Тема 1. Система інтелектуальної власності авторські права та інтелектуальна власність

ключні права. Це означає, що жодна особа, крім тієї, якій вони на- лежать, не може використовувати ці об'єкти, не маючи відповідного дозволу особи, яка володіє виключними правами.

Причому особисті немайнові права є невідчужуваними. Тобто вони належать і можуть здійснюватися тільки особою, яка створи- ла інтелектуальний продукт, і не можуть передаватися іншій особі. Особисті немайнові права на об'єкти інтелектуальної власності є, як правило, чинними безстроково. Особа, яка має виключне право на використання об'єкта інтелектуальної власності, може використо- вувати цей об'єкт на свій власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.

Майнові права інтелектуальної власності за загальним правилом є чинними протягом строків, встановлених Цивільним кодексом України, іншими законами чи договором. Вони можуть бути вкла- дом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань.

Майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані повністю або частково іншій особі. Конкретні умови передачі май- нових прав можуть бути визначені у відповідному договорі.

Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсут- ності такого договору право інтелектуальної власності, яке нале- жить кільком особам, здійснюється спільно.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власно- сті на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, в якої працює робітник.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта. У випад-

ках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелек- туальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта і замовникові спіль- но, якщо інше не встановлено договором.

1.3. Система законодавства з питань інтелектуальної

власності

Правові засади здійснення творчої діяльності людини й охоро- на результатів цієї діяльності закладені в Конституції України [1], яка проголошує свободу літературної і художньої творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріаль- них інтересів громадян, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Більш ретельно відносини у сфері ін- телектуальної діяльності регулюються цілою низкою нормативно- правових актів, центральне місце серед яких посідає Цивільний ко- декс України [2], книга IV якого містить загальні та спеціальні норми права інтелектуальної власності.

Крім Цивільного кодексу, питанням регулювання інтелекту- альної власності присвячені численні закони України: «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» від 13 грудня 1991 р., «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р., «Про охорону прав на сорти рослин» в редакції від 17 січня 2002 р., «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р., «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції від 1 червня 2000 р., «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р., «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р., «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р., «Про ав- торське і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 р., «Про на- укову і науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 р., «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р., «Про рекламу» від 3 липня 1996 р., «Про охорону прав на топографію інте- гральних мікросхем» від 5 листопада 1997 р., «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р., «Про розпо- всюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм» від 23 березня 2000 р., «Про особливості державного регулювання діяль-

ні

ап