2. Роль різних товариств у розвитку історичної науки.

В розвитку істор. Науки значний внесок зробили різні товариства, зокрема Товариство ім.. Шевченка у Львові, Одеське тов. Історії та старожитностей, Харківське історико-філологічне товариство та інші. Але значну роль відіграло товариство Нестора Літописця, засноване 24 листопада 1882р. Це товариство існувало до 1931р. Коли Україна стала незалежною, перед істориками постало питання возродити це товариство. Ініціатором заснування товариства вважається Максимович, видатний історіограф, учений-енциклопедист. Метою товариства Максимович ставив згуртування на демократичних принципах наукових сил України для дослідження історії рідного краю. Членами даного товариства були В.Антонович, М. Грушевський, Лазаревський,інші.Товариство займалося великим колом питань, зокрема:Читання публічних лекцій. Дослідженням і охороною пам’яток історії та культури. Організацією бібліотек. Організовували хоти-читальні, пропагували укр.. традиції, звичаї тощо.Але від самого початку діяльності товариства головною сферою інтересів його членів була історія України. Вона висвітлювалася представниками трьох шкіл:

Скептична(критична) – Максимович

Лівобережна – О. Лазаревський

Київська – В. Антонович.

Провідною серед них була київська, членами якої були відомі вчені Дашкевич, Левицький, Каманін. Історики цієї школи піднімали широку коло питань, зокрема:

• Походження Руси

• Племена Русів.

• Давньоруська держава, її суп. Лад та історія церкви. Всі ці питання були дискусійними.

Т. Ч. Всі товариства, зокрема Нестора літописця, зробили значний внесок в розвиток історичної науки України.

3.Якими були причини роздроблення К,Р,

1)великі простори держави при відсутності тісних економічних зв’язків2) напади степових кочівників3)розвиток удільних князів, що сприяли зростанню місцевого сепаратизму4)посилення боярства5)зміна торгівельної кон’юктури

5 білет

Утворення Київської русі, теорії її походження.

Новгородський князь Олег захопив Київський престол. Два політичні центри – Київ і Новгород – об’єдналися в одну державу, яка отримала назву – Київська Русь. Першим князем К.Р. став князь Олег. Пізніше князь Ігор, який заснував династію Рюриковичів.

Існують різні теорії походження К.Р. Найбільш поширеною теорією являється норманська, тобто варяги (нормани) відіграли вирішальну роль в давньоруській державі. Норманську теорію започаткували нім.. історики Байєр і Міллер, які працювали в д.п. 18ст. в Росії.

Друга теорія – теорія природньо-історичного походження, яка гласить, що з варягами чи без варягів сх… слов’яни були в змозі утв.. свою державу. Для цього у слов’ян існували всі необхідні соц.-економ.. передумови, а саме: державотворчі процеси у сх… слов’ян розпочалися ще ж до приходу варяг. Варяги, просуваючись у сх. слов’янські землі на перше місце ставили н державотворення, а торгівлю і здобутки. Вони прагнули підпорядкувати Дніпровський торгівельний шлях, названий: «Шлях із варяг у греки».

Цю теорію сповідували видатні укр… історики 19-п.20ст. М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Багалій.

Антинорманької теорії дотримуються і сучасні історики, бо дійсно держава виникає лише тоді, коли стає історична необхідність.

Типи історичних джерел.

Є багато типів історичних джерел. Виділяємо 5:

1. Речовий – пам’ятки культури, археологічні знахідки.

2. Етнографічний – про х-тер, о-сті побуту, к-ру та звичаї народу.

3. Лінгвістичний – дані з історії розвитку мови.

4. Усний – народні пісні, історичні думи.

5. Писемний – основа історичних знань, їх можна поділити на 2 види:

   • Актові матеріали – документи установ, організацій, договори, протоколи та ін.

   • Оповідні – літописи, спогади, щоденники, листи, л-рні твори.

Всі ці джерела розміщуються в хронологічній послідовності.20 ст. Крім писемних джерел х-зується ще кіно- і фотоматеріалами.

4. Руська правда- ярослав мудрий

6 білет

Устрій Київської Русі.

Київська Русь х-зується як ранньофеодальна держава. Вона формується при збереженні політ.. залишків родоплемінного ладу серед яких виділяють такі:

1. До 11 ст. зберігається колективна власність на землю.

2. До 10 ст. згідно реформи В.Великого зберігається племінне князівство.

3. Збереглося віче і народне ополчення.

Економіка базувалася на землеробстві, скотарстві, ремеслах – існувало до 60 спеціальностей.

Торгівля - як внутрішня так і зовнішня. Експортували хліб, худобу, сіль, хутро, ремісничі вироби. Імпортували тканини, вино, прянощі, вироби м-ва.

У 10ст. В.Великий заснував власну монету – златники і срібляники. Також займалися рибальством, бджільництвом, бортництвом, мистецьким ремеслом.

Соціальна структура. Можна виділити в 11 ст. такі основні групи населення: Князі, бояри, князівські дружинники – правляча еліта, Селянство(смерди) – основна група, холопи(раби) – вик. В дом.. госп.., міщанство – складало багаточисленні верству, духовенство – сформувалося з прийняттям християнства.

Форма правління. Київська Русь була ранньофеод.. монархією. Київський князь зосереджував в своїх руках усю адміністр.., воєнну, судову владу і управляв державою за допомогою найближчого оточення: дружини, удільних князів, намісників.

Віче існувало як орган місцевого самоуправління.

Територія. Територіально К.Р. не була єдиною і монолітною державою, вона складалася приблизно з 15 удільних князівств. До адмін… реформи В.Великого влада в удільних князівствах належала місцевим племінним династіям, які протистояли Київському князю в його прагненні обєднати під своєю владою племінні князівства.

Володимир замінив племінних вождів своїми синами, котрих він мав 12, а також вірними боярами.

2. Поняття нац. Ідеї, її основні положення.

Основна риса укр.. історії к. 18-п.19 ст. Це нац. Відродження України, під яким розуміють;формування нац. Самосвідомості,зростання інтересу до укр.. мови, історії,.активізацію зв’язків м іж зх. І сх.. українцями,розгортання укр.. нац. Визв. Руху.Пробудження нац. Свідомості українців розпочалося напр. 18ст. І набрало сили на поч.. 19ст.. на Лівобережній та Слобідській Україні, де ще не згасла память про славні часи Гетьманщини, де жили і творили високоосвічені інтелектуальні сили.Причинами піднесення нац. Процесів в Україні були політика рос. Та австр. Урядів. Вони здійснювали політику нац. Гноблення, всіляко прагнули першкодити формуванню укр.. нації та розвитку укр.. к-ри. З боку Росії нац. Гноблення найбільш яскраво проявилося в циркулярах 1863 р. який забороняв друкування укр.. мовою і їмсь кий 1876р., який забороняв ввіз укр.. л-ри. Австро – Угорський уряд нац. Гноблення здійснював не в таки х грубих формах як в Росії, хоча права українців всіляко обмежувалися.В 19ст. Саме Зх. Україна стала центром нац. Відродження. Цьому сприяли історичні корені, Даня традиція визвольної боротьби, формування нац. Інтелігенції.Українська інтелігенція п.п. 19ст. Належить істор. Заслуга у відновлення нац. Свідомості народу.Немаловажну роль відіграли і зовн. Фактори, а саме ідеї фр. Революції к. 18 ст. Та вітчизняна війна 1812р. та інше.

Отже, най. Відродження відіграло значну роль у формуванні нац. Ідеї.

3.козацтво, міщанство, селянство, частина укр..шляхти

7 білет

Історичний розвиток КР, чотири періоди розвитку.

В історії КР можна виділити 4 періоди:

1 період охоплює князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Це – період швидкого територіального зростання Русі і поступової консолідації держави.

За князювання Олега та Ігоря до складу держави увійшли поляни, сіверяни, древляни, кривичі, уличі та інші. Здійснювалися походи на схід до Каспію і проти Візантії.

2 період охоплює князювання В. Великого та Я. Мудрого. Це – період економічного та культурного розквіту КР. За Володимира завершилося формування території КР. Її площа стала найбільшою в Європі. Адмін.. реформа Володимира зміцнила систему держ.. влади.

988р. він запровадив християнство. Після смерті Володимира між його синами почалася міжусобна війна в якій переміг Ярослав, прозваний в народі Мудрим. Найбільшою заслугою Ярослава є те, що він запровадив перший збірник законів – «Руська правда», заснував Києво-Печерську Лавру, Софіївський собор. Правління Я. Мудрого було апогеєм могутності Русі.

3 період х-зується періодом феодальних усобиць, які розгорнулися після смерті Я. Мудрого. Найбільш відомі князі цього періоду – В. Мономах і Мстислав. Це період поступового ослаблення КР.

Причинами роздробленості КР були:

1. Великі простори держави при відсутності економічних зв’язків.

2. Напади кочовиків.

3. Піднесення удільних князівств.

4. Посилення боярства.

Була і політ.. причина родрібленості – централізована форма держ.. влади змінилася на поліцентричну.

4 період. Кількість князівств на цей період збільшилася з 15 до 50. Формуються місцеві князівські династії: Ольговичів, Ростиславовичів, Мономаховичі, Мстиславовичі.

Це період поліцентризації КР, який продовжувався до монголо-татарської навали 1237-1241рр.

Вище згадані події не означали, що КР припинила своє існування. Його правонаступницею було Галицько-Волинське князівство, яким керував син Романа Мстиславовича – Данило Галицький.

Але на жаль давньоруська держава не могла вийти з кризи через монголо-татарську навалу. Не дивлячись на це КР мала велике історичне значення:

1. Русь об’єднала всі Східнослов’янські племена в одну державу.

2. Сприяла розвитку більш прогресивних соц..-економ. Структур розвитку культури.

3. Зміцнила обороноздатність сх…слов.. населення.

4. Піднято авторитет Сх. Слов’ян в Європі.

5. Захистила Європу від кочових орд Сходу

Етапи нац. Самосвідомості.

Національна самосвідомість є вищою формою Етно-нац. Самосвідомості, закономірним результатом складної об’єктивної взаємодії найрізноманітніших матеріальних, соціальних і духовних чинників.

Ступінь поширення нац. Самосвідомості в середовищі певного етносу(нації) вирішальною мірою залежить від рівня освіченості мас, засвоєння ними наукових знань про історичне минуле.

Лисяк-Рудницький дав періодизацію укр.. нац. Руху і самосвідомості. Він виділив 3 етапи:

1. 18ст. – до 40х рр.. 19ст. – шляхетський.

2. від 40х рр.. до 80х рр.. 19 ст. – народницький.

3. 90ті рр.. 19 ст. – до 1914р. – модерні стичний.

Ми можемо виділити і 4 етап, який розпочався після розвалу союзу, тобто 1991р. і продовжується до сьогодні.

Процес формування укр.. нац. Самосвідомості формується на перших двох етапах, які названі:

1. Дворянсько-шляхетський.

2. Різночинсько-народнциький.

3.Х з’їзд партій 1921р

8 білет

Охарактеризувати суть Нової економічної політики.

Визнавши провал "воєнного комунізму", В. Ленін переконав делегатів X з'їзду РКП(б), який відбувся в березні 1921 p., ухвалити рішення про заміну продрозкладки натуральним податком, про перехід до нової економічної політики. Це була політика компромісу, вимушеного відступу від негайного будівництва комунізму. По суті, неп означав перехід від адміністративно-командного до госпрозрахункового соціалізму. Замість реквізиції зерна шляхом розкладки селянство обкладалося помірним продподатком. Сплативши його, селянин міг вільно продавати надлишки зерна за ринковими цінами. Бідні селяни взагалі звільнялися від податку. А це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції. Було легалізовано приватну торгівлю, припинено заснування нових колгоспів та радгоспів. Неп допускав передачу дрібних підприємств в оренду, приватну власність, іноземні концесії, що сприяло розвитку приватної ініціативи й економічного життя загалом. Появилися так звана нова буржуазія — орендатори, торгівці-оптовики, біржові маклери, комісіонери, промисловці-фабриканти тощо. їх називали людьми непу — непманами. Було досягнуто довоєнного рівня сільського господарства, виробництва предметів споживання. Відставала лише важка промисловість, яка перебувала під контролем уряду. Серед негативних наслідків непу слід назвати ножиці цін, карткову систему, безробіття, загострення соціальних суперечностей тощо.

2. Розкрити роль ”Просвіти” у формування національної самосвідомості.

В серед. ХІХ ст. до нашої нації прийшла потреба у заснуванні свого товариства, яке б пропагувало укр. мову, традиції, літературу. Таке тов. було засноване у 1868р універ. Молоддю, його організатором став Степан Качала. В ріхний період до просвіти входили студенти, урядовці, вчені, журналісти. Діяльність просвіти регламентувалась статутом до якого періодично вносились зміни. Основним напрямком діяльності просвіти залишалось книгодрукування. Велика увага приділялась змісту та стилю друкування. Багато літ друкувалось для дітей і безкоштовно пересилалась в лікарні, церковні братства та ін. організації. Вклад просвіти спрямовувався на ту територію України, яка знаходилась під владою Росії. Просвіта весь час переслідувалась то царським урядом, то російським, але вона весь час відроджувалась, і особливого статусу вона набула після розвалу союзу, діє воно і в м.Рівному. діячами просвіти були В. Антонович, Барвінський, Бачинський.

3.Якими були причини роздроблення К,Р,

1)великі простори держави при відсутності тісних економічних зв’язків2) напади степових кочівників3)розвиток удільних князів, що сприяли зростанню місцевого сепаратизму4)посилення боярства5)зміна торгівельної кон’юктури

9 білет

Позитивні і негативні сторони індустріалізації, коли було прийнято план індустріалізації?

Індустріаліза́ція в СРСР — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років^[1]. Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію

ХIV з'їзд ВКП(б), який відбувся в грудні 1925 проголосив курс на індустріалізацію.

Негативні Інвестиції у важку промисловість за рахунок легкої та харчової.

· Примус населення до придбання облігацій державної позики. · Збільшення випуску й продажу горілчаних виробів. · Продаж за кордон нафти, газу, деревини, хутра за низькими цінами. · Використання позаекономічних примусів до праці (соціалістичні змагання, стаханівський рух, неоплачувана праця на суботниках, недільниках). · Широке використання праці в'язнів. · Жорсткий режим економії бюджетних коштів

Позитивні

. Республіка з аграрної перетворилася на індустріально-аграрну. Зміцнилась обороноздатність країни. Відбулися структурні зміни в промисловості: перевага була віддана не легкій, а важкій промисловості. Було ліквідовано безробіття, але знизився життєвий рівень населення (інфляція, карткова система, нестача товарів широкого вжитку). Монополізм державної власності, відсутність конкуренції та матеріальної зацікавленості призвели до сповільнення темпів розвитку економіки. Створено нову модель керівництва є кою — адміністративно-командну