- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
- •Метод паралельного порівняння рядів значень результативної та факторної ознак.
- •Графічний метод.
- •Метод аналітичних групувань і кореляційних таблиць.
- •58. Побудова рівняння парної регресії і перевірка його адекватності.
- •60 . Множинний кореляційно-регресивний аналіз.
3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
Статистичне спостереження – це планомірний, науково організований збір даних про масові явища і процеси в різних сферах суспільного життя, який полягає в реєстрації відібраних даних та ознак для кожної одиниці досліджуваної сукупності.
Види СС:
1.За часом реєстрації даних:
1.1.Поточне спостереження - це безпосередня реєстрація фактів у міру їх виникнення (наприклад, реєстрація народжень, шлюбів, розлучень тощо) або неперервних процесів (наприклад, реєстрація процесів виробництва та реалізації продукції, укладання угод тощо).
1.2.Періодичне спостереження проводиться регулярно через певні рівні проміжки часу (наприклад, перепис населення, облік виробничих площ, технологій тощо).
1.3.Одноразове спостереження проводиться у міру виникнення потреби у тих чи інших даних (наприклад, маркетингове дослідження попиту на деякий товар на місцевому ринку, одноразовий перепис худоби та ін.).
2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
2.1.Суцільне спостереження – спостереження, при якому обстежуються всі без винятку одиниці сукупності (наприклад, перепис населення, реєстрація народжених, померлих тощо).
2.2.Несуцільне спостереження – це обстеження не всіх одиниць сукупності, а лише їх певної частини.
2.2.1.Вибіркове спостереження – це дослідження частини сукупності, яка відбирається у певному порядку за допомогою відповідного методу відбору.
2.2.2.Спостереження основного масиву – це спостереження за тією частиною одиниць , які переважають в досліджуваній сукупності (наприклад, обстеження найвпливовіших комерційних банків, спостереження за торгівлею на ринках і в містах, де мешкає більшість міського населення).
2.2.3.Монографічне спостереження – це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою досконалого їх вивчення (наприклад, обстеження виробництва окремих видів продукції, опис нових технологій тощо).
2.2.4.Анкетне спостереження – розробка і надсилання респондентам (певному колу людей) спеціальних анкет, заповнення і повернення яких має добровільний, а значить несуцільний харакер.
2.2.5.Моніторинг – спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного явища (наприклад, моніторинг валютних торгів та аукціонів, моніторинг стану здоров’я мешканців зони посиленого екологічного контролю тощо).
3.За способом обліку даних.
3.1.Безпосереднє спостереження – реєстрація даних, отриманих в результаті безпосереднього огляду, вимірювання, зважування одиниць сукупності (наприклад, реєстрація товарних запасів, облік готівкової грошової маси у банках, зважування залишків товару під час обліку в магазинах, на складах тощо).
3.2.Документальне спостереження передбачає отримання даних з різних документів (наприклад, дані статистичної звітності про обсяги матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства, дані про чисельність народжених, померлих тощо) .
3.3.Опитування – це спостереження, при якому відомості одержують усно або письмово зі слів опитуваних осіб.
3.3.1.Експедиційне опитування – реєстрація фактів спеціально підготовленими працівниками (експедиторами) з одночасною перевіркою точності реєстрації (наприклад, під час перепису населення).
3.3.2.Кореспондентське опитування– інформація надсилається добровільними кореспондентами (наприклад, під час процесу просування товарів на ринку).
3.3.3.Опитування у формі самореєстрації – реєстрація фактів здійснюється самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців (наприклад, під час обстеження бюджетів домогосподарств).
