4 Пит. Деталі крою спідниці,назва зрізів та конструктивних ліній.

Для виготовлення спідниці необхідні деталі крою верху, деталі крою прокладки та деталі крою підкладки (може не бути).

• крою верху - розкроюють із основної тканини; їх кількість, форма і розкрій залежить від моделі спідниці;

• деталей крою підкладки - із підкладочної тканини викроюють підкладку спідниці, підкладку кишень і т.д.;

• д еталі крою прокладки – необхідні для надання щільності деталям, викроюють з клейових та не клейових прокладкових матеріалів; до них відноситься і корсажна стрічка.

Рисунок 2 – Деталі крою верху спідниці

Назва зрізів та ліній переднього та заднього полотнищ спідниці:

1 - лінія середини полотнища 6 - задня виточка

2 - зріз низу 7 - лінія стегон

3 - бічний зріз 8 - лінія низу

4 - верхній зріз 9 - припуск на застібку

5 - передня виточка

н.о. - проходить паралельно лінії середини полотнища

5 Пит. Підготовка крою до пошиття.

Перш ніж приступити до виготовлення виробу, необхідно озна­йомитися з документацією:

-з технічними умовами (ТУ) – при масовому виготовленні одягу;

-з записами і малюнком моделі в квитанції – при індивідуальному виготовленні одягу.

В умовах ательє при виготовленні одягу по індивідуальним замовленням на праву пілочку пришивають квитанцію (паспорт замовлення) з вказаним номером квитанції замовлення, прізвищем замовника, назвою виробу, описанням зовнішнього вигляду мірок, знятих з замовника, строками примірок і готовності виробу.

При масовому виготовленні легкого одягу деталі крою розкроюються настилами, де розміщено багато полотен. Для того, щоб не переплутати деталі крою в процесі обробки і зборки їх, на всіх деталях з виворітного боку олівцем (чи крейдою) пишуть порядковий номер виробу або з лицьового боку деталей пришивають талони на спецмашині чи приклеюють талони спеціальним пристроєм (маркером). Крій виробу повинен складатися із деталей з однаковими номерами.

Перевірку деталей крою виконують в такій послідовності:

- наявність деталей крою;

- правильність розкрою по основним та утоковим (піткання) ниткам;

- правильність розкрою по малюнку ;

- правильність розкрою по ворсу;

- наявність текстильних дефектів на деталях;

- правильність розкрою по лекалам (при масовому виготовленні одягу).

Правильність розкрою по лекалам перевіряють методом накладання лекал на відповідні деталі і обкрейдуючи їх тонко загостреною крейдою. Внутрішня сторона крейдяної лінії повинна співпадати з контурами лекала. Одночасно ставлять всі контрольні знаки (надсічки), що є на лекалах. Надсічки роблять кінцями гострих ножиць, глибина надсічок не повинна перевищувати 0,5 см.

Одночасно з перевіркою деталей крою по допоміжним лекалам намічають місця розташування кишень , виточок ,петель і інших ліній.

При індивідуальному розкрої кожного виробу виникає необхідність перенесення ліній з однієї деталі на іншу симетричну деталь. В залежності від організації праці та структури тканини існують наступні способи перенесення ліній:

- за допомогою копіювальних стібків;

- за допомогою булавок;

- за допомогою різця ;

- методом перебивання крейдяних ліній;

- за допомогою спецмашини.

Тема. Обробка розрізів, шлиць та швів спідниці.

Навчальні питання.

1. Обробка зрізів деталей.

2. Обробка розрізів у швах сідниці.

3. Способи обробки шлиці.

4. Особливості обробки швів в спідницях із клинів.