.
- •18. Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова. Клітинне дихання.
- •19. Пластиди. Їх функції та будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.
- •20. Ділення прокаріотичних клітин. Хромосоми. Каріотип.
- •21. Клітинний цикл еукаріотичних клітин.
- •23. Мейоз
- •24. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •25. Сучасна клітинна теорія
- •26. Цитотехнології – можливості та перспективи використання
- •27. Клітина – елементарна цілісна жива система
- •28. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.
- •29. Утворення тканин.
- •30. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.
- •1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.
- •2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
- •31. Гістотехнології – можливості та перспективи використання.
- •32. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.
- •33. Віруси. Пріони. Будова, життєві цикли. Роль у природі і житті людини.
- •34. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактики віл-інфекції/ сніДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.
- •35. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.
- •36. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.
- •37. Особливості організації й життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження.
- •38. Роль одноклітинних організмів у природі та в житті людини. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.
- •39. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.
- •40. Обмін речовин, енергії й інформації у багатоклітинних організмів.
- •41. Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів.
- •42. Будова і утворення статевих клітин. Гаметогенез.
- •43. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.
- •44. Генетика – наука про спадковість і мінливість.
- •45. Генетична термінологія і символіка. Методи генетичних досліджень.
- •46. Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.
- •47. Хромосомна теорія спадковості.
- •48. Зчеплене успадкування. Позаядерна спадковість.
- •49. Комбінативна мінливість
- •50. Мутаційна мінливість
- •51. Види мутацій. Мутагени.
- •52. Модифікаційна мінливість
- •53. Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і еукаріотів.
- •55. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Генотип як цілісна система.
- •56. Генетика людина і її значення для медицини і охорони здоров’я.
- •57. Генетичні основи селекції організмів.
- •58. Досягнення в селекції тварин і рослин в Україні.
- •59. Основні напрями сучасної біотехнології.
- •60. Трансгенні організми. Проблеми, пов’язані з генно-модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.
- •61. Запліднення. Онтогенез.
- •62. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.
- •63. Вплив генотипу і факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.
- •64. Механізми регенерації. Ріст організмів, його регуляція.
- •65. Життєвий цикл у рослин і тварин.
- •66. Ембріотехнології
- •67. Етологія. Поведінка тварин у природі та методи їх вивчення.
- •68. Інстинкт. Видова схильність до деяких форм поведінки. Поведінка рослин.
- •69. Основи екології. Екологічні чинники. Загальні закономірності їх впливу на організм.
- •70. Середовища існування (грунтове, водне, наземно-повітряне, організмове). Пристосування організмів до чинників середовища.
- •71. Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції людини.
- •72. Екосистеми. Взаємодії організмів в екосистемах.
- •73. Кругообіг речовин і енергії в екосистемах. Різноманіття екосистем.
- •74. Загальна характеристика біосфери. Вплив живих істот на склад атмосфери.
- •75. Біосфера і людство. Екологічна криза сучасності.
- •76. Збереження біорізноманіття.
1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.
2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
31. Гістотехнології – можливості та перспективи використання.
Гістотехнології – вирощування за допомогою методу культури тканин різних тканин, а інколи і цілих органів. їх можна вирощувати, використовуючи ембріональні клітини або клітини хворої людини, для лікування якої вони потрібні. Умови вирощування дуже складні, бо тканина – це система, яка складається з багатьох клітин і позаклітинної речовини.
Для утворення диференційованих клітин до середовища, в якому вони культивуються, необхідно крім поживних речовин, кисню додавати різні біологічно активні речовини (гормони, цитокініни, різні фактори росту) тобто створювати умови, які наближені до тих, які є в організмі. Виростити органи звичайно ще складніше, бо вони складаються із різних тканин, які знаходяться в складних взаємовідносинах.
Але багато що, не зважаючи на ці складнощі, зроблено. Вже є системи вирощування шкіри з власних клітин людини, що постраждала, наприклад, внаслідок опіків. Таку шкіру потім імплантують людині для відновлення вражених ділянок. Розроблено технологію вирощування клітин крові, міжхребцевих дисків, вуха тощо. Розробляються технології вирощування печінки, інших органів, які можна буде використовувати для підсадки хворим.
Ще цікавіші можливості відкриваються при використанні таких штучно вирощених тканин і органів при генотерапевтичних заходах. У людини, яка страждає на захворювання, які викликані відсутністю якогось гена чи впливом його мутацій, можна вилучити відповідні клітини і ввести в них нормальний ген. Так роблять при деяких захворюваннях на імунодефіцит. Вилучають з червоного кісткового мозку хворої людини стовбурові клітини, в яких відсутній ген, що відповідає за формування клітин імунної системи. В стовбурові клітини вводять необхідний ген і повертають їх в організм людини. Імунітет відновлюється. Зараз в багатьох країнах світу ведуться роботи щодо розвитку таких гістотехнологій.
32. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.
1)Твірна тканина (меристема). Характеристика:а) Складається з клітин, які мають тоненькі стінки, з незначним вмістом целюлози і велике ядро; вони діляться і ростуть; б) Клітини меристеми дають початок іншим типам клітин (тканин); в) Розрізняють верхівкову, вставну та бічну меристему. Верхівкова(апікальна) розташована на верхівці пагона, або кореня – забезпечує ріст клітини в довжину; Бічна(латеральна) меристема міститься всередині стебла чи кореня, і забезпечує їм ріст в товщину; Вставна(інтеркалярна) – меристема – знаходиться біля основи міжвузлів, стебель у деяких рослин і забезпечує їх подовження (злакові);
2) Провідна тканина. Характеристика:
Забезпечують у рослин два потоки речовин: висхідний (рух мінеральних речовин до надземної частини пагона), низхідний(забезпечує рух органічних речовин до органів рослин та кореня). Розрізняють флоему та ксилему. Ксилема складається з судин та трахеїд. Флоема – з ситоподібної трубки ;також клітини основної тканини утворюють судинно-волокнисті пучки;
3) Механічні тканини. Характеристика:
Виконуються опорні функції, надаючи рослині пружності, підтримуючи її органи в певному положенні. Склеренхіми, коленхіма; Склеренхіма – це мертва тканина, складається з видовжених клітин з товстих оболонок, що захищають рослину від згинання та стискання; Коленхіма – це жива тканина, що складається з клітин, з нерівномірно потовщеними стінками і входить до складу первинної кори молодих пагонів;
4)Основна тканина. Характеристика:1) Складається з живих клітин, з добре розвиненими міжклітинниками; 2) Здатні до поділу; 3) Виконують також секреторну функцію; Паренхіма. Розрізняють: запасаючу, фотосинтезуючу(асиміляційну) та повітряносну(аеренхіма). Запасаюча паренхіма знаходиться в усіх органах рослин, утворюючи інколи окремі шари. В клітинах загасаючої паренхіми розташовані лейкопласти, хромопласти, запасаються крохмаль та інші речовини, інколи вода. Фотосинтезуюча паренхіма містить хлоропласти, тому здатні до фотосинтезу, ця тканина міститься в зелених органах рослини. Повітроносна виконує функцію газообміну, тому має добре розвинені міжклітинники;
Регенерація в рослин може відбуватися на місці втраченої частини (реституція) або на іншому місці тіла (репродукція). Весняне відновлення листя замість опалих восени — природний тип репродукції. Зазвичай, проте, під регенерацією розуміють лише відновлення насильницьке відторгнених частин. Організм перш за все використовує основні дороги нормального розвитку. Тому регенерація органів в рослин відбувається переважно шляхом репродукції: органи, що відняли, компенсуються розвитком. Рослини або їх частинилегше регенерують шляхом реституції, як і ділянки тканин. Наприклад, поверхня поранення може покритися так званою раневою перидермою; рана на стволі або вітці може зарубцюватися напливами ( каллюсами ). Розмноження рослин держаками — простий випадок регенерації, коли з невеликої вегетативної частини відновлюється ціла рослина.
