
- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
- •Метод паралельного порівняння рядів значень результативної та факторної ознак.
- •Графічний метод.
- •Метод аналітичних групувань і кореляційних таблиць.
- •58. Побудова рівняння парної регресії і перевірка його адекватності.
- •60 . Множинний кореляційно-регресивний аналіз.
43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
Автокореляція – це залежність між послідовними (сусідніми) рівнями ряду динаміки.
Наявність
автокореляції, тобто кореляційного
зв’язку, між рядами
та
може привести до викривлення результатів
дослідження динамічного ряду, тому
однією із задач статистики є виявлення
і усунення автокореляції.
Для вимірювання автокореляції між рівнями ряду використовують коефіцієнт автокореляції:
=
(7.2.),
де
=
,
=
,
=
,
=
,
=
,
=
,
=
.
При досить великому числі рівнів ряду , , тоді формула (7.2.) набуде вигляду:
=
.
Коефіцієнт автокореляції можна також обчислити між рівнями, зсунутими на будь-яке число одиниць часу m. Таке зміщення називають часовим лагом, який визначає порядок коефіцієнта автокореляції.
Для того, щоб визначити наявність чи відсутність автокореляції треба порівняти
ra
і raКР(n,
),
де raКР – критичні значення,
- рівень значущості,
n – кількість спостережень.
Якщо
raКР(n,
),
то з ймовірністю P=1-
стверджують, що автокореляція відсутня,
в протилежному випадку – присутня.
44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
Автокореляція – це залежність між послідовними (сусідніми) рівнями ряду динаміки.
Наявність автокореляції, тобто кореляційного зв’язку, між рядами та може привести до викривлення результатів дослідження динамічного ряду, тому однією із задач статистики є виявлення і усунення автокореляції.
Актуальним
питанням при дослідженні ряду динаміки
є виявлення та усунення автокореляції
залишкових величин
, тобто, відхилень рівнів ряду від тренду
або середнього рівня.
Коефіцієнт автокореляції для залишкових величин має вигляд:
=
.
Крім показника для виявлення автокореляції між сусідніми залишковими величинами використовують статистику Дарбіна-Уотсона:
d
=
.
Для
визначення наявності
чи відсутності автокореляції
обчислене значення d порівнюють з
критичним, знайденим з таблиць розподілу
Дарбіна-Уотсона: d1(
),
d2(
,
y
=
+
x1
+
x2
,
де - рівень значущості,
–
кількість
рівнів ряду,
– число
незалежних змінних в рівнянні регресії.
0 d d1 – існує додатна автокореляція,
d1
d
d2
– зона невизначеності,
d2 d 4-d2 – автокореляція відсутня,
4-d2 d 4-d1 – зона невизначеності,
4-d1 d 4 – існує від’ємна автокореляція.
45.Кореляція рядів динаміки.
У статистиці доводиться паралельно досліджувати декілька динамічних рядів. Деякі з цих рядів можуть бути взаємозалежними, тобто корелювати між собою, тому необхідно визначити силу такої залежності.
Коефіцієнт
кореляції між рівнями рядів
x=
та y=
визначається за формулою:
=
.
При однаковому напрямі трендів обох рядів можна отримати велике значення навіть тоді, коли між x та y відсутній кореляційний зв'язок. Тоді потрібно:
1.На основі якісного аналізу перевірити чи можливий зв'язок між x та y.
2.Перевірити кожний ряд на автокореляцію (пункт 7.6.). якщо автокореляція присутня, вона повинна бути виключена. Для цього найчастіше використовують такі 2 методи:
1)корелювання відхилень від вирівняних рівнів;
2)корелювання послідовних різниць.
При
корелюванні відхилень від вирівняних
рівнів спочатку здійснюють аналітичне
вирівнювання кожного ряду (тобто
знаходять q(t)
і g(t). Потім визначають відхилення
=
-q(ti),
=
-g(ti)
і встановлюють зв’язок між цими
відхиленнями, тобто обчислюють коефіцієнт
кореляції відхилень:
=
.
При
королюванні різниць вимірювання ступеня
тісноти здійснюється не між рівнями
рядів динаміки, а між різницями послідовних
величин рівнів у кожному динамічному
ряді – перших різниць:
=
xi
– xi-1;
=
yi
– yi-1;
Коефіцієнт кореляції різниць має вигляд:
=
.
Зауважимо, що останню формулу використовують у рядах динаміки, рівні яких змінюються у часі за прямою.