
- •Охарактеризуйте предмет педагогіки вищої школи, її категорії і завдання та зв'язок з іншими науками.
- •Охарактеризуйте педагогіку вищої школи як науку і навчальний предмет.
- •Розкрийте методику (логіку* педагогічного дослідження.
- •Проаналізуйте основні методи педагогічних досліджень у вищій школі.
- •Охарактеризуйте науково-дослідну роботу студентів у внз, її види та структуру.
- •Проаналізуйте види самостійних письмових робіт студентів. Основні вимоги до магістерської роботи , її структура та критерії оцінювання.
- •Оцінювання дипломної / магістерської роботи
- •Розкрийте поняття системи національної освіти та її структури. Вища освіта в Україні.
- •Освітні рівні вищої освіти
- •Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
- •Охарактеризуйте головні напрямки реформування та перспективи розвитку вищої освіти в Україні.
- •Проаналізуйте основні методи науково-педагогічних досліджень у вищій школі.
- •Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •Дайте характеристику поняття методу навчання. Класифікація методів навчання.
Розкрийте методику (логіку* педагогічного дослідження.
Педагогіка як наука розвивається завдяки пошуково-дослідній роботі, тобто педагогічним дослідженням.
Педагогічне дослідження – це:
процес формування нових педагогічних знань;
вид пізнавальної діяльності дослідника, спрямований на вироблення та розкриття об’єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку.
Педагогічне дослідження спрямоване насамперед на вивчення предметної діяльності особистості як головного джерела її соціального формування і виховання.
У педагогіці виконуються фундаментальні і прикладні педагогічні дослідження.
Фундаментальні дослідження покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування.
Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосередньо пов’язані з практикою.
У процесі педагогічного дослідження формується науковий апарат дослідження, до якого відносяться:
конкретно сформульована педагогічна проблема і тема;
об’єкт;
предмет;
мета;
гіпотеза;
завдання дослідження.
методи дослідження.
Проблема методології дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою визначаються розвитком власного методологічного апарату. Розробка конкретних методів науки базується на її теоретичних положеннях і методологічних принципах.
Термін “методологія” грецького походження, що означає “учіння про метод” чи “теорія методу”.
Методологія займається теоретичними проблемами шляхів і засобів наукового пізнання і закономірностями наукового дослідження як творчого процесу.
Поняття методології є складним і не завжди розуміється однозначно. Воно використовується перш за все для широкого значення загальної методології всіх наук. Відповідно, у цьому випадку методологія означає філософську вихідну позицію наукового пізнання, загальну для будь-яких досліджень.
Поняття “методології” у більш вузькому значенні слова означає теорію наукового пізнання у конкретних наукових дослідженнях.
Педагогічний словник С.У.Гончаренка дає таке тлумачення поняття “методологія”:
сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці;
2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.
Терміном “методологія” позначають три різні рівні наукового підходу:
філософська методологія – загальний принцип пізнання, філософський підхід до аналізу явищ дійсності;
загальна методологія – сукупність більш загальних методологічних принципів, методів (наприклад, методи педагогіки є одночасно її методами і загальною методологією для часткових дидактик, школознавства);
часткова методологія – сукупність методів у кожній конкретній науці.
У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження.
Метод науково-педагогічного дослідження – цілеспрямований шлях (спосіб) дослідження (вивчення) педагогічних процесів формування особистості, що відбуваються під впливом навчання і виховання та отримання нових педагогічних знань.
Методи педагогічного дослідження поділяють на три групи:
методи емпіричного дослідження;
методи теоретичного дослідження;
методи кількісної обробки результатів.
Емпіричні методи педагогічного дослідження спрямовані на пізнання дійсності. До них належать педагогічне спостереження, опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування), аналіз змісту педагогічної документації і результатів діяльності, рейтинг, тестування, експертна оцінка, педагогічний експеримент.
Методи теоретичного педагогічного дослідження включають індукцію і дедукцію, аналіз і синтез, порівняння, класифікацію, абстрагування і конкретизацію, уявний експеримент.
Методи кількісної обробки результатів педагогічного дослідження використовують для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослідження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опрацюванні великої кількості емпіричних даних. Широко використовують такі їх види: реєстрування, ранжування, моделювання, методи математичної статистики.
Отже, педагогіка послуговується широким арсеналом наукових методів дослідження, і всі вони спрямовані на отримання достовірних даних про педагогічну реальність.
+
Теоретичне значення дослідження полягає у створенні концепції, одержанні закономірності, технології, методу, моделі виявлення проблеми, тенденції, напряму. Практична значущість дослідження виявляється в підготовці пропозицій, рекомендацій щодо удосконалення практичної педагогічної діяльності тощо.
Для оцінки нового в педагогічному дослідженні використовують критерій наукової новизни, який характеризує нові теоретичні й практичні висновки, закономірності педагогічного процесу, його структуру і механізми, зміст, принципи і технології, які раніше не були відомі й не зафіксовані в педагогічній літературі.
Критерій новизни, теоретична й практична значущість змінюються залежно від типу дослідження, а також від часу одержання нового знання.
Логіка й динаміка дослідницького пошуку передбачають кілька етапів: емпіричний, гіпотетичний, експериментально-теоретичний (чи теоретичний), прогностичний.
На першому - емпіричному етапі - здобувають функціональне уявлення про об'єкт дослідження, виявляють суперечності між реальною педагогічною практикою, рівнем наукових знань і потребою осягнути сутність явища, формулюють наукову проблему. Основним результатом емпіричного аналізу є гіпотеза дослідження як система провідних припущень і передбачень, правомірність яких має потребу в перевірці й підтвердженні як попередньої концепції дослідження.
Під час гіпотетичного етапу розв'язують суперечності між фактичними уявленнями про об'єкт дослідження й необхідністю осягнути його сутність. Він створює умови для переходу від емпіричного рівня дослідження до теоретичного (чи експериментально-теоретичного).
Теоретичний етап пов'язаний з подоланням суперечності між функціональними та гіпотетичними уявленнями про об'єкт дослідження і потребою в системних уявленнях про нього.
Створення теорії дає змогу перейти до прогностичного етапу, що вимагає розв'язання суперечності між отриманими уявленнями про об'єкт дослідження як цілісного утворення й необхідністю передбачати його розвиток у нових умовах.
Спираючись на логіку наукового пошуку, розробляють методику дослідження — комплекс теоретичних та емпіричних методів, поєднання яких дає змогу з найбільшою імовірністю досліджувати педагогічний процес у підрозділах і частинах. Застосування низки методів дає змогу всебічно вивчити досліджувану проблему, усі її аспекти й параметри.