- •Начало формы
- •1. Суть процесу виховання в контексті державних документів про освіту.
- •2. Специфіка, компоненти і рушійні сили процесу виховання
- •3.Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання
- •5. Результати процесу виховання. Рівні вихованості учнів,їх показники та значення
- •7. Характеристика принципів виховання: цілеспрямованість вих.., зв'язок вих.. Зжиттям…
- •8. Характеристика принципів виховання: комплексний підхід до вих.,вих.. Особистості в колективі …
- •10. Взаємозв’язок принципів виховання
- •12. Умови вибору методу виховання та ефективного його використання
- •13. Методи формування свідомості.
- •16. Методи контролю та аналізу ефективності виховання.
- •37.Індивідуальні форми виховної роботи
- •36.Групові форми виховної роботи
- •35.Масові форми виховання
- •17.Орієнтовна програма вивчення особистості учня.
- •18. Орієнтовна програма вивчення учнівського колективу:
- •20. Поняття учнівського колективу: суть, ознаки, функції, структура.
- •23. Шляхи згуртування колективу
- •22. Стадії розвитку колективу та роль педагога на кожній з них. Стадії розвитку колективу
- •Роль сім’ї у вихованні особистості.
- •Господарсько-економічна функція:
- •68.Форми роботи школи із сім’єю.
- •Орієнтовні запитання для батьків
- •Анкета для батьків
- •Індивідуальні форми роботи.
- •Групові форми роботи.
- •Нетрадиційні форми роботи школи з батьківською громадськістю
- •65. Неблагополучні сім’ї та особливості роботи з ними.
- •Взаємозв’язок сім’ї, школи і громадськості у вихованні дітей
- •63. Функції сімї
- •Господарсько-економічна функція:
- •66. Завдання і зміст виховання дітей у сімї.
- •64. Напрями роботи школи з сімєю
- •Орієнтовні запитання для батьків
- •52. Завдання і функції класного керівника
- •56.Професіограма класного керівника. Специфіка роботи клас. Керів. Початкових класів.
- •53. Зміст діяльності класного керівника.
- •41. Шляхи реалізації трудового виховання молодших школярів.
- •Шляхи реалізації мети й завдань трудового виховання:
- •39 .Система трудового виховання у контексті державних документів про освіту.
- •40. Суть та значення економічного виховання.
- •59.Організація різноманітних форм виховної роботи з трудового виховання.
- •Структура екскурсії на виробництво
- •57. Планування роботи групи продовженого дня
- •4. Функції процесу виховання:
- •Мислення — процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відносинах.
- •26. Формування наукового світогляду
- •30. Суть і значення патріотичного виховання молодших школярів.
- •Предмети уваги патріотичного виховання
- •32. Система екологічного виховання учнів початкових класів.
- •38. Профорієнтаційна робота в школі
- •42. Шляхи реалізації економічного виховання учнів початкових класів.
- •44.Засоби естетичного виховання та їх значення.
- •46. Суть і завдання фізичного виховання молодших школярів
- •47. Засоби фізичного виховання
- •50. Характеристика форм виховної роботи з фізичного виховання.
- •60.Організація навчально-виховного процесу у групі продовженого дня.
- •71. Шляхи реалізації завдань патріотичного виховання:
- •Предмети уваги патріотичного виховання
- •Бажані результати патріотичного виховання
- •72.Шляхи реалізації завдань екологічного виховання.
- •73. Шляхи реалізації завдань правового виховання.
46. Суть і завдання фізичного виховання молодших школярів
Фізичне виховання, фізвиховання, фіз. вих. — педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності.
В Україні фізичне виховання шляхом проведення обов'язкових занять здійснюється в дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до навчальних програм, затверджуваних у встановленому порядку. Згідно з стандартами Вищої атестаційної комісії України, фізичне виховання (фізична культура) має код спеціальності 24.00.02 (Див. Таблиця:Коди спеціальностей за ВАКом#24 Фізичне виховання та спорт).
Основні завдання фізичного виховання:
підвищення функціональних можливостей організму засобами фізичної культури;
сприяння всебічному гармонійному розвитку, відмова від шкідливих звичок, покращення розумової і фізичної працездатності;
формування думки про систематичні заняття фізичними вправами з урахуванням особливостей їх майбутньої професії, фізичне самовдосконалення та здоровий спосіб життя;
отримання студентами та учнями необхідних знань, умінь та навиків у галузі фізичної культури з метою профілактики захворювань, відновлення здоров'я та підвищення професійної працездатності;
використання засобів фізичної культури в лікувально-профілактичній діяльності;
оволодіння методами визначення фізичного стану та самоконтролю;
виховання організаторських навичків, особистої гігієни та загартовування організму;
уміння складати та виконувати вправи з комплексів ранкової гігієнічної гімнастики;
виховання патріотичних, морально-вольових і естетичних якостей;
удосконалення спортивної майстерності студентів та учнів, що займаються обраними видами спорту.
47. Засоби фізичного виховання
Основними засобами фізичного виховання є: фізичні вправи, які застосовуються в різних випадках спорту, ігор, туризму; природні фактори (повітря, сонце, вода); гігієнічні умови праці і побуту.
Фізичні вправи – це усвідомлені рухові дії, спеціально розроблені для розв’язання завдань фізичного виховання.
Різноманітні фізичні вправи широко застосовуються у вихованні дітей і юнацтва. Це викликає потребу вивчення впливу фізичних вправ на організм, наукового підходу до їх добору і використання фізичних вправ, бо тільки тоді їх ефективність буде найбільша і відповідатиме основній меті запровадження фізичної культури в нашій країні.
Гімнастика – один із засобів фізичного виховання – являє собою сукупність спеціально відібраних фізичних вправ для впливу на організм людини, щоб змінювати її здоров’я і моральні якості, а також усувати фізичні вади.
До характерних особливостей гімнастики належать: різноманітність вправ – від найпростіших, елементарних, до складних, комбінованих, у тому числі штучних вправ без спортивних приладів, з приладами і на приладах; різнобічний вплив на організм; можливість відносно точного регулювання фізичного навантаження на організм гімнастів. Виконання гімнастичних вправ відрізняється не тільки точністю, а й красою й виразністю.
Гімнастика є невід’ємною складовою частиною обов’язкових програм з фізичного виховання дітей дошкільного віку, учнів загальноосвітніх шкіл і училищ трудових ресурсів, студентів спеціальних середніх і вищих навчальних закладів.
Широкі можливості застосування гімнастики і велика різноманітність вправ привела до створення таких відносно самостійних її видів:
1. основна гімнастика, та її різновид – гігієнічна гімнастика;
2. спортивна гімнастика;
3. акробатика;
4. художня гімнастика;
5. допоміжна гімнастика, до якої входять спортивно-допоміжна гімнастика, виробнича і лікувальна.
Основана гімнастика спрямована на зміцнення здоров’я, на загальний розвиток і загартування організму та підвищення працездатності організму людини. Засоби основної гімнастики забезпечують формування і удосконалення рухових навичок, а також уміння доцільно застосовувати набуті навички в практичній діяльності.
У цьому виді гімнастики застосовуються найрізноманітніші вправи: стройові, порядкові, для загального розвитку, вільні, прикладні, на спортивних приладах, опорні служби, прості акробатичні, художньої гімнастики і рухові ігри.
Гігієнічна гімнастика сприяє зміцненню здоров’я і загартування організму, поліпшує розвиток і працездатність людини. Заняття нею розвивають організаційні і дисциплінарні вміння і навички. Гігієнічна гімнастика мусить стати невід’ємною частиною побуту всіх громадян; її вправи прості, доступні для людей різного віку з різною підготовленістю.
При доборі вправ гігієнічної гімнастики мають на меті поліпшення дихання, кровообігу, обміну речовин, зміцнення нервово-м’язового апарату.
Спортивна гімнастика забезпечує фізичний розвиток фізкультурників у поєднанні із зростанням спортивної майстерності виконання складних гімнастичних вправ, яка досягається внаслідок поступового їх ускладнення.
Основою для навчання роботи з спортивної гімнастики є дина класифікаційна програма, з якою проводять гімнастичні заняття. Згідно з її вимогами, всі вправи виконувати з дотриманням принципу поступового наростання труднощів; від вправ, доступних гімнастам-початківцям, до вправ, що підсилу тільки спортсменам вищих розрядів.
До класифікаційної програми і програми змагань з спортивної гімнастики входять такі види вправ:
а.) для чоловіків – вільні вправи, вправи на перекладені, брусах, кільцях, коні з ручками і стрибки;
б.) для жінок - вільні вправи, вправи на брусах, в рівновазі і стрибки.
Акробатика має ті самі завдання і спрямування, що і спортивна гімнастика, але відрізняється від неї своєрідністю вправ. Специфічними вправами є перекиди, перекати, перевороти, мости, стойки, піраміди.
Акробатичні вправи виконуються індивідуально, парами і групами, без спортивних приладів. З акробатики також є класифікаційна програма і проводяться змагання.
Художня гімнастика – особливий вид гімнастики, в якому одночасно з загальним фізичним вихованням здійснюється і виховання естетичне.
Разом з тим художня гімнастика подібна до спортивної та акробатики, має своє спортивне спрямування і певну специфіку. Художньою гімнастикою займаються лише жінки. В цьому виді гімнастики застосовують як спеціальні вправи, так і для загального розвитку, а також акробатичні.
Своєрідністю художньої гімнастики є тісний зв’язок з музикою і танцями, які посилюють виразність виконання вправ, підвищують емоційний вплив на гімнасток і сприяють розвитку почуття ритму.
Допоміжна гімнастика має кілька різновидів: спортивно-допоміжна, виробнича, лікувальна.
Спортивно-допоміжна гімнастика набула широкого застосування у навчально-тренувальних заняттях. Її метою є загальна фізична підготовка і удосконалення певних фізичних якостей. Це досягається добором спеціальних вправ для тренування спортсменів: боксерів, гімнастів, футболістів. Основна мета виробничої гімнастики – зміцнення роботи робітників і підвищення продуктивності праці. Найбільш поширені дві форми виробничої гімнастики:
1. гімнастика перед роботою;
2. фізкультурні паузи, які проводяться під час організованих протягом робочого дня спеціальних перерв для боротьби з втомою та підвищенням працездатності.
Лікувальна гімнастика є основним засобом лікувальної фізичної культури. Її завдання – відновленню здоров’я і працездатності людей. Вона широко увійшла в практику роботи лікувальних і лікувально-профілактичних закладів.
У лікувальній гімнастиці застосовується вправи, які впливають як на весь організм людини, так і на окремі його частини.
Спорт – могутній засіб фізичного виховання, в якому завдання – зміцнення здоров’я, розвитку фізичної сили і рухових функцій людини тісно поєднуються з досягненням високих результатів в окремих видах фізичних вправ.
Специфікою особливістю спорту порівняно з іншими засобами фізичного виховання є спортивні змагання. Вони служать для перевірки стану спортивної роботи, виявлення кращих технічних результатів і поширення передового досвіду. В той же час спортивні змагання стимулюють дальше оволодіння спортивною технікою та удосконалення її є одним з ефективних засобів залучення широких мас трудящих до знань фізичною культурою.
Спорт – дійшов засіб агітації і пропаганди. Спортивні змагання, показові виступи майстрів спорту, масові гімнастичні вправи спортсменів виховують любов до спорту, примножують ряди його прихильників. Ігри є одним з найпоширеніших засобів фізичного виховання і являють собою свідому, активну та індивідуальну діяльність людей, спрямовану на досягнення умовної мети , добровільно встановленої гравцями.
Розрізняють ігри рухливі і спортивні.
До рухливих належать ігри, метою яких є загальний фізичний розвиток без спеціальної підготовки.
До спортивних належать ігри, які мають всі характерні ознаки спорту, вони потребують підготовки і спортивного удосконалення гравців.
Регулярне проведення ігор у процесі фізичного виховання дітей та молоді сприяє формуванню в них основних рухових навичок, поліпшує діяльність організму, збільшує працездатність і зміцнює здоров’я.
Значну увагу приділяють іграм у школі. В початкових класах рухливі ігри є одним із основних засобів фізичного виховання дітей. Їх проводять на уроках фізичної культури, перервах, а також на заняттях груп і секцій фізкультурних колективів.
Під туризмом розуміють організоване короткочасні або тривалі подорожі, здійснюване для ознайомленням з рідним краєм, історичними і культурними пам’ятками і природними багатствами нашої Вітчизни, а також для розширення загального кругозору мандрівників.
Туризм є також одним із засобів всебічного фізичного розвитку, загартування організму і виховання витривалості, наполегливості та звички до похідного життя.
Велике значення туризму у вихованні і розвитку прикладних умінь і навичок: готування їжі, розпалення вогнища, встановлення намету, орієнтування на місцевості, користуванням картою, компасом.
Важливе значення має туризм для формування і розвитку високих моральних і вольових якостей, для організованості і дисциплінованості людей. Спільні мандрівки, колективні дії в у мовах похідного життя, переборення труднощів згуртовують туристів, розвивають почуття товариської взаємодопомоги.
Найбільш доступною і масовою формою туризму є туризм вихідного дня, тобто туринські походи у вільний від роботи або навчання день, з ночівлею або без неї.
Більш складною формою є багатоденні походи, які потребують тривалої і ґрунтовної підготовки туристів та необхідного спорядження. Такі походи проводять під час відпустки або канікул.
Серед засобів фізичного виховання важливе місце посідають природні фактори – сонячне проміння, повітря, вода, правильне використання яких зміцнює здоров’я і загартовує організм. Вони застосовуються у фізичному вихованні як супутні при заняттях фізичними вправами, а й інколи самостійно. Найбільш широко і організовано їх використовують у дитячих яслах і садках, у школах і навчальних закладах на промислових підприємствах, у парках, на стадіонах і водних станціях.
Додержання необхідних гігієнічних умов відіграє важливу роль у фізичному вихованні. До них належать твердий режим дня, під яким розуміють чіткий розпорядок усіх його компонентів, раціональний розподіл часу праці і відпочинку, сну і їжі. Такий режим дня, якщо його дотримуватися протягом тривалого (року) часу, сприяє зміцненню здоров’я людини, створює бадьорий, життєрадісний настрій і підвищує працездатність.
Точне додержання розпорядку дня виховує у людях такі цінні якості, як дисциплінарність, акуратність, організованість.
Для занять фізичними вправами необхідно забезпечити і ряд інших гігієнічних умов. Приміщення в яких проводять уроки чи секційні заняття , фізкультурні виступи і спортивні змагання, необхідно тримати у чистоті, підтримувати у них відповідну температуру і безперервний доступ свіжого повітря.
До гігієнічних умов належать і особиста гігієна фізкультурника, тобто сума всіх заходів, що забезпечують збереження здоров’я людини. Особливими умовами особистої гігієни є: чистота тіла і догляд за ним; чистота білизни, одягу, взуття, житла і робочого місця; акуратне використання предметів обстановки і особистого вжитку. До вимог особистої гігієни школярів входить також бережливе ставлення до книжок, зошитів, особистих і шкільних речей, правильна поведінка вдома, в школі, на вулиці і громадських приміщеннях.
Таким чином гігієнічні умови, що безпосередньо належать до процесу фізичного виховання і умови, які сприяють фізичному вихованню в органічному поєднанні є одним із важливих засобів фізичного виховання, поряд з фізичними вправами і природними факторами.
