59. Теоцентризм, креаціонізм, консерватизм, традиціоналізм як ключові характеристики середньовічного світогляду.

Характерною особливістю середньовічного світогляду є теоцентризм. Античність не знала ідеї трансцендентного (потойбічного стосовно реального світу) Бога. Вважалося, що боги, як і люди, живуть в єдиному для всіх космосі (космоцентричний світогляд). Середньовіччя по-іншому мислило і Бога, і світ. Бог творить світ з нічого, він абсолютно перший, істинне буття. Природа як творіння Бога втрачає свою самоцінність. Вона виступає тільки символом чи знаком божественної премудрості, адресованим людині. Відношення Бога і природи мислиться в категоріях справжнього і несправжнього буття елеатів: Бог єдиний, неподільний, незмінний (трансцендентний); природа множинна, подільна, рухома, але існує завдяки Богові.

Світогляд у середньовічній філософії має назву креаціонізму від латинського слова «creatio», що означає творити. Креаціонізм (англ. creationism) — віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою. Креаціонізм не є цілісною доктриною — існує багато різновидів креаціонізму з різними уявленнями про час акту творіння та різним ставленням до сучасних наукових поглядів на біологічну та геологічну еволюцію.

Більшістю тогочасних філософів були представники духовенства, філософія, вирішуючи свої власні філософські проблеми, об’єктивно отримувала певну корекцію з боку теологічних (богословських) знань. Крім того, на філософію впливали деякі особливості середньовічного світогляду, передусім ретроспективність і традиціоналізм (спрямованість у минуле — «що давніше, то правдивіше, істинніше»). Нові дані про картину світу видавалися як помилкові або неповні знання, що заважають отриманню істини. Лише одна Біблія визнавалася джерелом істинних знань, дарованих людству Богом. За цих умов філософи, як і теологи, повинні були розшифровувати й пояснювати догмати Святого Письма.

60. Положення с.Емпірика про роль мови в пізнанні.

Секст Эмпирик (конец II — начало III в.) — греко-римский философ и врач, главный литературный представитель античного скептицизма. Жил в Александрии и Риме, писал на греческом языке. Последователь основателя античного скептицизма Пиррона (ок. 365—275 до н. э.) и ряда последующих греческих и римских скептиков, от которых мы имеем в лучшем случае лишь незначительные фрагменты. Секст Эмпирик — автор сочинения «Против математиков» (этим греческим словом в античности обозначали ученого вообще), в котором он с позиций скептицизма подверг критике грамматику, риторику, геометрию, арифметику, астрономию, теорию музыки, а также некоторые логические, физические и этические учения. Это произведение до сих пор не издано в русском переводе. Второе произведение Секста — «Три книги Пирроновых положений» — наиболее полно излагает учение античного скептицизма.

Ищущим какую-нибудь вещь приходится или найти ее, или дойти до отрицания нахождения и признания ее невоспринимаемости, или упорствовать в отыскивании. Поэтому, может быть, и в отношении вещей, искомых в философии, одни говорили, что они нашли истину, другие высказывались, что воспринять ее невозможно, третьи еще ищут. Воображают себя нашедшими называемые особым именем догматиков, как, например, последователи Аристотеля, Эпикура, стоиков и некоторые другие; как о невосприемлемом высказались последователи Клитомаха, Карнеада и другие академики, ищут же скептики. Отсюда правильно принимать, что существуют три главнейших рода философии: догматическая, академическая и скептическая.

Итак, скептический способ рассуждения называется ищущим (dzetetike) от деятельности, направленной на искание и осматривание кругом (skeptesthai), или удерживающим (ephektike) от того душевного состояния, в которое приходит осматривающийся кругом после искания, или недоумевающим (aporetike) либо вследствие того, что он во всем недоумевает и ищет, как говорят некоторые, либо от того, что он всегда нерешителен пред согласием или отрицанием; он называется также Пирроновым оттого, что, как нам кажется, Пиррон подошел к вопросам скепсиса нагляднее и яснее своих предшественников.