- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
- •Метод паралельного порівняння рядів значень результативної та факторної ознак.
- •Графічний метод.
- •Метод аналітичних групувань і кореляційних таблиць.
- •58. Побудова рівняння парної регресії і перевірка його адекватності.
- •60 . Множинний кореляційно-регресивний аналіз.
48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
Загальні індекси характеризують відносні зміни індексованих величин в цілому по всій складній сукупності, окремі елементи якої не співвимірні у фізичних одиницях.
Загальні індекси дозволяють:
1.Узагальнити зміни індексованих величин у окремих одиниць або частин сукупності.
2.Визначити вплив зміни окремих факторів на зміну результативного показника досліджуваного явища в цілому.
Ці функції загальних індексів зумовили розвиток двох концепцій індексної теорії:
1.Синтетична.
2.Аналітична.
Синтетична (узагальнююча) – загальний індекс вважають показником середньої зміни індексованої величини в цілому по сукупності.
Аналітична концепція – загальний індекс вважають показником зміни значення результативного показника за рахунок зміни індексованої величини.
Основною формою загального індексу є агрегатний.
Агрегатний індекс – це загальний індекс, що є відношенням 2 сум, складові яких є добутками індексованих величин на їх незмінні ваги, причому сума-чисельник відноситься до поточного періоду, а сума-знаменник – до базового періоду.
У статистиці традиційно використовують 2 індексні системи: Ласпейреса і Пааше.
Приклади агрегатних індексів:
1.Індекс фізичного обсягу продукції – це загальний індекс, що є відношенням вартостей продукції 2 періодів, у якому індексованою величиною є обсяг продукції, а вагами – незмінні ціни базового чи звітного періоду.
=
=
;
=
,
де
і
- це обсяги продукції j-го виду відповідно
у базовому і звітному періоді,
і
- ціна одиниці продукції j-го виду
відповідно в базовому і звітному періоді.
2.Індекс цін – загальний індекс, що є відношенням вартостей продукції 2 періодів (звітного та базового), у якому індексованою величиною є ціна, а вагами – незмінні обсяги продукції базового чи звітного періоду.
=
=
;
=
.
3.Загальний індекс вартості продукції (товарообіг):
=
=
.
Очевидно, що
=
.
Таким чином:
1.На практиці при індексації кількісних показників перевага надається індексам Ласпейреса, а при індексації якісних показників, наприклад, ціни, індексам Пааше.
2.Формули для обчислення агрегатних індексів інших показників будуються аналогічно до індексів фізичного обсягу продукції та цін, причому для кількісних показників індекси формуються як індекс фізичного обсягу продукції, а для якісних – як індекс цін, причому формула зв’язку між 2-факторними і 1-факторними індексами формується аналогічно.
3.Якщо досліджується не 2, а більше періодів, то можна побудувати індексні ряди і при цьому використовувати як базові, так і ланцюгові індекси з постійними чи змінними вагами.
49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
Загальні індекси характеризують відносні зміни індексованих величин в цілому по всій складній сукупності, окремі елементи якої не співвимірні у фізичних одиницях.
Загальні індекси дозволяють:
1.Узагальнити зміни індексованих величин у окремих одиниць або частин сукупності.
2.Визначити вплив зміни окремих факторів на зміну результативного показника досліджуваного явища в цілому.
Ці функції загальних індексів зумовили розвиток двох концепцій індексної теорії:
1.Синтетична.
2.Аналітична.
Синтетична (узагальнююча) – загальний індекс вважають показником середньої зміни індексованої величини в цілому по сукупності.
Аналітична концепція – загальний індекс вважають показником зміни значення результативного показника за рахунок зміни індексованої величини.
Основною формою загальних індексів є агрегатна форма, однак у тих випадках, коли вихідна статистична інформація недостатня для розрахунку агрегатних індексів, але відомі індивідуальні індекси, то загальні індекси можуть бути розраховані як зважені середні з індивідуальних індексів, при цьому для їх побудови використовують 2 види середніх:
1.Арифметичну.
2.Гармонічну.
Розглянемо, наприклад, індекс фізичного обсягу продукції:
=
=
.
Вагами
для середнього
арифметичного індексу фізичного обсягу
продукції
=
є величини
, тобто кількості продукції базового
періоду у базових цінах.
Розглянемо, тепер, індекс цін:
=
.
Таким чином у середньому арифметичному індексі ціни
=
є
, тобто кількість продукції звітного
періоду у звітних цінах.
Таким чином формули для середньозважених індексів випливають із формул агрегатних індексів, якщо в чисельнику або знаменнику агрегатного індексу відповідну індексовану величину записати через індивідуальні індекси, при цьому агрегатний індекс перетворюється у середній арифметичний індекс, якщо така заміна стосується чисельника, і у середній гармонічний індекс, якщо така заміна стосується знаменника.
Аналогічно
до формул
можна побудувати інші формули для
середньозважених індексів, при цьому
вибір форми середньозваженого індексу
залежить від вихідних даних.
