Особистість в системі соціальних зв’язків
Розрізняють поняття : людина,індивід,особа,особистість.
Людина позначає фактично все людство-людей всіх епох і народів.
Індивід - окремий представник людського роду, взятий з боку тих характеристик, що відрізняють його від інших індивідів. Сукупність цих рис – індивідуальність.
Особистість - індивід взятий з боку тих рис, що поєднують його з суспільством.
Структура особистості: 1) потреби - втілення звязку людини з оточуючим світом, внутрішній стимулятор діяльності( потреби є первинні, вторинні/матеріальні, духовні, соціологічні); 2) інтереси - усвідомлення потреби та шляху її задоволення; 3) мова (вербальна мова, мова жестів,образів,графіків,символів); 4) наявність норм (норми - це ті межі,в яких діє особистість в данному суспільстві).
Статус - становище особистості в суспільстві, сукупність її прав, обовязків, престижності.
Соціалізація - набування людиною рис особистості, система суспільних відносин, яка формує особу. Десоціалізація - втрата цих рис. Ресоціалізація – поновлення.
Види соціалізації: 1) адаптація (пристосування до певних норм); 2) інтеріоризація (засвоєні норми стають внутрішнім надбанням); 3) екстериоризація (обєктивізація внутрішнього світу людини).
Людина – біосоціальна істота. Людина – ценральна вісь історичного розвитку суспільства. Людина виступає елементом і фактором різних соціальних спільнот і систем.
Соціологія особистості – галузь соціології, предметом дослідження якої є особистість, як субєкт і об’єкт системи соціальних відносин.
Функції соціалізації: взаємодія людей у суспільстві через виконання ролей, збереження основ сусп розвитку.
Рівні соціалізації: соціально-економічний, функціональний, нормативний, міжособистісний.
Є дотрудова, трудова і післятрудова соціалізація.
Теорії особистості: 1) Рольова теорія; 2) Диспропорційна; 3) Теорія Фрейда; 4) Теорія розвитку особистості Піаже; 5) Теор особистості Кольберга; 6) Марксистська теорія; 7) Теорія обміну Хоуманса; 8) Теорія символічного інтеракціонізму; 9) Теорія референтної групи.
Девіантна поведінка – це вчинки, дії людей, соціальних групп, що суперечать соціальним нормам, стандартам поведінки (вивчав Дюркгейм).
Соціологія сім’ї
Сім”я – це історично конкретна система взаємовідносин між чоловіком та дружиною, між батьками та дітьми; це мала соціальна група, члени якої зв”язані шлюбними або родинними стосунками, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю.
Шлюб існує у 2-ох видів:
Полігамний – це коли 1 партнер має декілька партнерів в 1 сім”ї
Моногамний – 1 чоловік і 1 дружина
Полігамний:
Полігінія – 1чоловік і декілька дружин
Поліандрія – 1 дружина і декілька чоловіків
Сім”ї поділяють:
За характером влади: патріархальні (влада у чоловіка), матріархальні (влада у жінки), егалітарні, демократичні (рівноправність)
За ціннісними орієнтаціями: дітоцентриська (в основі лежить забезпечення дитини), партнерська (сім”я в якій враховуютьсяпотреби всіх членів)
Повна (є всі члени подружжя), неповна (є олдин з батьків)
Шлюб – історично обумовлена форма відносин між чоловіком та жінкою, що визначає їх взаємні права та обов”язки.
Нуклеарні – сладаються з подружжя і неповнолітнгіх або неодружених повнолітніх дітей які живуть з батьками.
Розширені – сім”я в якій живуть більше ніж двоє поколінь.
Функції сім”ї:
Репродуктивна – фізичне відтворення населення.
Соціалізація – процес засвоєння знань, норм, цінностей, традицій.
Виховання дітей .
Господарсько-економічна функція підтримує на належному рівні життєздатність сім”ї.
Організація побуту та дозвілля.
Функція первинного соціального контролю – забезпечує моральну регламентацію поведінки членів сім”ї у різних сферах життєдіяльності суспільства.
Соціальна статусна ф-ція – забезпечує передачу відповідного соціального статусу членам сім”ї в суспільстві.
Сексуаль на функція – забезпечує контроль сексуальної поведінки членів суспільства.
Емоційно-духовна підтримка один-одного.
Подружньо-гедонічна функція, означає, що вищою духовно-моральною метоб сім”ї є щастя кожного її члена тасім”ї вцілому.
Сумісність в сімейних стосунках:
Фізіологічна – означає високу тілесну, фізіологічну узгодєеність.
Психологічна – стосується узгодженості емоцій, характерів, вольових дій.
Соціальна – стосується соціальних взаємин між людьми в сімейному житті.