3. Розкрийте методику (логіку* педагогічного дослідження.

Педагогіка як наука розвивається завдяки пошуково-дослідній роботі, тобто педагогічним дослідженням.

Педагогічне дослідження – це:

• процес формування нових педаго­гічних знань;

• вид пізнавальної діяльності дослідника, спрямований на вироблення та розкриття об’єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку.

Педагогічне дослідження спрямоване насамперед на вивчення предметної діяльності особистості як головного джерела її соціального формування і виховання.

У педагогіці виконуються фундаментальні і при­кладні педагогічні дослідження.

Фундаментальні дослідження покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної ді­яльності, дати її наукове обґрунтування.

Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосередньо пов’язані з практикою.

У процесі педагогічного дослідження формується науковий апарат дослідження, до якого відносяться:

• конкретно сформульована педагогічна проблема і тема;

• об’єкт;

• предмет;

• мета;

• гіпотеза;

• завдання дослідження.

• методи дослідження.

Проблема методології дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою визначаються розвитком власного методологічного апарату. Розробка конкретних методів науки базується на її теоретичних положеннях і методологічних принципах.

Термін “методологія” грецького походження, що означає “учіння про метод” чи “теорія методу”.

Методологія займається теоретичними проблемами шляхів і засобів наукового пізнання і закономірностями наукового дослідження як творчого процесу.

Поняття методології є складним і не завжди розуміється однозначно. Воно використовується перш за все для широкого значення загальної методології всіх наук. Відповідно, у цьому випадку методологія означає філософську вихідну позицію наукового пізнання, загальну для будь-яких досліджень.

Поняття “методології” у більш вузькому значенні слова означає теорію наукового пізнання у конкретних наукових дослідженнях.

Педагогічний словник С.У.Гончаренка дає таке тлумачення поняття “методологія”:

1. сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці;

2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.

Терміном “методологія” позначають три різні рівні наукового підходу:

філософська методологія – загальний принцип пізнання, філософський підхід до аналізу явищ дійсності;

загальна методологія – сукупність більш загальних методологічних принципів, методів (наприклад, методи педагогіки є одночасно її методами і загальною методологією для часткових дидактик, школознавства);

часткова методологія – сукупність методів у кожній конкретній науці.

У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження.

Метод науково-педагогічного дослідження – цілеспрямований шлях (спосіб) дослідження (вивчення) педагогічних процесів форму­вання особистості, що відбуваються під впливом навчання і виховання та отримання нових педагогічних знань.

Методи педагогічного дослідження поділяють на три гру­пи:

• методи емпіричного дослідження;

• методи теоретичного дослідження;

• методи кількісної обробки результатів.

Емпіричні методи педагогічного дослідження спрямовані на пізнання дійсності. До них належать педагогічне спостереження, опитування (бесі­да, інтерв’ю, анкетування), аналіз змісту педагогічної до­кументації і результатів діяльності, рейтинг, тестування, експертна оцінка, педагогічний експеримент.

Методи теоретичного педагогічного дослідження включають індукцію і дедукцію, аналіз і синтез, порівняння, класифікацію, абстрагування і конкретизацію, уявний експеримент.

Методи кількісної обробки результатів педагогіч­ного дослідження використовують для кількісного ана­лізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослі­дження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опра­цюванні великої кількості емпіричних даних. Широко ви­користовують такі їх види: реєстрування, ранжування, моделювання, методи математичної статистики.

Отже, педагогіка послуговується широким арсеналом наукових методів дослідження, і всі вони спрямовані на отримання достовірних даних про педагогічну реаль­ність.

+

Теоретичне значення дослідження полягає у створенні концепції, одержанні закономірності, технології, методу, моделі виявлення проблеми, тенденції, напряму. Практична значущість дослідження виявляється в підготовці пропозицій, рекомендацій щодо удосконалення практичної педагогічної діяльності тощо.

Для оцінки нового в педагогічному дослідженні використовують критерій наукової новизни, який характеризує нові теоретичні й практичні висновки, закономірності педагогічного процесу, його структуру і механізми, зміст, принципи і технології, які раніше не були відомі й не зафіксовані в педагогічній літературі.

Критерій новизни, теоретична й практична значущість змінюються залежно від типу дослідження, а також від часу одержання нового знання.

Логіка й динаміка дослідницького пошуку передбачають кілька етапів: емпіричний, гіпотетичний, експериментально-теоретичний (чи теоретичний), прогностичний.

На першому - емпіричному етапі - здобувають функціональне уявлення про об'єкт дослідження, виявляють суперечності між реальною педагогічною практикою, рівнем наукових знань і потребою осягнути сутність явища, формулюють наукову проблему. Основним результатом емпіричного аналізу є гіпотеза дослідження як система провідних припущень і передбачень, правомірність яких має потребу в перевірці й підтвердженні як попередньої концепції дослідження.

Під час гіпотетичного етапу розв'язують суперечності між фактичними уявленнями про об'єкт дослідження й необхідністю осягнути його сутність. Він створює умови для переходу від емпіричного рівня дослідження до теоретичного (чи експериментально-теоретичного).

Теоретичний етап пов'язаний з подоланням суперечності між функціональними та гіпотетичними уявленнями про об'єкт дослідження і потребою в системних уявленнях про нього.

Створення теорії дає змогу перейти до прогностичного етапу, що вимагає розв'язання суперечності між отриманими уявленнями про об'єкт дослідження як цілісного утворення й необхідністю передбачати його розвиток у нових умовах.

Спираючись на логіку наукового пошуку, розробляють методику дослідження — комплекс теоретичних та емпіричних методів, поєднання яких дає змогу з найбільшою імовірністю досліджувати педагогічний процес у підрозділах і частинах. Застосування низки методів дає змогу всебічно вивчити досліджувану проблему, усі її аспекти й параметри.