3. Методичні рекомендації до вивчення конкретних тем

Тема 1. Порівняння як метод оцінювання

На вивчення даної теми відводиться 14 годин, з них на самостійне вивчення 6год.

Самостійна робота № 1/1

Тема: Спеціальні методи наукових досліджень

Питання:

1.Методи вибіркого обстеження, методи групування.

2.Методи факторного, кластерного аналізу, кореляційно-регресійного аналізу

3. Евристичні методи

Ключові терміни і поняття:

- вибірка

- групування

- кластер

Методичні рекомендації

Розпочинаючи вивчення даної теми необхідно усвідомити, метод широко застосовують в аналізі при вивченні різноманітних закономірностей соціально-економічних явищ (втрати робочого часу - через простої, причини і мотиви плинності кадрів, використання обладнання, попит міського населення і ступінь його задоволення послугами комунальних підприємств, якості виконаних робіт, обстеження сімейних бюджетів населення, вивчення громадської думки тощо).При вибірковому спостереженні обстеженню підлягають не всі елементи аналізованої сукупності, а лише відібрана їх частина. Як відомо, сукупність, з якої проводять вибір одиниць, називають генеральною, а відібрану частину – вибірковою. Прикладом вибіркового спостереження є проведення фотографій робочого дня, роботи обладнання, опитування, анкетування, моментні спостереження тощо.

Вибіркове спостереження — це дослідження вибраної в певній послідовності певної кількості одиниць генеральної сукупності з метою отримання їїузагальнюючих характеристик.

Метод групування часто застосовують при аналізі масових соціально-економічних явищ, факторів і показників. У системі аналітичних методів групування займають особливе місце. Це пояснюється тим, що на відміну від інших методів статистичне групування виконує дві функції: по-перше, розподіляє сукупності на однорідні групи, а, по-друге, визначає межі й можливості застосування інших методів (середніх величин, кореляційного та ін.). Використання цих методів потребує однорідності аналізованих сукупностей, що зумовлює статистичне групування як неминучий етап обробки вихідної інформації.

Суть групування полягає в розподілі аналізованої сукупності (житловий фонд, кількість працівників, транспортних маршрутів, комунальних підприємств та ін.) на групи за якісно однорідними для них ознаками.

Розпочинаючи вивчення наступного питання, необхідно усвідомити, що факторний аналіз дозволяє вирішити дві важливі проблеми дослідження ,описати об’єкт дослідження компактно та зі всіх сторін. При застосуванні даного методу можна визначити взаємозв’язок між досліджуваним об’єктом і факторами, які спричинили його зміну, або збільшення ( зменшення) його вартості.

Приступаючи до вивчення кластерного аналізу необхідно вияснити, що синонім слова « кластер» - « тип». Тому, кластер ний аналіз є методом розбивки виборки на групи за будь-якими критеріями.

У багатьох випадках на результативну ознаку впливає не один, а кілька факторів Між факторами існують складні взаємозв'язки, тому їхній вплив на результативну ознаку с комплексним, а не просто сумою ізольованих впливів

Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз дає змогу оцінити міру впливу на досліджуваний результативний показник кожного із введених у модель факторів при фіксованому положенні на середньому рівні інших факторів Важливою умовою с відсутність функціонального зв'язку між факторами

Термін “регресія” (рух назад, повернення до попереднього стану) увів Френсіс Галтон наприкінці XIX ст., проаналізувавши залежність між зростом батьків і зростом дітей. Він помітив, що зріст дітей у ду-же високих батьків у середньому менший, ніж середній зріст батьків. У дуже низьких батьків, навпаки, середній зріст дітей вищий. В обох випадках середній зріст дітей прямує (повертається) до середнього зросту людей у даному регіоні. Звідси й вибір терміна, що відбиває таку залежність.

Вивчення третього питання необхідно розпочати з класифікації евристичних методів. До евристичних прийомів, або методів активізації творчості, нестандартного мислення відносять зазвичай низку методів генерації варіантів розв'язання проблеми на основі притаманної людині здатності до творчої діяльності. Їх застосовують тоді, коли звичайні рутинні методи, засновані на аналізі минулого досвіду та теперішніх умов, не дають змоги вибрати спосіб вирішення. Особливо широко ці прийоми використовують у стратегічному аналізі для прогнозування розвитку економічної ситуації.

Усі евристичні методи поділяються на дві великі групи - методи ненаправленого пошуку ("мозкового штурму", "експертних оцінок", "колективного блокнота", "контрольних питань", "асоціацій та аналогій", ділові ігри та ситуації, кібернетичні наради) та методи направленого пошуку (морфологічний метод, алгоритм розв'язання винахідницьких задач АРВЗ)

ЛІТЕРАТУРА

1.Грищенко У.М., Грищенко О.М., Борисенко В.А. Основи наукових

досліджень. Навч.посібник.- К.,2001