Тема 13. Класифікація ринків і загальні ознаки їх функціонування.

План : 1.Принципи класифікації ринків . Ринок предметів споживання .

2.Ринки виробничих ресурсів: засобів виробництва , землі і

робочої сили.

3.Ринок капіталів і ринок капітальних благ .

Література:

• Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. Політична економія .Київ. “Ельга. Ніка центр” .2002 р. Тема 8

• В. Д. Базилевич. Економічна теорія. Політекономія. Київ. Знання. 2006р. Гл.7. ст. 201-217

• Г. Н Климко, В. П. Нестеренко. Онови економічної теорії. Політекономічний аспект .Київ. Вища школа. 1994р. Розд. 17 ст. 179-194

• А.А . Чухно. Основи економічної теорії. Київ. “Вища школа”.2001. Розд. 5 ст. 145-176

1.Принципи класифікації ринків . Ринок предметів споживання .

Пізнання ринку як економічної категорії неможливо без глибокого аналізу його структури, тобто елементів з яких він складається, і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати складові елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є складним і багатоманітним утворенням економічного життя.

Найбільш поширеним є розгляд структури ринку з точки зору економічного призначення об'єктів ринкових відносин, ступеня зрілості ринкових відносин, відповідності окремих ринків чинному законодавству, територіально-адміністративної ознаки. В даній темі ми будемо розглядати класифікацію ринків, головним чином, за економічним призначенням об'єктів ринкових відносин.

За цим критерієм складовими елементами ринку є: 1) ринок предметів споживання; 2) ринок виробничих ресурсів землі, робочої сили і засобів виробництва; 3) ринок капіталів (капітальних благ); 4) ринок фінансово-кредитних ресурсів; 5) фондовий ринок; 6) ринок науко-технічних розробок та

інформації; 7) валютний ринок; 8) ринок праці (робочої сили) тощо.

Кожний з названих ринків дуже різноманітний І в свою чергу поділяється на ринки взуття, косметики, швейних виробів, молочних, хлібних, м'ясних, рибних товарів, що існують всередині ринку предметів споживання. Ринки машин, верстатів, нафтопродуктів, металу, вугілля органічно входять до рийку засобів виробництва. Ринки акцій, кредитних, фінансових і грошових ресурсів є складовими елементами фінансового ринку.

Один з найважливіших компонентів суспільного ринку - є ринок предметів споживання, призначений для задоволення різноманітних особистих потреб людей.

Цей ринок безпосередньо характеризує взаємозв'язок виробництва і особистого споживання, націленість виробництва на максимальне задоволення фізіологічних, соціальних і духовних потреб суспільства. Кожна економіка має вибирати кошик споживчих товарів, які повинні бути вироблені.

До галузей, які безпосередньо виробляють споживчі блага, належать легка і харчова промисловість, значна частина виробництва машинобудівного аграрного, будівельного, транспортного комплексів і галузей нематеріального виробництва (охорона здоров'я, освіта, культура тощо).

На ринку споживчих товарів функціонують товари особистого споживання, що поділяються на дві великі групи: матеріальні блага і послуги. Матеріальні блага задовольняють особисті погреби людей своїми фізичними, хімічними і біологічними властивостями. Корисність багатьох матеріальних благ перебуває в прямій залежності від природних властивостей речей. Так, хліб, молоко, м'ясо, масло, фрукти та інші продовольчі товари корисні тому, що містять у собі білки, жири, вуглеводи та вітаміни для підтримання нашої життєдіяльності. Нафта і газ корисні тому, що при згоранні виділяють велику кількість теплової енергії, яка може бути використана в інших галузях виробництва.

З розвитком виробництва корисність предметів особистого споживання формується в процесі самого виробництва. Це

стосується таких економічних благ, як посуд, меблі, холодильники, телевізори, одяг, будинки і т. д.

Усе зростаючу роль на ринку споживчих товарів виконують послуги.

Послуги - відповідна діяльність людини, що спрямована на задоволення особистих потреб, але не набуває речовинно-матеріальної форми. Різниця між корисністю послуг і корисністю речових благ полягає в:

• фізичній невідчутності, тому що їх не можна відчути органами чуття;

• невід'ємності від свого джерела (трудової діяльності), тоді як продукт у вигляді речі існує незалежно від наявності або відсутності джерела виникнення;

• неможливості їх накопичення та зберігання: послуга існує одночасно в момент «виробництва» та «споживання»;

• індивідуальності та плинності якості: однакові продукти, речі мають одні й ті самі якості, тоді як однакові послуги можуть надаватися на більш високому або більш низькому рівні.

Послуги, які формують ринок споживчих товарів, обумовлюються набором бажаних характеристик. Саме цей набір диференціює їх як блага і є умовою формування різних галузей у сфері послуг особистого споживання. Це такі галузі: оптова і роздрібна торгівля; транспорт і зв'язок; освіта, культура та мистецтво; кредитно-фінансова сфера в тій частині, яка обслуговує особисті потреби людей; комунальні послуги; потреби відпочинку: готельні та ресторанні послуги, туризм тощо.

Особливим елементом ринку товарів особистого споживання є духовні блага: книжки, журнали, газети, наукові відкриття, частка яких на ринку товарів особистого споживання неухильно зростає.

Місткість ринку споживчих благ залежить від виробничих можливостей кожної окремої галузі.

Чим потужніші галузі і сфери, що виробляють засоби для життя (їжу, одяг, житло, автомобілі, меблі, побутову техніку і безліч інших речей та послуг), тим більшим і місткішим і з більшою кількістю секторів буде кошик товарів вітчизняного виробника.

У сучасній економіці України прийняття більшості важливих рішень щодо особистого споживання грунтується на системі ринків і цін. У ринковій системі споживачі віддають свої гроші, щоб купувати те, що найбільше хочуть, подібно до виборців, які віддають голоси на виборах. Ті споживачі, що мають найбільше грошей, справляють найбільший вплив на вибір того, що виготовляти і хто користуватиметься благами.

Отже, виробництво взаємодіє з особистим споживанням людей через такі ключові категорії, як пропозиція, продуктивність праці, витрати виробництва, якість продукції, уподобання споживачів і їх платоспроможний попит. .

Виробництво споживчих благ для людей має бути адекватним платоспроможному попиту населення. Якщо рівновага відсутня, то в суспільстві виникає диспропорція: не вистачає певної кількості товарів однієї групи і виникає перевиробництво товарів іншої. Ринок, через конкуренцію, ціни, взаємодію попиту і пропозиції та інші механізми впливає на виробництво, змінюючи його структуру, ліквідує ринкову нерівновагу і забезпечує збалансоване функціонування виробництва й особистого споживання.