Розділ II

ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ (ДИДАКТИКА)

Тема 6. Дидактика. її категорії. Тема 7. Процес навчання. Тема 8. Принципи навчання. Тема 9. Зміст шкільної освіти. Тема 10. Методи навчання. Тема 11. Форми організації навчання. Тема 12. Аналіз і оцінка навчальної діяльності учнів. Ділові педагогічні ігри. Завдання для контрольної роботи за розділом "Теорія навчання (дидактика)"

"Розвиток і виховання ні одній людині не можуть бути передані або повідомлені. Кожен, хто бажає до них прилучитися, має досягти цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням".

А. Дістервег

"Розумове (інтелектуальне) виховання — одна з найважливіших ланок системи виховання. Воно передбачає набування знань і формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, вироблення культури розумової праці <...>

Розумове виховання відбувається у процесі набування наукових знань, але не зводиться до нагромадження повного їх обсягу. Процес набування знань і якісне їх поглиблення будуть фактором розумового виховання лише тоді, коли знання стають особистими переконаннями, духовним багатством людини".

В.О. Сухомлинський

Тема 6

ДИДАКТИКА. її КАТЕГОРІЇ

6.1. Педагогічні поняття

Дидактика, категорії дидактики, методологічні основи дидактики.

6.2. Завдання для самостійної роботи

6.2.1. Ознайомтесь із міркуваннями Я.Л. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського щодо завдань дидактики у системі освіти.

6.2.2. Ознайомтесь із Державною національною програмою "Освіта" і випишіть провідні завдання реформування дидактичних засад удосконалення освіти в Україні.

6.2.3. Якщо ви вивчали історію педагогіки, складіть таблицю, відобразивши у ній прізвища відомих вчених-дидактиків та нові ідеї, якими вони збагатили дидактику.

6.3. Завдання для самоконтролю

6.3.1. Що називається дидактикою? Із пропонованих відповідей оберіть правильну, пояснивши помилковість інших.

1. Дидактика вивчає методи навчання з певних дисциплін.

2. Дидактика — це наука, що досліджує особливості діяльності вчителя.

3. Предметом дидактики є методи навчання дітей.

4. Дидактика — це галузь педагогіки, яка розробляє закономірності, принципи, форми і методи навчання та освіти.

6.3.2. У яку групу включені основні категорії дидактики?

1. Освіта, знання, клас, підручник, комп'ютери, учитель, шкільні програми.

2. Навчання, освіта, методи, принципи, форми, засоби навчання, вміння, навички.

3. Принципи, засоби навчання, учні, урок, зошити, письмове приладдя, режим роботи, вміння, здібності.

6.3.3. З якими науками пов'язана дидактика? Вкажіть цифру, до якої сходяться лінії від обраних вами груп. Поясніть сутність зв'язку.

		Кібернетика,етика,школознавство,мова, історія
		Фізіологія,філософія,кібернетика.методика, психологія
		Дитяча психологія.статистика,соціологія,методики окремих дисциплін
		Загальна психологія.соціологія, історія педагогіки,рідна мова

1

2

3

4

6.3.5. Назвіть основні дидактичні ідеї, які були обґрунтовані Я.А. Коменським, К.Д. Ушинським.

6.3.6. Окресліть основні завдання реформування змісту освіти й організації процесу навчання, що викладені в Державній національній програмі "Освіта".

Тема 7

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

7.1. Педагогічні поняття

Методологічна основа процесу навчання, функції навчання, рушійна сила навчального процесу, логіка навчального процесу, мотиви навчання, структура процесу учіння, тип навчання, догматичний тип навчання, пояснювально-ілюстративний тип навчання, проблемне навчання, засоби навчання, модульне навчання, закономірності навчання, оптимізація процесу навчання, інтенсифікація навчального процесу.

7.2. Завдання для самостійної роботи

7.2.1. Ознайомтесь зі змістом Державної національної програми "Освіта" і випишіть завдання удосконалення навчального процесу.

7.2.2. Зіставте структури процесу пізнання, учіння, логіки навчального процесу і проаналізуйте взаємозв'язок між ним.

7.2.3. На основі свого фаху створіть дві ситуації для дії рушійної сили і поясніть психолого-педагогічний механізм її впливу на ефективність навчального процесу.

7.2.4. Проаналізуйте 1—2 уроки з погляду реалізації на ньому вимог логіки навчального процесу та структурних компонентів процесу учіння.

7.2.5. Проаналізувавши вивчення на уроці певної теми підручника (з урахуванням "своєї" спеціальності), визначте можливості реалізації основних функцій навчання.

7.2.6. Випишіть з науково-методичної літератури 2—3 проблемні ситуації зі "своєї" дисципліни, проаналізуйте їх з погляду ефективності у навчальному процесі.

7.2.7. Доберіть приклади з власного життя стосовно ролі і впливу мотивів навчання на вашу власну пізнавальну діяльність.

7.2.8. Випишіть важливі міркування з педагогічних праць Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського, які стосуються сутності навчання.

7.2.9. Проаналізуйте думку Я.А. Коменського "Альфою і омегою нашої дидактики хай буде пошук і відкриття способу, за яким учителі менше б учили, а учні більше б учились" з погляду її актуальності.

7.2.10. Сформулюйте для себе як майбутнього учителя 10— 12 правил організації навчального процесу на науковій основі.

7.2.11. Проаналізуйте педагогічні ситуації з погляду сутності процесу навчання.

Ситуація 1

На уроці природознавства вивчали овочі. Учителька принесла у клас і поклала на столі картоплю, буряк, моркву, редьку, перець, баклажан, цибулю, часник, помідор, брюкву. Учні із захопленням розглядами різноманітність овочів, які були зібрані разом. Вони не знали назву окремих овочів. Учителька запропонувала дітям записати у зошитах назву кожного овоча. Коротко ознайомились де і як вирощують кожний овоч, для чого його використовують, що можна приготувати з окремих овочів.

Робота продовжувалася і на другому уроці. Учителька читала невеличкі оповідання про "життя" тих чи інших овочів. Учням запропонували написати оповідання-казку про улюблений овоч ("Як картопля поріднилася з квасолею", "Чому почервонів помідор" та ін.)

1. Проаналізуйте, яким чином вивчення овочів відпові­дало вимогам процесу пізнання.

2. Якою мірою на цих уроках були реалізовані струк­турні компоненти процесу учіння?

Ситуація 2

У 5-му класі вивчали тему "Правопис відмінюваних закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку". На дошці були записані іменники у називному відмінку: пісок, Житомир, листопад, мільйон, радіус, завод, мороз, сміх, журнал, футбол, Дон, Донбас, спорт, вітер, Буг, соняшник, процент, роман, грам, Роман. Учитель запропонував учням поставити ці іменники у родовий відмінок. Діти активно взялися до роботи.

Після перевірки виявилося, що було допущено багато помилок. Учні були збентежені, навіть розхвилювалися. Посипалися запитання: "А як же написати правильно?"

Учитель заспокоїв вихованців: "Як бачите, правильно вживати закінчення у родовому відмінку в іменниках дру­гої відміни дуже важливо. Адже у розмовній мові і на письмі усі ми вживаємо багато таких іменників. Та ви навчитесь цьому і зможете виправити допущені помилки. Відкривайте підручники і уважно засвоюйте правила..."

Розпочалася активна робота. Учитель допомагав окремим учням, відповідав на запитання...

1. З якою метою учитель вдався до цього прийому ще до того, як учні ознайомилися з правилами?

2. Наведіть приклад використання такого прийому під час вивчення конкретної теми "своєї" дисципліни.

Ситуація З

У 6-му класі на уроці фізики вивчали тему "Інерція". Учитель запропонував учням розв'язати задачу: "Ваш клас котить по коридору велику кулю із заліза. Йому назустріч із такою ж швидкістю сусідній клас котить кулю із мармуру. Коли кулі виявилися на віддалі одного метра одна від другої, учні відступили назад, кулі зіткнулися. Яка куля при взаємодії набере більшу швидкість? Пам'ятайте, що більшу швидкість при взаємодії матиме менш масивна куля. Але щоб визначити маси куль, необхідно знати їх об'єм і щільність". (Об'єм куль учитель повідомляє, щільність пропонує визначити за таблицею, що є у підручнику.)

Після пояснення учні починають розв'язувати задачу, виявляючи значну цікавість.

1. Проаналізуйте, з якою метою учитель запропонував учням задачу такого змісту?

2. Як називається такий прийом у структурі вивчення певного навчального матеріалу? У чому його ефективність?

Ситуація 4

Учні впродовж кількох годин, вивчаючи творчість О. Гончара, працювали над романом "Собор": завчасно прочитали твір дома, у класі аналізували особливості композиційної побудови твору, характеризували головних персонажів, художні засоби. На завершення працювали над творчими роботами.

Проаналізуйте дидактичні можливості цього роману для реалізації вимог основних функцій навчання — освітньої, розвиваючої і виховної.

Ситуація 5

У практиці роботи учителів мови і математики широко використовують коментоване письмо. Важливо розпочинати його з 1-го класу.

Урок математики у 1-му класі. На дошці приклади на додавання і віднімання.

— Веди, Сергійку!

— Пишу 5, пишу "плюс", пишу 2, лічу: ставлю указочку на цифру 5, додаю 2 (один, два), вийде 7, пишу 7.

— Веди, Наталко!

— Пишу 10, пишу "мінус", пишу 8, пишу "вийде" 1 — це 8 і 2, 8 віднімаємо, лишається 2, пишу 2.

Урок української мови. Вправи на формування умінь і навичок правопису відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку.

— Марічко, коментуй! Читаю речення: "У кінці листопада ми пішли до лісу, але не побачили листопаду".

— Пишу "у" (на початку речення, коли наступне слово починається на приголосну, вживаємо прийменник "у"); пишу "кінці"; пишу "листопада" (закінчення а — міра часу); пишу "ми", пишу "до лісу" ("до" окремо — прийменник), ставлю кому (перед а, але завжди ставиться кома); пишу "не" (окремо: частку не з дієсловами пишуть окремо); пишу "побачили", пишу "листопаду" (закінчення "у" — назва процесу).

1. Проаналізуйте ефективність застосування прийомів коментованого письма.

2. Що забезпечує коментоване письмо з погляду реалізації завдань навчання?

Ситуація 6

У шкільному курсі фізики учні важко запам'ятовують назви кольорів, на які розкладається спектр світла, а також порядок їх розміщення. Тому дидактики століття пропону­ють учням запам'ятати вислів: "Каждьій охотник желает знать, где сидят фазаны".

1. У чому полягає сутність такого прийому?

2. Проаналізуйте його сутність з психологічного погляду.

Ситуація 7

Виклад матеріалу великими блоками (тема, розділ) дає можливість краще його осмислити, усвідомити його логічні взаємозв'язки там, де раніше були лише окремі теореми, правила, параграфи. Учневі надається можливість побачити всю дорогу, а не частину її, дізнатися, що чекає попереду.

Ось як іде робота над новим матеріалом за новою методикою. Перший етап — розгорнуте образно-емоційне пояснення вчителем відібраних для уроку параграфів. Другий етап — стислий виклад навчального матеріалу за опорним плакатом (збільшена копія аркуша з опорними сигналами), озвучування, розшифровка закодованих за допомогою різноманітних символічномовних понять і логічних взаємозв'язків між ними. Третій етап — вивчення опорних сигналів, які одержує кожен учень і включає їх у свої альбоми. Четвертий — робота з підручником і аркушем опорних сигналів у домашніх умовах. П'ятий — письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці. Шостий — відповіді за опорними сигналами (письмові й усні: тихі, магнітофонні, за аркушами взаємоконтролю і т. д.). Сьомий — постійне повторення й поглиблення раніше вивченого матеріалу (організація взаємодопомоги — "педагогічний десант" — не тільки між однокласниками, а й між старшими і молодшими дітьми). Таким чином, існує сім етапів роботи над теоретичним матеріалом. Глибоке розуміння теоретичних питань викликає бажання випробувати свої сили в дії, а час, заощаджений завдяки сконцентрованому вивченню теорії, дає змогу збільшити кількість розв'язуваних задач, розглянути (детально, всебічно) їх типи, можливі шляхи розв'язання.

При знанні теорії після перших успішних дослідів з'являється смак до самостійної роботи. Цікаво робити те, що вмієш. Відмінне знання теорії — крила для максимальної реалізації здібностей кращих учнів, перевірка сил у різноманітних нестандартних творчих завданнях. Для тих же, хто мислить не так жваво, нова методика вивчення й закріплення матеріалу — основа успішного просування вперед*.

1. У чому полягає сутність "навчання великими блоками" порівняно з "навчанням малими порціями"?

2. В яких класах доцільно організовувати навчання "великими блоками"?

Ситуація 8

Уже через тиждень після початку занять у "Школі радості" я сказав малюкам: "Принесіть завтра альбоми й олівці, будемо малювати". Наступного дня ми розташувалися на галявині шкільної садиби. Я запропонував дітям: "Подивіться навколо. Що ви бачите гарного, що вам найбільше подобається, те й малюйте".

Перед нами був шкільний сад і дослідна ділянка, освітлені осіннім сонцем. Діти защебетали: одному подобалися червоні й жовті гарбузи, другому — схилені до землі голів­ки соняшника, третьому — голубник, четвертому — вино­градні грона. Шура милувалася легкими пухнастими хмарами, що пливуть у небі. Серьожі подобалися гуси на дзеркальній поверхні ставу. Данькові захотілося намалювати рибок — він натхненно розповідав про те, як одного разу з дядьком ходив на риболовлю: нічого не спіймали, та зате побачили, як "грають" рибки.

— А я хочу малювати сонечко, — сказала Тіна.

Настала тиша. Діти малювали із захопленням. Я багато читав про методику уроків малювання, а тепер переді мною були живі діти. Я бачив, що дитячий малюнок, процес малювання — це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістають насолоду від неї*.

1. У чому ви вбачаєте ефективність організації пізнавальної діяльності учнів у такий спосіб?

2. Розвиток яких якостей розвиває така діяльність школярів?

Ситуація 9

Урок фізики в 6-му класі. Тема: "Умови плавання тіл". Розпочався урок з легенди: "У древньому імператорському Китаї жив-був великий воєначальник і поет Цао Цао. Наближені подарували йому слона на знак вдячності за його військові заслуги. Прийняв він цей дарунок і задумався: "Як визначити вагу такої великої тварини?" (У той час ще не було таких великих ваг, які є зараз.)

Зібрав мудреців і дав завдання, щоб вранці відповідь була готова. Мудреці, вирішивши, що така задача для них надто проста, не задумуючись, запропонували: розділити слона на дрібні куски і кожен кусок зважить окремо. Цао Цао, розчарований нерозумною відповіддю мудреців, вирішив їх прогнати.

У цей чає до кімнати зайшов дванадцятирічний хлопчина Чао Чун слуга пана, несучи на таці фрукти. Він чув частину розмови і попросив дозволу відповісти за мудреців. Пан і мудреці із здивуванням почули просту, але правильну відповідь".

Після короткої паузи учитель звертається до класу із запитанням: "Якою була відповідь хлопця?" Почалося майже неймовірне, кожен пропонував свій варіант, відстоюючи його. Пішло на ці суперечки хвилин двадцять. Чи не даремно витрачено час? Безперечно ні, тому що в творчому пошуку було найдено правильну відповідь.

1. Який сенс застосованого учителем прийому з погля­ду логіки навчання?

2. Розвиток яких якостей учнів сприяють такі прийоми?

Ситуація 10

Мистецтво запитання.

— Чому Розкольников, ще не розкривши листа від ма­тері, шалено цілує конверт?

Незрозуміло: собі чи класу ставлю питання. Але клас затихає. Отже, й собі. Не з підсумком, з початком, що несе в собі підсумок, прийшов я до дітей, які багато не знали й не могли знати без мене. Зате і я не все міг знати без них. Від того й тиша. І хай довшою буде пауза. Це не промах, це мистецтво. Складне мистецтво запитання. Якщо емоція — початок інтелекту, передчуття думки, то ось і сама думка: лист чи не остання надія зупинитися в жахливому задумі? Якщо мама не зупинить, то хто ж?

Чому Сальєрі кидає отруту до склянки Моцарта відразу після його слів: "Геній і лиходійство — дві несумісні речі?" Моральна проблема несподівано торкнулася філософської, етичної. Разом з дітьми розмірковую і я. їм і собі відкри­ваю знання. "Маленькі трагедії" Пушкіна тепер не стануть шкільною трагедією.

"Діточок у мене немає..." — скаржиться Катерина (О.М.Островський "Гроза"). А якби дітки були — вийшла б вона за ворота до Бориса? І взагалі — пішла б з життя?

Моє запитання особливе. Самому собі. А розв'язую — з дітьми. Цим їх підіймаю до себе, сам росту до них. Змуж­ніння — процес складний, взаємний: ми зростаємо з тими, кого піднімаємо. Що може бути зрозумілішим від питан­ня, поставленого самому собі, і значнішим від питання, яке хвилює всіх? Запитати себе, як іншого, й іншого, як себе, — у цьому мистецтво*.

1. У чому ви вбачаєте місце і роль запитання у процесі організації пізнавальної діяльності школярів?

2. Наведіть приклад вдало поставленого запитання для спонукання учнів до активної розумової діяльності.