1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.

2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.

31. Гістотехнології – можливості та перспективи використання.

Гістотехнології – вирощування за допомогою методу культури тканин різних тканин, а інколи і цілих органів. їх можна вирощувати, використовуючи ембріональні клітини або клітини хворої людини, для лікування якої вони потрібні. Умови вирощування дуже складні, бо тканина – це система, яка складається з багатьох клітин і позаклітинної речовини.

Для утворення диференційованих клітин до середовища, в якому вони культивуються, необхідно крім поживних речовин, кисню додавати різні біологічно активні речовини (гормони, цитокініни, різні фактори росту) тобто створювати умови, які наближені до тих, які є в організмі. Виростити органи звичайно ще складніше, бо вони складаються із різних тканин, які знаходяться в складних взаємовідносинах.

Але багато що, не зважаючи на ці складнощі, зроблено. Вже є системи вирощування шкіри з власних клітин людини, що постраждала, наприклад, внаслідок опіків. Таку шкіру потім імплантують людині для відновлення вражених ділянок. Розроблено технологію вирощування клітин крові, міжхребцевих дисків, вуха тощо. Розробляються технології вирощування печінки, інших органів, які можна буде використовувати для підсадки хворим.

Ще цікавіші можливості відкриваються при використанні таких штучно вирощених тканин і органів при генотерапевтичних заходах. У людини, яка страждає на захворювання, які викликані відсутністю якогось гена чи впливом його мутацій, можна вилучити відповідні клітини і ввести в них нормальний ген. Так роблять при деяких захворюваннях на імунодефіцит. Вилучають з червоного кісткового мозку хворої людини стовбурові клітини, в яких відсутній ген, що відповідає за формування клітин імунної системи. В стовбурові клітини вводять необхідний ген і повертають їх в організм людини. Імунітет відновлюється. Зараз в багатьох країнах світу ведуться роботи щодо розвитку таких гістотехнологій.­

32. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.

1)Твірна тканина (меристема). Характеристика:а) Складається з клітин, які мають тоненькі стінки, з незначним вмістом целюлози і велике ядро; вони діляться і ростуть; б) Клітини меристеми дають початок іншим типам клітин (тканин); в) Розрізняють верхівкову, вставну та бічну меристему. Верхівкова(апікальна) розташована на верхівці пагона, або кореня­ – забезпечує ріст клітини в довжину; Бічна(латеральна) меристема міститься всередині стебла чи кореня, і забезпечує їм ріст в товщину; Вставна(інтеркалярна) – меристема – знаходиться біля основи міжвузлів, стебель у деяких рослин і забезпечує їх подовження (злакові);

2) Провідна тканина. Характеристика:

Забезпечують у рослин два потоки речовин: висхідний (рух мінеральних речовин до надземної частини пагона), низхідний(забезпечує рух органічних речовин до органів рослин та кореня). Розрізняють флоему та ксилему. Ксилема складається з судин та трахеїд. Флоема – з ситоподібної трубки ;також клітини основної тканини утворюють судинно-волокнисті пучки;

3) Механічні тканини. Характеристика:

Виконуються опорні функції, надаючи рослині пружності, підтримуючи її органи в певному положенні. Склеренхіми, коленхіма; Склеренхіма – це мертва тканина, складається з видовжених клітин з товстих оболонок, що захищають рослину від згинання та стискання; Коленхіма – це жива тканина, що складається з клітин, з нерівномірно потовщеними стінками і входить до складу первинної кори молодих пагонів;

4)Основна тканина. Характеристика:1) Складається з живих клітин, з добре розвиненими міжклітинниками; 2) Здатні до поділу; 3) Виконують також секреторну функцію; Паренхіма. Розрізняють: запасаючу, фотосинтезуючу(асиміляційну) та повітряносну(аеренхіма). Запасаюча паренхіма знаходиться в усіх органах рослин, утворюючи інколи окремі шари. В клітинах загасаючої паренхіми розташовані лейкопласти, хромопласти, запасаються крохмаль та інші речовини, інколи вода. Фотосинтезуюча паренхіма містить хлоропласти, тому здатні до фотосинтезу, ця тканина міститься в зелених органах рослини. Повітроносна виконує функцію газообміну, тому має добре розвинені міжклітинники;

 Регенерація в рослин може відбуватися на місці втраченої частини (реституція) або на іншому місці тіла (репродукція). Весняне відновлення листя замість опалих восени — природний тип репродукції. Зазвичай, проте, під регенерацією розуміють лише відновлення насильницьке відторгнених частин. Організм перш за все використовує основні дороги нормального розвитку. Тому регенерація органів в рослин відбувається переважно шляхом репродукції: органи, що відняли, компенсуються розвитком. Рослини або їх частинилегше регенерують шляхом реституції, як і ділянки тканин. Наприклад, поверхня поранення може покритися так званою раневою перидермою; рана на стволі або вітці може зарубцюватися напливами ( каллюсами ). Розмноження рослин держаками — простий випадок регенерації, коли з невеликої вегетативної частини відновлюється ціла рослина.