- •2.Фінансова діяльність д-ви та омс: поняття, мета та правові основи.
- •3.Методи фінансової діяльності.
- •4.Принципи фінансової діяльності.
- •10. Місце фінансового права в національній системі права.
- •11. Наука фінансового права.
- •12. Конституційні основи фінансового права.
- •17. Фінансове правопорушення(фп): поняття класиф
- •18. Фінансово-правова відповідальність (фпв)
- •19. Поняття та класифікація фін контролю
- •2.Залежно від суб’єкта, що здійснює контроль:
- •6.Заледно від форми проведення:
- •20. Форми та методи фінансового контролю.
- •21. Повноваження вру у сфері Фінансового контролю.
- •22. Рахункова Палата як суб’єкт фінансового контролю.
- •23. Основні завдання та повноваження дфіу
- •1) Здійснює державний фінансовий контроль за:
- •2) Здійснює контроль за:
- •4) Вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
- •24. Основні завдання та повноваження державної податкової служби України
- •25. Бюджет як економічно-правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної влади
- •26. Бюджетне право як підгалузь фінансового права
- •27.Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості
- •Особливості бюджетних правовідносин:
- •28.Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України та його використання.
- •29. Принципи бюджетної системи
- •30. Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування(омс).
- •1. Повноваження у галузі зведеного бюджету ґрунтуються на необхідності забезпечення:
- •2. Повноваження у галузі Державного бюджету України
- •32.Складові частини бюджету.
- •33.Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами.
- •34.Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
- •35.Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень.
- •36. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •37.Міжбюджетні трансферти: поняття види порядок надання
- •38.Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.
- •39.Основні напрямки бюджетної політики, порядок прийняття їх роль у формуванні державного бюджету.
- •40.Бюджетний процес та його стадії
- •41.Порядок складання проекту дбу
- •42. Порядок розгляду та прийняття дбу
- •43. Порядок внесення змін до зу «Про дбу»
- •44.Порядок складання , розгляду та затвердження місцевих бюджетів
- •45.Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками
- •46.Виконання місцевих бюджетів
- •47.Звітність про виконання Державного бюджету України
- •48. Порушення бюджетного законодавства ст..116 Заходи впливу за Бюджетним к ст.117.
- •49. Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •50. Податкове право та податкові правовідносини.
- •51. Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції.
- •55. Види обовязких платежів за законодавством україни
- •56.Правове регулювання податку на додану вартість: платники, об’єкт оподаткування, ставки
- •57.Правові засади, та порядок відшкодування податку на додану вартість
- •58.Оподаткування прибутку підприємств: платники, об’єкт оподаткування, ставки
- •59 Акцизний податок
- •60.Податок на доходи фізичних осіб:платники,об’єкт оподаткування,ставки.
- •61.Пільги передбачені податковим кодексом при оподаткуванні фізичних осіб.
- •62. Ресурсні платежі
- •63.Плата за землю.
- •64. Спрощена система оподаткування
- •66. Адміністрування податків:
- •67. Облік платників податків
- •68. Порядок визначення суми податкового зобов’язання.
- •69. Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання.
- •70. Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників податків.
- •71. Поняття державних і місцевих видатків.
- •72.Бюджетне фінансування: поняття та принципи
- •73.Поняття та порядок кошторисно-бюджетного фінансування
- •74.Правові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •75.Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу
- •76. Публічно-правові аспекти регулювання банківської діяльності
- •77.Банківська система України: поняття та структура
- •78. Загальна характеристика правового статусу нбу та його основні завдання
- •79.Форми державного регулювання банківської діяльності
- •80. Характерні особливості правового статусу комерційного банку як структурного елементу банківської системи україни
- •81. Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків та ліцензування банківських операцій
- •82. Правові гарантії захисту інтересів власників банківських рахунків
- •83. Правові засади банківського нагляду та контролю
- •84. Заходи впливу, що заст.. Нбу за поруш. Комерц.Банками вимог банк.Зак-ва
- •86.Прав.Засади готівк.Грош.Обігу
- •87. Безготівк.Розрахунки у фін-прав. Відн.
- •88. Поняття правові засади та принципи валютного регулювання
- •89.Валютний контроль: поняття, мета правове реголювання
- •90.Суб’єкти валютного контролю та їх повноваження
69. Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах
Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк (але не більше 60 календарних днів), та письмово повідомити про це платника податків.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було
надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Скарга, подана із дотриманням строків зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.