
- •Тема 1. Сутність рекламної діяльності з точки зору психології
- •1. Психологічний аспект у визначенні реклами
- •2. Поняття «образу» і «іміджу» товару у рекламній діяльності
- •3. Психологічний вплив реклами
- •4. Основні рівні психологічного впливу реклами, їх суть
- •Тема 2. Психологічні процеси, що забезпечують сприйняття реклами
- •2. Базові методи ефективного запам’ятовування рекламної інформації
- •3. Асоціативні зв’язки у рекламі
- •Тема 3. Реклама як спосіб психологічного впливу на споживача
- •2. Моделі впливу реклами на свідомість споживача (aida, aimda, dagmar, vips)
- •3.Маніпуляція у рекламі
- •Тема 4. Сприйняття рекламної інформації та формування поведінки споживачів
- •1. Сприйняття інформації
- •2. Типи інформації у рекламному повідомленні
- •4. Види (методи) психологічних впливів у рекламних повідомленнях
- •1. Визначення сугестивного і маркетингового підходу в рекламній діяльності
- •2. Порівняльна характеристика основних підходів в рекламній діяльності
- •Тема 6. Психологічні аспекти мотивації споживачів 1. Поняття «потреба» і «мотивація».
- •2. Види споживчих потреб
- •Тема 7. Мотиваційна психологія споживачів у рекламній практиці
- •2. Теорії мотивації поведінки споживачів
- •3. Психографічне сегментування споживачів
- •Тема 8. Психологічні аспекти розробки рекламного тексту
- •1. Маркетингово-значимі одиниці рекламного тексту
- •2. Сценарне моделювання у розробці рекламної концепції товару
- •Тема 9. Психологічний аспект структури рекламної концепції товару
- •Тема 9. Ефективність психологічного впливу реклами на споживача
Тема 4. Сприйняття рекламної інформації та формування поведінки споживачів
1. Сприйняття інформації
Реклама будь-якого вигляду, це перш за все повідомлення. Повідомлення реклами для
споживача може бути: інформативним, інформаційним та емоційним.
Інформативне повідомлення – повідомлення що надає нові відомості для споживача;
Інформаційне повідомлення – інформація, що надається у повідомленні вже є
відомою споживачу;
Емоційне сприйняття є першочерговим. Спочатку, ще не вникнувши у зміст
повідомлення ми сприймаємо музику, голос (у звуковому повідомленні чи аудіальному), колір та образи (у візуальному чи зоровому зверненні). Тобто спочатку рекламне повідомлення оцінюється як: те що подобається чи не подобається, приємне чи неприємне.
Емоційне враження є одне з найбільш розповсюджених проявів емоційної сфери, яке
незалежно від нашого бажання виникає в процесі сприйняття будь-якого об’єкту і є, як
правило, короткочасним. Воно відображає наше першочергове емоційне відношення до повідомлення і створює тим самим перед готовність до сприйняття змісту інформації.
Першочергове емоційне враження і емоціональна оцінка, що з’являється в результаті
сприйняття є емоційною інформацією.
Емоції (від лат. emoveo – потрясаю, хвилюю), реакції людини на вплив внутрішніх і
зовнішніх подразників, що є суб’єктивною та охоплює всі види чуттєвості і переживань.
Інформаційне або інформативне повідомлення обов’язково включає інформацію двох
типів: змістовну і емоційну. Змістовна інформація – це ті відомості, які замовник рекламної
продукції повідомляє потенційним споживачам. Емоційна інформація – це суб’єктивна
оцінка, що відображає відношення до наданої інформації.
При створені реклами, а саме при створенні образу товару, використовують закон «ланцюжка психічних явищ» :
Сприйняття > емоційне враження > розуміння > емоційне відношення >
активність.
Тобто активність (спонукальна направленість до покупки) може виникати тільки тоді,
коли образ товару сформований на основі позитивної емоціональної і повноцінної
змістовної інформацій про товар.
Ігнорування цього закону при створенні реклами має негативні наслідки як для замовника реклами, так і інших учасників рекламного ринку, оскільки розташування поряд такої «невдалої» реклами спричиняє негативне відношення до інших рекламних повідомлень, що пояснюється законами людського сприйняття, а саме законом інтерференції (або негативного взаємовпливу, що призводить до викривлення інформації).
Закон інтерференції – якщо два об’єкта, звернення чи потоки інформації розташовані поряд у просторі або ідуть один за одним у часі, вони заважають запам’ятовуванню кожного з них. Оскільки виникає накладання одних повідомлень чи образів на інші і відбувається викривлення інформації.
(6 пальців і рука, що тримає мобільний телефон).
2. Типи інформації у рекламному повідомленні
Рекламне повідомлення завжди включає інформацію трьох типів:
1. синтактичну інформацію
2. семантичну інформацію
3. прагматичну інформацію
Синтактичною інформацією (син тактика або син такти від грецького слова, що означає «упорядкований») є всі символи і комбінації символів, що використовуються для
передачі інформації. Основні складові синтактичної інформації (синтакти), що використовуються в рекламі:
a. візуальна (зорова), включає всі елементи візуального простору – лінії, форми,
тони, кольори, розміри та їх поєднання;
b. аудіальна (звукова), містить всі елементи аудіального простору – тональності,
темпи, ритми, гучність, інтонацію та їх сполучення (музичне оформлення);
c. вербально-візуальна (вербальний – виражений словами) – письмовий текст,
включає всі синтактичні елементи письмових знаків;
d. вербально-аудіальний – усна мова, включає всі її аудіальні елементи (інтонацію,
темп, гучність тощо).
Тобто синтактичними являються всі ті елементи, які визначають форму і спосіб
подачі інформації. Найбільше значення мають поєднання всіх елементів (син тактів) в єдиній
структурі рекламного повідомлення.
Семантична інформація (від грецького слова симантика, що означає «позначати») – визначає відношення між синтактами і тим змістом, які вони мають передавати. Тобто саме семантична інформація відображає те значення, яке інформація буде мати при її сприйнятті. Семантична інформація впливає на формування кінцевого емоційно-оціночного відношення до змісту рекламного звернення.
Прагматична інформація (від грецького прагматика, що означає «дія», «практика»)- індивідуальне цінносте значення рекламного звернення з точки зору того, на кого воно направлене. Відображає той зміст, рекламного звернення, який має значення для споживача і який має спонукати до покупки.
Безпосередньою ціллю реклами є саме передача прагматичної інформації, але передати її без синтактичної і семантичної інформації неможливо (рис.1)
Рис. 1. Формування зв’язку інформаційних складових рекламного повідомлення
Ефективність впливу прагматичної інформації визначається психологічною
ефективністю впливу синтактичної і сематичної складових рекламного звернення.
19 3. Фактори підвищення ефективності рекламного повідомлення. Семантика кольору.
Впливом кольору на сприйняття різних об’єктів і повідомлень займався Макс Люшер
в середині ХХ століття. Ним, був зроблений важливий для рекламної індустрії висновок – колір не тільки визиває відповідну реакцію людини в залежності від її емоційного стану, але і певним чином формує її емоції.
Відповідно результатам, отриманих в ході психологічних експериментів, вченими був
зроблений висновок, що колір певним чином впливає на сприйняття людиною ваги тіла,
температури приміщення і оцінку віддаленості об’єкту.
Так, червоний, жовтий, помаранчів колір візуально наближає предмет, збільшує його
об’єм і «підігріває» його. Блакитний, синій, фіолетовий, чорний – візуально віддаляють
об’єкт, зменшують і «охолоджують» його.
Також при використанні кольорів необхідно враховувати національно-культурну
специфіку.
В Америці червоний колір асоціюється з любов’ю, жовтий – з процвітанням, зелений
– колір надії, блакитний – вірності, білий – колір чистоти, спокою, миру, а чорний – навпаки,
символізує складності і надзвичайні ситуації. В Австрії найбільш популярним є зелений колір, в Голандії – помаранчів і блакитний.
Що стосується СНД, то приорітет віддається червоному, блакитному, жовтому і
білому кольорам. Червоний символізує любов, блакитний – спокій і досконалість, жовтий –
багатство, білий – чистота.
Цікавим, є сприйняття чорного і білого кольору, так наприклад у нас, чорний
символізує журбу, а наприклад на сході, в Китаї чорний – колір чесності. Білий колір, який у
європейців
симвоізує чистоту, на сході є символом
підлості і брехні.
-
20