Тема 1. Система інтелектуальної власності авторські права та інтелектуальна власність

ставі законами та іншими нормативно-правовими актами. Так, ст. 54 Конституції України [1] передбачає, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, за- хист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними вида- ми інтелектуальної діяльності. А відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджа- тися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Особливого значення розвиток творчого потенціалу кожної нації набуває в умовах прискорення науково-технічного прогресу. За оцінками фахівців, за роки після Другої світової війни було зроблено більше наукових відкриттів, ніж за всю попередню іс- торію людства.^ сьогодні вже не виникає сумнівів, що подальший соціально-економічний прогрес залежатиме в значній мірі від роз- витку творчої діяльності суспільства, а рівень добробуту кожної країни - від вміння реалізовувати творчий або, як сьогодні кажуть, інтелектуальний потенціал її громадян. Недарма фахівці Всесвітньої організації інтелектуальної власності стверджують, що XXI ст. стане століттям економіки, заснованої на знаннях, в якій інтелектуальна власність буде основною рушійною силою. Тому сьогодні уряди всіх країн свідомо прагнуть заохочувати інтелектуальну діяльність і за- стосовувати результати творчої праці в інтересах національної без- пеки своїх держав, а використання творчих можливостей стає на- ріжним каменем фундаменту людського суспільства, і

Майбутню цивілізацію можна сміливо назвати інформаційним суспільством, в якому основним ланцюгом стає інтелектуальна влас- ність. На жаль, у вітчизняній і зарубіжній літературі термін «інтелек- туальна власність» визначається, як правило, шляхом перерахування результатів творчої діяльності, які відповідають вимогам чинного за- конодавства та можуть бути визнані як об'єкти правової охорони.

Наявність сучасної, міжнародно визнаної системи охорони ін- телектуальної власності є необхідним елементом для досягнення високого економічного та соціального розвитку будь-якої країни. Охорона інтелектуальної власності сприяє використанню та по-

дальшому розвитку винахідницьких і творчих талантів та досяг- нень, підтримує і зберігає національний потенціал у сфері інтелек- туальної діяльності та залучає інвестиції, стабілізуючи економічний стан, при якому як вітчизняні, так і закордонні інвестори можуть бути впевнені в тому, що їх права будуть поважатись. Створення та- кої системи має особливе значення для України - країни зі значним науково-технічним та інтелектуальним потенціалом.

Відповідно до ст. 2 Стокгольмської конференції ВОІВ поняття інтелектуальної власності охоплює всі права, що відносяться до:

• літературних, художніх і наукових творів;

• виконавської діяльності артистів, звукозаписів, радіо- і теле- візійних передач;

• винаходів у всіх сферах людської діяльності; ^я наукових відкриттів;

• промислових зразків;

• товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових наймену- вань і комерційних позначень;

• захисту від недобросовісної конкуренції;

• усі інші права, що відносяться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах [47].

Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений нормами національного законодавства. Таким чином, термін «інтелектуаль- на власність» визначає власність на будь-які результати творчої ді- яльності людей, які відповідають установленим чинним законодав- ством вимогам.

Сьогодні світ вже перейшов ту незриму грань, коли у суспільстві на зміну матеріальному багатству приходить нове багатство - знання. Це означає, що настає нова доба в історії людства і нова формація - суспільство знань або інформаційне суспільство. Давньогрецький мислитель Платон ще за п'ять століть до нашої ери вважав ідеаль- ною державою таку, де панують знання. Цієї формули особливо ре- тельно дотримуються розвинуті країни, які давно опанували ідею, що основу їхньої конкурентоспроможності складають не матеріальні

20

21

11