30 білет

1. Здійснення русифікації в 70-80 р. в Україні, мета комуністичного уряду.

Процес русифікації почав здійснюватись на україні з самого початку встановлення в ній радянської влади і тоталітарного режиму. Цей процес охопив всі сфери сусп.-політ життя. В першу чергу це стосувалось освіти, культури, видавничої діяльності, інформаційного простору. Вся документація установ, підпр.велася лише російською мовою. В школах більшість годин виділялася на вивч.рос.мови. адмін.-команд.система робила все, щоб із сусп. Відносин виключити нац. фактор. Репертуар театрів був виключно рос.мовний. це стосується і кіномистецтва. Будь-яка спроба укр. керівництва діяти без вказівки Москви розцінювалась як націоналізм і нещадно каралася. Перший секретар ЦК партії Петро шелест проявив наполегливість у захисті інтересів республіки в певних сферах. Зокрема у визначенні інвестицій у її економіку, у мовній і культурній сферах. За це він був усунений від влади, звинувативши його в тому, що він належним чином не вів боротьби з націоналістами. наступником Шелеста став Щербацький, який неухильно виконував вказівки з Москви щодо звуження сфери вживання укр. мови в усіх сферах. Йому допомагав секретар КПУ з ідеології Маланчук. Саме завдяки йому в Україні був встановлений тоталіт. ідеолог. контроль. Спираючись на допомогу Маланчука та Федорчука, Щербацький провів чистку КПУ. Було виключено з партії близько 37 тис членів. Отже партійно-держ керівництво України взяло курс на зміцнення тоталіт.системи. узаконено безмежну владу КПРС і КП України конституціями, які були прийняті в 1977 і 1978рр. Хоча в цих конституціях і було записано про демократизацію суспільства, але політ життя дедалі більше набуває закритого характеру, наростає диктатура. В самії партії посилюється прірва, що відділяє партійну верхівку від основної маси комуністів. У цих умовах на процеси проти антинародних дій партійно-держ. апарату, проти обмеження нац. життя в Україні набирає силу дисид. рух.

2. Розкрити роль ”Просвіти” у формування національної самосвідомості.

В серед. ХІХ ст. до нашої нації прийшла потреба у заснуванні свого товариства, яке б пропагувало укр. мову, традиції, літературу. Таке тов. було засноване у 1868р універ. Молоддю, його організатором став Степан Качала. В ріхний період до просвіти входили студенти, урядовці, вчені, журналісти. Діяльність просвіти регламентувалась статутом до якого періодично вносились зміни. Основним напрямком діяльності просвіти залишалось книгодрукування. Велика увага приділялась змісту та стилю друкування. Багато літ друкувалось для дітей і безкоштовно пересилалась в лікарні, церковні братства та ін. організації. Вклад просвіти спрямовувався на ту територію України, яка знаходилась під владою Росії. Просвіта весь час переслідувалась то царським урядом, то російським, але вона весь час відроджувалась, і особливого статусу вона набула після розвалу союзу, діє воно і в м.Рівному. діячами просвіти були В. Антонович, Барвінський, Бачинський.

3. Якими подіями і коли почалася і закінчилася Друга Світова війна.

Почалась-1939р нападом Німеччини на Польщу, закінчилась-2 вересня 1945р капітуляцією Японії

29 білет

1. Оголошення більшов. Росією ультиматиму цр. Причини які спонукали її до цього.

ЦР була основним суперником більшовиків у боротьбі за владу. На той час більшовики не користувались достатньою підтримкою укр. населення, так як під час грудневих виборів до всеукраїнських установчих зборів партія більшовиків отримала 10% голосів виборців. Тоді як укр. партії отримали 75%. Протистояння між ЦР і урядоми Леніна вилилось у конфлікт між ними. Більшовики вимагали переобрати ЦР на всеукр.з*їзді рад і мали намір отримати більшість голосів. 7 грудня 1917р уряд Леніна надіслав ультиматум в якому більшовицький уряд заявив, що визнаючи УНР він не визнає ЦР як законодавчий орган України. Оскільки ЦР не бажає скликати всеукраїнський з*їзд рад.

1. Ця претензія більшовиків не мала під собою ніякої основи, бо 4 грудня 1917р розпочав свою діяльність всеукраїнський з*їзд рад

2. ЦР звинувачувалася в дезорганізації фронту і у розброєнн більшовицьких військ

3. ЦР була начеб то у змові проти проголошення більшовицької влади.

Зрозуміло, що даний ультиматум повинен був підготувати грунт для збройного втручання більшовиків Росії у внут справи УНР. Визнаючи за укр. нацією право самовизначення уряд Леніна прагнув мати в Україні маріонеткову владу. Сподівання більшовиків переобрати склад ЦР не виправдався. Тоді представники від більшовицької фракції покинули Київ і виїхали до Харкова.

2. ІРоль різних товариств в розвитку історичної науки.

Значний вклад у розвиток іст. Науки в Україні в другій половині ХІХ ст. внесли зокрема Наукове товариство ім. Т Шевченка, Одеське товариство історії та старожитностей, Харківське історико-філолог. Але основну роль слід віддати товариству Нестора Літописця, яке було засноване 1872р київськими істориками-краєзнавцямию це товариство існувало до 1931р. за цей період товариство займалось як найковою так і громадською діяльністю, сприяло розробці багатьох важливих проблем з історії України і становлення нац. свідомості і культури. Ініціатором заснування товариства вважається Максимович- видатний історіограф, вчений, енциклопедист. Один із перших досліджував історію України.Головною метою товариства Максимович ставив згуртування на демократичних принципах наукових сил України. Активну роль в товаристві відіграли Антонович, Грушевський, Лазаревський, Василенко та ін. Крім наукової діяльності товариство займалося дослідженням і охороною пам*яток історії та культури. В багатьох регіонах України створювались бібліотеки. В центральній бібліотеці були зібрані рідкісні видання XVI-XVIII ст. , цінні рукописи та іст документи. Відкривались музеї. В 1919р в Київському університеті було відкрито музей війни та революції. Значне місце в багатогранній роботі члени товариства відводили читанню публічних лекцій з різноманітних проблем. Від самого початку і до кінця товариство головною сферою діяльності ставило історію України, було виділено 3 школи:

1. скептична і кретична-Максимович

2. Лівобережна-Лазаревський

3. Київська історична-Антонович.

Провідна із цих шкіл була київська. Отже говорячи про діяльність товариства Нестора Літописця ми можемо сказати, що воно було багатогранним і внесло вагомий внесок в історію України.

3. Які політичні сили вели боротьбу на окупованій фашистами території України

Козацтво, міщани, селяни, частина укр. шляхти

28 білет

1. З якими подіями П.Скоропатський прийшов до влади і яка його була політика?

29 квітня в Києві відбувся з*їзд союзу землевласників, який проголосив гетьманом України П. Скоропадського. У цей же день окупаційні власті розігнали ЦР і визнали владу гетьмана. Основними напрямками політики скоропадського були:

1)Замість УНР була проголошена укр.. держава республіканської форми правління

2)було відновлено поміщицьке землеволодіння. Приватну власність на фабрики, заводи, шахти.

3)налагоджено діяльність державного апарату.

4)створювалась регулярна укр. армія

5)відкрито школи, гімназії, 2 університети, УАН, нац. архів, театр, оркестр…

Скоропадський здійснював також активну зовнішню політику. Його державу визнали понад 30 держав. Було укладено договір про добросусідські відносини з не більшовицькою росією.

Радянсько-Німецька війна, помилки та прорахунки Сталінського керівництва.

18 грудня 1940 р. Генеральний штаб Збройних сил Німеччини завершив розробку плану "Барбаросса", що передбачав напад на Радянський Союз. Важливе місце у завойовницьких планах нацистів відводилося здобуттю у якнайкоротші терміни України з її родючими землями й величезними сировинними ресурсами.22 червня 1941 р. о 4-й год. ранку Німеччина разом із союзниками напала на СРСР. На українському відтинку фронту радянсько-німецьке воєнне співвідношення було таким: в людях — 1:1,4, артилерії — 1,3 : 1, танках — 4,9 : 1, літаках — 2,4 :1. Проте навіть за цих порівняно сприятливих обставин зупинити німців на радянському кордоні не вдалося.Згідно з військовою доктриною, СРСР готувався воювати на чужій території, тому більше половини радянських запасів — зброї, боєприпасів, обмундирування, техніки, пального — було складовано поблизу кордону. У результаті за перший тиждень війни ЗО % всіх запасів боєприпасів, 5,4 млн. із 7,6 млн гвинтівок, 191 тис. із 240 тис. кулеметів, 50 % усіх запасів пального і продфуражу було або знищено, або захоплено противником. За перші З тижні війни Червона армія втратила 850 тис. осіб, 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків, 9,5 тис. гармат (німецькі бойові втрати в живій силі були в 10 разів меншими).До кінця 1941 р. ворог окупував майже всю Україну. Слабко підготовлена та погано озброєна Червона армія не витримувала натиску німецького війська. На відчайдушний опір воно наразилося на лінії Луцька — Бродів — Рівного — Дубна, де з 23 по 29 червня велися перші на Східному фронті танкові бої. Значний героїзм виявили й кинуті напризволяще оборонці прикордонних застав у Сокалі, Перемишлі, Володимирі-Волинському. Але, як правило, нацисти зосереджували на ключових напрямках потужні сили і за рахунок цього без жодних ускладнень проривали радянську оборону.У зв'язку з нестачею зброї та боєприпасів, втрачених через недалекоглядну політику вищого державного керівництва, склалася ситуація, коли гвинтівкою у перших боях нерідко був озброєний лише один з трьох, а то й з п'яти червоноармійців. До того ж солдатам на один день активних боїв видавали боєприпаси, яких було замало навіть для відбиття однієї атаки ворога. В результаті багато підрозділів і частин Червоної армії потрапляли в оточення, а тому, як правило, змушені були гинути або здаватися у ворожий полон. Зокрема, у середині вересня 1941 р. під Києвом німецькі війська взяли в кільце 660 тис. бійців та командирів Південно-Західного фронту, а наприкінці травня 1942 р. під Харковом у німецький полон потрапили 240 тис. осіб.У липні 1942 р. вся українська територія була остаточно окупована. Втрати Червоної армії тільки вбитими і полоненими дорівнювали бл. 5 млн. осіб, тоді як втрати німців — трохи більше 250 тис. Від радянської кадрової армії на той час залишилося тільки 8 %Причини трагедії криються не в слабкості СРСР, а в негативних явищах, властивих тогочасному режиму:1. Сталін і його керівництво вперто ігнорували численні попередження про підготовку нападу на СРСР, надіючись виграти час для підготовки превентивного удару по Гітлеру.

2. Згубно позначилося на обороноздатності масове знищення Сталіним і його поплічниками військових кадрів. Протягом 1937–1938 років були репресовані і знищені понад 40 тис. командирів, в т. ч. 1800 генералів Радянської армії.

3. Трагічну роль відіграла наступальна концепція Москви, згідно з якою збройні сили були підтягнуті впритул до західних кордонів. Вони зазнали раптового і нищівного удару в перші години війни.

4. Врешті, народ, який відчув на собі жорстокість сталінізму, його тоталітарного режиму (форсована індустріалізація, примусоваколективізація, голодомор, масові репресії тощо), особливо на західноукраїнських землях, не міг одностайно підтримувати і захищати режим, який по-звірячому знищив до 1941 року мільйони людей. Були розпач, пасивність, нейтралітет і навіть сприяння німцям, яких зустрічали спочатку як визволителів.

3. 7 листопада 1917р третій універсал

1 б1лет

Поява перших людей на території сучасної України. Періоди первісного суспільства.

Історія України бере свій початок з появи перших людей на її території. Науково доведено, що первісні люди з’явилися на території України пр.. 1 млн. років тому. На думку суч.. укр… істориків розселення прадавніх людей на території України відбулося Пд.-зх. Та зх.. шляхами. Так почалася первісна доба.

Первісне суспільство не мало класів і держави. Існувало лише 2 форми сусп..-економ.. відносин – первісне стадо, родова община і плем’я.

У розвитку первісного сусп.. виділяють такі періоди:

1. Кам’яний вік – палеоліт, мезоліт, неоліт і енеоліт.

2. Бронзовий вік

3. Ранній залізний вік.

Палеоліт. В цей період на території України проживали люди кількох типів: пітекантроп, неандерталець, кроманьйонець. Зароджується родова община. Основним заняттям було збирання та полювання. Почало зароджуватися мистецтво та первісні релігії – фетишизм, тотемізм, магія, анемізм. Цей період в історії – найдовший: з 1 млн. до 10тис. рр.. до н.е.

Мезоліт(Середній кам’яний вік). Відбувається танення льодовика і утв.. сучасних природно-кліматичних умов. Винайдено лук і стрілу, кам’яні сокири, гачки тощо. Крім мисливства одним із важливих занять було рибальство. Зароджується також тваринництво.

Неоліт (новий кам’яний вік). Завершується формування техніки обробки каменю, пиляння, шліфування, сверління. Для цього періоду почалося випалювання глиняного посуду, виникає прядіння, ткацтво, з’явився ткацький станок.

Енеоліт (мідно-камяний вік). Намітився перехід від мотичного до орного землеробства. Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була трипільська культура. Трипільці були одним із найцивілізованіших етносів неолітичної доби.

Бронзовий вік. Появився перший метал штучно створений людиною. Це сприяло зростанню продуктивності праці.

В епоху бронзи відбувається перший сусп.. поділ праці – відокремлення скотарства від землеробства. Обмін набув постійного характеру. На зміну родовій общині прийшла сусідська(територіальна). Утв.. патріархальні родинні відносини.

Відбувся другий сусп.. поділ праці – ремесло відокремилося від с/г. На території України початок залізної доби пов'язаний з кіммерійською культурою (Пн. Причорномор’я).