38. Профорієнтаційна робота в школі

При розробці змісту професійної орієнтації треба виходити із розуміння профорієнтації як складової частини навчально-виховного процесу, в якому успішно реалізуються її основні завдання: розширення професійного досвіду учнів, визначення інтересів та уподобань учнів, формування мотивів вибору професії. Компоненти профорієнтаційної роботи в школі: І. Формування професійного досвіду та професійної спрямованості учнів у навчально-виховному процесі. 1. Ознайомлення з професіями, професійними навчальними закладами (професійна інформація) і формування в учнів мотивів вибору професії. 2. Організація практичної діяльності у відповідності з особливостями учнів, з вимогами обраної професії (професійна активізація). ІІ. Консультаційна допомога учням при професійному самовизначенні. 1. Вивчення особистості учня. 2. Управління мотивацією вибору професії. ІІІ. Робота вчителів, психологів, соціальних педагогів, профорієнтологів із учнями. 1. Перевірка успіхів учня в обраній професії. 2. Надання допомоги учням при вступі до вузів, професійних навчальних закладів. Щоб вдосконалити профорієнтаційну роботу в школі, треба володіти інформацією про те, яким був вплив профорієнтації на учня, як він скористався рекомендаціями школи та сім’ї, наскільки ці рекомендації були правильними. Професійну орієнтацію можна починати ще з дитячого садка чи в початкових класах, коли в дітей виникає інтерес до різних видів діяльності. У старших класах профорієнтація формує мотиви вибору професії, інтерес і схильності до окремих видів діяльності, які можуть стати майбутньою професією учня. Коли професія обрана і увага молодої людини спрямована на засвоєння спеціальності, школа допомагає школяреві адаптуватись в новій діяльності. Таким чином, у старших класах профорієнтація стає більш дієвою та значимою, набуває нових функцій в різні періоди розвитку учня. Тобто об’єм профорієнтаційної інформації з класу в клас треба постійно збільшувати, розширювати та ускладнювати. Відповідно профорієнтаційну роботу можна поділити на фази, які відповідають рівневі розвитку дитини і які зумовлені не лише загальними цілями професійної орієнтації, але й динамікою професійної орієнтації самого учня: 1) підготовча фаза (рання профорієнтація) – починається ще в дитячому садку і триває до 4 класу. У цей період в рамках профорієнтаційної роботи відбувається вивчення учня, йому прищеплюють інтерес і любов до праці. Цього можна досягнути шляхом включення дітей в різні види ігрової та навчальної діяльності. 2) фаза формування – період, коли в учня виникає актуальний інтерес до вибору професії (5-9 класи). За допомогою спеціальних заходів у школі учням прищеплюють мотиви вибору різних спеціальностей і професій; 3) направляюча фаза (10-11 класи) – продовжується формування мотивів вибору професії в учнів, які ще сумніваються у виборі професії; 4) фаза закріплення – період після вибору учнем професії. Мета цієї фази – продовжити формування професійних інтересів, створити умови для реалізації вибору учня, адаптації в професійному середовищі. Підготовча фаза. Учні 1-4 класів ще далекі від вибору професії, але правильно проведена серед них профорієнтаційна робота повинна стати основою , на якій в подальшому будуть розвиватись професійні інтереси та наміри школярів у старших класах. Тому профорієнтаційна робота з молодшими школярами має специфічний характер і відрізняється від роботи з середніми та старшими класами. Специфіка насамперед полягає в тому, що при роботі з молодшими класами не ставиться ціль безпосередньо підвести учнів до вибору певної професії, а лише підготувати основу для цього вибору. Дітей треба поступово вводити у світ професій. Відповідно, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної просвіти.