Відповідність прийомів викладання і навчальної роботи під час лекції

Прийоми викладання i засоби навчання	Прийоми навчальної роботи	Пізнавальні завдання
1. Пояснения, узагальнююча характеристика, Bci види умовно-графічної й образотворчої наочності	Складання тезового пла­ну, участь у повторювально-узагальнюючої бесіди	Сформулювати висновки, підготувати рецензії, тести
2. Проблемний виклад	Конспектування, участь в евристичній бесіді, розв'язання проблеми	Вирішити проблемне завдання, написати есе
3. Узагальнююча характеристика: порівняння, доведення з використанням статистичної й іншої інформації	Заповнення порівняльно-узагальнюючої чи конкретизуючої таблиці, формулювання висновків, складання смислового плану	Виконати логічні завдан­ня з перетворення статистичних даних у графіки, діаграми, таблиці тощо
4. Міркування на основі лопчної схеми	Складання смислового плану, узагальнюючої характеристики шляхом індукції	Вирішити тести, розв'язати логічні i проблемні завдання
5. Образне оповідання з елементами пояснення й узагальнюючої характе­ристики	Складання розгорнутого (інформативного чи кар­тинного) плану, участь в узагальнюючій бесіди	Виконати образні i творчi завдання на реконструкцію фактів

форми учнівських записів під час лекції.

Тези - стисло сформульовані основні положення змісту друкваних джерел чи усного викладу.

Конспект - більш-менш розгорнутий, послідовний виклад змісту книги, статті, лекції чи іншого джерела. Різновидом лекційних консnектів може бути запис лекції за допомогою умовних знаків і малюнків (піктограм).

Підготовка та проведення лекції.

1. Підготовчий етап:

- формулювання теми лекції;

- підбір списку рекомендованої літератури;

- складання плану лекції;

- підготовка тексту лекції;

- відбір прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів;

- відбір і підготовка засобів навчання.

2. Проведення лекції: .

- оголошення теми, плану лекції і списку літератури;

- мотивація навчальної діяльності;

- постановка пізнавального (проблемного) завдання;

- послідовне викладення матеріалу за планом з короткими узагальненнями кожного питання і логічними переходами до наступного;

- узагальнення викладеного (може відбуватися за активною участю учнів); .

- проведення невеличкого практикуму чи роботи для перевірки.

Під час лекції рекомендується виписувати на дошку нові слова, імена, дати, географічні назви і поняття. При оголошенні списку літератури бажано не просто перелічувати авторів і назви праць з теми, а й коротко характеризувати їх. Починаючи лекцію, бажано поставити перед школярами пізнавальне

(проблемне) завдання, над яким вони будуть міркувати у процесі заняття, а наприкінці - обміняються своїми думками та спробують розв'язати проблему. Завершуючи виклад кожного пункту лекції, вчитель зобов'язаний робити коротке узагальнення і логічний перехід до наступного питання.

Узагальнюючий висновок з усього лекційного матеріалу може робити не тільки вчитель, а й учні.

Ефективним завершенням лекції буде невеличкий практикум чи робота для перевірки. Для них підійдуть тести, що перевіряють формалізовані компоненти історичного навчального матеріалу (дати, поняття, персоналії, події), хронологічні задачі, картографічні завдання.

Іншим варіантом «зворотного зв'язку» з аудиторією є анкети й оцінювальні листи, у яких діти висловлюються з приводу змістовності і продуктивності навчального заняття.

Крім традиційних лекцій, останнім часом поширюється досвід проведення лекцій із застосуванням інтерактивних методів. Такий підхід враховує, що здатність людини інтенсивно сприймати усну мову (активно слухати) не перевищує 15-18 хвилин. Саме тому лекції доцільно розподіляти на декілька тематичних частин, змістових блоків, розрахованих на 10-15 хвилин, перериваючи їх іншими формами пізнавальної діяльності слухачів.

лекція потребує використання наочності: малюнків, графіків, слайдів, ТЗН. Це сприяє кращому сприйняттю інформації. Крім того, учням можна роздати коротке резюме лекції, опорний конспект (ПРОТИВОРЕЧИЕ!), в якому зазначено тему, план, список літератури, основні поняття та теоретичні положення, таблиці, що заповнюються учнями у ході лекції. Такий конспект є своєрідним «путівником» по лекційному матеріалу, значно економить час на записування і зосереджує увагу на головних моментах матеріалу.

Після викладення певного блоку інформації треба запланувати завдання, яке може допомогти учням закріпити та застосувати засвоєні нові знання. З цією метою використовуються короткі дискусії, робота в малих групах чи парах, рольова гра тощо. Досвід показує, що саме такий варіант лекції є більш ефективним з точки зору засвоєння інформації, формування вмінь і навичок та підвищення інтересу учнів до того, що викладається.