5. Господорство

Загальни характеристика.

Великобританія належить до шести головних економічно розвинених країн світу. Державний сектор її економіки включає Англійський банк, пошту, Бі-Бі_сі, основні авіакомпанії, атомну промисловість, видобування вугілля, газове господарство і електроенергетику, виплавляння стані, залізниці, доки і внутрішні водні шляхи. Серед приватних корпорацій найбільшими є нафтові «Шелл» і «Бритіш Пстролеум», фінансова «Ллойдз», телекомунікаційна «Бритіш Телекомунікейшип», фармацевтична «Гласко» та ін..

У господарстві зайнято 29 млн. чол.. З них у сільському і лісовому господарстві та в рибальстві зайнято лише 1% працюючого населення, і вони дають 2% ВНП, в промисловості, будівництві відповідно, 28% і 31%, у третинному (нематеріальному) секторі – 71% і 67%. Розвинені всі галузі сучасного виробництва і послуг.

Специфічною є висока, залежність країни від зовнішньої торгівлі. Вартість експорту та імпорту становить понад 2/5 ВНП. Великобританія – єдина з шести головних економічно розвинених країн, яка експортує більше послуг, ніж товарів, і є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок. Це наслідок високого рівня розвитку, а в сторичному плані пов’язано з існуванням колись величезної колоніальної імперії та традиціями так званого «невидимого» експорту. Доходи від зарубіжних інвестицій, банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму, доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і культурних послуг.

Найтісніші економічні зв’язки Великобританія має із Західною Європою, в першу чергу з країнами ЄС. На них припадає майже 2/3 її зовнішньої торгівлі. По 1/10 зовнішньої торгівлі Великобританії спрямовано на СІЛА і на країни співдружності. Частка Великобританії в зовнішньому торговому обігу України становила 1995 р. 2,4%

Промисловість

Енергетика. Великобританія є великим споживачем і значним виробником енергоресурсів. Серед головних економічно розвинених країн вона – єдиний чистий експортер енергії. У ХІХ ст. і першій половині ХХ ст. на експорт ішло вугілля, зараз – нафта і нафтопродукти. У структурі енергобалансу Великобританії майже рівні частки вугілля, нафти і природного газу.

Кам’яне вугілля як комерційне паливо Великобританія почала використовувати першою в світі - понад 300 років тому. Пік видобутку припав на 1913 р. – 290 млн. т. Тепер видобувають 90 млн. т. на рік, і все ж країна залишаться найбільшим виробником вугілля в Західній Європі й за цим показником входить до першої десятки країн світу. Понад 2/3 видобутку дають родовища Центральної Англії та схід від Пеннінтських гір, у басейні тічки Трент. Домінують відкриті розробки.

Нафту видобувають у чотирьох групах родовищ Північного моря. У північній частині підводними нафтопроводами вона подається на Шотландські та Оркнейські острови, а звідти танкерами в Південну Англію чи н експорт. Центральні родовища зв’язані підводними нафтопроводами безпосередньо з портами Шотландії і Північної Англії. Щодо нафтопереробних заводів, то більшість їх розташовані в портових містах Південної Англії і на західному узбережжі, бо будувались вони ще з розрахунку на імпортну нафту, а також з урахуванням ринків збуту і можливостей створення глибоководних терміналів. Природний газ передається з північних морських родовищ підводними трубопроводами в Шотландію, а з південних – у Східну Англію і звідси надходить у загальну систему газопроводів країни. Великобританія – одна з провідних нафто - і газовидобувних країн. Видобувають 90 млн. нафти і 50 млрд. м газу на рік. Частка добувної промисловості у ВНП складає 5%.

Виробництво електроенергії (320 млрд. кВт – год.) на 4/5 забезпечується ТЕС, які працюють на вугіллі, і на 1/5 – АЕС (35 реакторів потужністю 12,9 млн. кВт) Роль маленьких гідроелектростанцій, що побудовані в горах Шотландії, незначна. Великобританія першою розпочала широко розвивати атомну енергетику. АЕС розташовані на узбережжях, переважно в Південній Англії, де немає свого вугілля. Об’єднана електроенергетична система Великобританії зв’язана через Ла-Манш із континентальною Європою.

Споживання енергії на душу населення – 3772 кг у.п.

Обробна промисловість. Великобританія є найстарішою промисловою країною світу. Всі стадії промислового розвитку вона пройшла самостійно. Звідси широка диверсифікація виробництва, надзвичайно високі кваліфікації робітників і якість продукції.

На відмінну від Німеччини і Японії, в яких зміни у структурі промисловості стимулювалися воєнними поразками, у Великобританії цей процес відбувався за звичайних умов і дуже повільно. Вступ до ЄС вимагав більш рішучих дій. Як результат, у 70-х роках, значною мірою під тиском уряду, у промисловості країни було скорочено 2 млн. робочих місць. Цей процес дістав назву «деіндустріалізації», та суть його полягала не в знищені промисловості взагалі, а в зміні її структури. Скорочувались традиційні, старі виробництва (трудо -, енерго – і матеріалоємні, а також ті, що забруднюють середовище). До них, крім видобування вугілля, належали металургія, виготовлення традиційного обладнання, суднобудування, текстильна і взуттєва галузі тощо. Ліквідовувались нерентабельні і неконкурентоспроможні підприємства. Одночасно розширювались або створювались вперше нові, наукоємні виробництва. Зараз за часткою високотехнологічних виробництв Великобританія поступається тільки США.

У країні розвиваються всі галузі сучасної промисловості. Виготовляють продовольство і напої, високоякісні тканини і одяг, папір, кераміку, фарфор, порт ланд-цемент (англійський винахід), гумові товари (Великобританія є найстарішим їх виробником). За щорічною виплавкою сталі (16 млн. т) і алюмінію (430 тис. т) Великобританія входить до першої десятки країн світу. Вона є одним з найбільших у світі центрів видавничої діяльності та поліграфічної промисловості. Тут друкують паперові гроші й поштові-марки для інших країн. Книжки з усіх галузей знання англійською мовою розходяться по всіх країнах світу.

Головна галузь обробної промисловості – машинобудування (понад 2/5 зайнятих). Випускають легкові й вантажні автомобілі, автобуси (1,5 млн. штук щороку). Як і раніше, розвинені важке, гірниче і сільськогосподарське машинобудування. Виробляють трактори, крани, землерийну техніку, дорожні грейдери, комбайни і бурильне устаткування. Важливе місце посідає виготовлення сучасної побутової техніки.

Одночасно на перший план все більш виступають новітні наукоємні (високотехнологічні) галузі. «Бритіш Єроспейс» із її широкою спеціалізацією є найбільшою аерокосмічною корпорацією в Західній Європі. Корпорація «Роллс-Ройс» тепер відома не стільки люксовими автомобілями, скільки найпотужнішими авіаційними і ракетними двигунами. У Великобританії виготовляють штучні супутники Землі та найновіші системи озброєння. Все більша частка виробів припадає на різноманітну електроніку. Виготовляють обладнання для кабельного телебачення, для обробки інформації, волокопно-оптичні комунікаційні системи, радари, підводні телефонні кабелі, тощо.

Поряд з аерокосмічною та електронною галузями на перший план вийшла хімічна промисловість, у тому числі фармацевтика. Виготовляють промислові хімікати, синтетичні волокна, пластмаси, добрива і пестициди, фарби, фармацевтичні і косметичні товари.

Великобританія першою увійшла в історію як країна-імпортер сировини і експортер готових виробів. Через бідність на власну сировинну базу імпорт сировини й досі відіграє суттєву роль. Але тепер готові промислові вироби становлять ¾ як в експорті, так і в імпорті. Найсильнішими на світовому ринку є позиції Великобританії в наукоємних галузях: аерокосмічне обладнання, електроніка, наукове і медичне обладнання, фармацевтика. Експортується в значній кількості продукція важкого машинобудування і металургії. В імпорті, крім промислової сировини, машин і устаткування, істотну роль відіграють товари легкої харчової промисловості, лісоматеріали і папір.

Обробна промисловість розповсюджена по всій країні, і її розташування збігається з розміщенням з розміщенням населення. Понад 4/5 виробництва припадає на Центральну і Південну Англію. Особливо виділяться смуга довжиною в 350 км від Ліверпуля на півночі до Лондона на півдні. В ЄС цей промисловий пояс має своє продовження через Бельгію і Нідерланди аж до Центральної Італії. Локальне значення у Великобританії мають так звані «економічні острови», в утворенні яких вирішальну роль відіграли поклади вугілля. Усі вони розташовані на морському узбережжі. Це Кардіфф і Суонсі в Уельсі, Глазго в Шотландії, Ньоюсал і Мідлсбро у Північній Англії.

Із сучасних тенденцій важливе значення мають переміщення промисловості із внутрішніх зон центральних міст на периферію конурбацій або навіть у сільські графства і так званий «дрейф на південь», у Південну Англію. Характерним є поява численних промислових парків, у яких поєднується науково-дослідні лабораторії і наукоємна промисловість. Найбільше їх навколо Лондона, а також уздовж дорого М-4 від Лондона до Брістоля і дороги М-11 від Лондона до Кембриджа. Новими осередками виробництва електронних компонентів є «Силіконова долина» у Шотландії. Серед найбільших центрів аерокосмічної промисловості – Лондон, Брістоь і Дебрі, автомобільної – Лутон, Бірмінгем, Ковентрі, Оксфорд, Лсйланд.

Таблиця

Виробництво Промислової продукції

Кам’яне вугілля 47 млн. т

Нафта 130 млн. т

Природний газ 73 млрд.

Саль 16,6 млн. т

Алюміній 0,5 млн. т

Папір і картон 5,3 млн т

Випуск автомобілів – 1924 тис., у т.ч. легкових – 1681 тис.

Сільське господарство

Ця галузь господарства Великобританії традиційно відзначається малою кількістю працюючих і дуже високою інтенсивністю. У ньому разом з лісовим господарством і рибальством працює лише 290 тис. чол.. Середні врожаї пшениці перевищують 70 ц/га, картоплі - 360 ц/га, цукрових буряків – 420 ц/га.

Таблиця

Виробництво сільськогосподарської продукції (млн.. т)

Зерно	19, 6
Картопля	7,0
Цукор-сирець	1,4
Молоко	14,6
Вовна	0,095
Пиво (млн. л)	72
Мясо	3,4

У Великобританії виведено багато високопродуктивних тварин, і зараз країна є провідним експортером племінної худоби. Чимало всесвітньо відомих порід великої рогатої худоби овець, свиней і коней мають назву англійських графств. Зумовили таке явище обмеженість земельних ресурсів, ранній розвиток товарних відносин, можливості вдосконалення виробництва в багатій країні (вже в першій половині ХІХ ст.. на англійських полях використовували чилійську селітру і перуанське гуано), традиційна увага, в тому числі й держави, до селекційної справи.

Ферми Великобританії великі (середній розмір понад 70 га). Вони користуються широкою урядовою підтримкою. Частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства становить більше чверті і є однією з найбільших в світі.

Для потреб сільського господарства використовують близько 17 млн. га земель, із них 5 млн. га – орні, 7 – під сіяними травами і 5 – грубі пасовища (верескові пустища на узгір’ях). За розмірами сільськогосподарського виробництва Великобританія посідає одне з провідних місць у світі, а за поголів’ям овець – перше місце в Західній Європі.

Понад 70% вартості сільськогосподарської продукції припадає на м'ясо, молоко і молочні продукти, яйця та вовну. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Вирощують пшеницю, ячмінь, картоплю, рапс, цукрові буряки, овочі і фрукти, квіти. Кращі сільськогосподарські землі і найбільш інтенсивні господарства розташовані на рівнинах. На сході і півдні переважають орні землі й інтенсивна відгодівля тварин, на заході і півночі – випас овець на пагубних пасовищах. Характерним є відведення земель під численні і парки, садиби, живоплоти.

Таблиця

Поголів’я худоби (млн.)

ВРХ	11,7
Свині	7,9
Вівці	29,3

Сільське господарство забезпечує власні потреби країни на 2/3. Імпортують масло, сир, м'ясо, тростинний цукор, кормове зерно, продукти тропіків, особливо чай і каву, а також рибу.

Транспорт

Великобританія має сучасний як за своїми розмірами, так і за структурою транспорт. Розвинені всі його види. Щоправда, внутрішній водний (густа система річок і каналів у Англії», який відіграв вирішальну роль до появи залізниць, зараз використовується здебільшого для туризму. Великобританія була піонером у будівництві залізниць. Мережа їх створена ще в середині ХІХ ст.. У ході націоналізації і реконструкції після другої світової війни довжина їх скоротилася з 32 о 17 тис. км. Н 1/3 вони електрифіковані. Поїзди на лінії Лондон – Единбург рухаються зі швидкістю 160 км/год. Автомобільний транспорт, що розвивався уже в ХХ ст., відповідає всім сучасним вимогам. Експлуатується понад 28 млн. легкових і 3 млн. вантажних машин. Напрями залізниць і автошляхів збігаються. Центром є Лондон, звідки вони простягнулись у шести головних напрямках: Дувр, Саутгемптон, Брістоль, Бірмінгем, Манчастр (Глазго) і Ньюкасл (Единбург).

Великобританія більше, ніж будь-яка інша країна, заслуговує епітета «морська». Понад два століття її флот не знав конкурентів, та й зараз він серед найбільших у світі, хоча багато його кораблів як і інших розвинених країн, плавають під «дешевими прапорами». На островах майже 300 портів, з них 80 мають статус торгових. У портовому господарстві широко використовують морські припливи, що піднімають рівень води в гирлах рік. Провідну роль відіграють: система лондонських портів у гирлі Темзи і система портів Ліверпуля й Манчестера в гирлі річки Мерсей і вздовж Манчестерського морського каналу. Тепер ці дві ще недавно найбільші в світі портові системи пристосовуються до нових умов і вантажообіг їх зменшується. Лондонський порт починався майже в центрі столиці і тягнувся на десятки кілометрів униз по Темзі. У зв’язку із зростанням ролі контейнерних перевезень він перемістився в гирло річки. Порти Ліверпуля і Манчестера також передали частину навантаження своєму оточенню.

Незважаючи на порівняно невелику площу, Великобританія має дуже розвинений авіаційний транспорт. За внутрішніми перевезеннями він займає перше місце в західній Європі, а за міжнародними – поступається лише США. Компанія «Бритіш Еруейз» - одна з найбільших у світі. Лондон з його трьома аеропортами як центр авіаційних сполучань посідає друге місце в світі після Нью-Йорка. Авіаційні маршрути зв’язують Великобританію з усім світом, передусім з розвиненими країнами і країнами Співдружності.

Для Великобританії завжди багато важили транспортні зв’язки з континентом. Їх полегшувала незначна ширина протоки Ла0Манш, найвужча частина якої Па-де-Кале має лише 33 км зав вершки. Між Дувром і Кале (Франція) діє пасажирський паром. Ще два залізничних пороми з’єднують острови з Дюнкером (Франція) і Зебрюгге (Бельгія). Літаком на континент можна дістатися з будь-якої конурбації, а також з Единбурга і Белфаста. Історичною подією стало відкриття в 1994 р. 50-кілометрового тунелю під Ла-Маншем. Шлях Лондон - Фолкстон – Кале – Париж поїзд долає тепер за три години.

Залізниць 17 488 км. Автопарк 24,3 млн. пасажир, і 3,6 млн. вантажних машин. Морський торговий флот під національним прапором – 5,7 млн. бр. – реєстр. Т. Морські порти: Лондон, Тіс, Ліверпуль, Саутгемптон.

Зовнішньоекономічні зв’язки.

Експорт – 242 млрд. дол.., імпорт – 246 млрд. дол.. В експорті 82% - готові промислові вироби, в т.ч. високотехнологічні: аерокосмічне обладнання, хімікати й фармацевтика, автомобілі, наукові й медичні інструменти, зброя. В імпорті: промислові вироби, продовольство, сировина. Основні торгові партнери: країни ЄС (Франція, Німеччина, Нідерланди), США. Частка у зовнішньому торговому обігу України – 0,97%. Значний експортер капіталу і послуг (банківські та страхові операції, ділові, телекомунікаційні, науково інформаційні та культурні послуги, аукціони, реклама).