4. Визначення пріоритетів

Найважливіше завдання етапу: визначити пріоритетні цілі, які треба досягти.

Головні дійові особи: ГЗС, координатор, органи місцевого самоврядування, екологічні служби.

Термін: 1-1,5 місяця.

Очікуваний головний результат: визначені пріоритети, згідно з якими будуть формуватися цілі та завдання при складанні плану.

Вибір пріоритетів полягає в тому, щоб із переліку найгостріших екологічних проблем, встановлених ранжуванням, вибрати для МПДОД такі, вирішення яких сприятиме поліпшенню здоров'я людей, підвищенню якості їхнього життя, покращенню стану довкілля. Зрозуміло, що під час вибору також варто звернути увагу на зусилля, завдяки яким можна досягти запланованого результату, а передусім визначити, чи це вдасться.

Визначення екологічних пріоритетів вимагатиме відповісти на ряд досить складних питань:

1. Як вирішувати екологічну проблему, що загрожує природі й здоров'ю людей, якщо її джерело безпосередньо зв'язане з економікою домашніх господарств чи з робочими місцями?

2. Якій проблемі віддати перевагу? Тій, від якої вмирає кілька людей за рік, чи тій, від якої залежать сезонні хвороби (шлунково-кишкові, респіраторні) значної частини населення?

3. Які екологічні проблеми найбільше тривожать громадян? (Це можуть бути й не найнебезпечніші, але видимі).

4. Які межі повноважень органів місцевої влади у вирішенні нагальних проблем?

5. Чи є зв'язок місцевих екологічних проблем із проблемами, визначеними в загальнодержавних програмах тощо?

5. Розроблення мпдод

5.1. Визначення цілей, знань, заходів та індикаторів

Найважливіше завдання етапу: викласти у вигляді документ план дій для подолання наявних проблем, з одночасним наближенням до бажаного майбутнього.

Головні дійові особи: ГЗС.

Термін: 1 місяць.

Очікуваний головний результат: написаний і надрукованни МПДОД.

Після того, як виконано оцінювання стану навколишнього середовища, можна взятися до розроблення плану дій. План акцентує увагу на найсерйозніших екологічних проблемах виявлених на етапі визначення пріоритетів. Розроблення МПДОД починається з визначення стратегічних цілей, завдань та індикаторів.

Стратегічні й практичні цілі уможливлюють для ГЗС досягнення консенсусу щодо загальних дій. Наприклад, яких результатів ми хочемо домогтися за визначений період часу - скажімо, за три-п'ять років. Стратегічні цілі мають бути чітко сформульовані і базуватися на документі «Бачення громадою свого майбутньою». Тактичні ж цілі більш деталізовані й конкретні. Цілі повинні також враховувати наявні екологічні проблеми.

Якщо екологічною проблемою для міста є тверді побутові відходи, то цілі можуть бути такими:

1. Зменшити обсяги відходів у розрахунку на одного меншканця протягом п'яти років на 10%.

2. Збільшити частку вторинного використання й утилізації відходів за п'ять років до 30%.

3. Налагодити функціонування централізованої системи збирання та видалення відходів.

Завдання - це конкретні зобов'язання, що належить виконати протягом визначеного терміну. За результатами виконання завдань здійснюють контроль і оцінюють впровадження МПДОД.

Індикатори дають можливість чітко визначити ступінь реалізації поставлених екологічних цілей і завдань. Іншими словами, індикатори це кількісні (але часом і якісні) показники, які ми встановлюємо для спостереження за ходом виконання плану.

Правильно вибрані індикатори:

• дозволяють кількісно оцінити результат;

• зорієнтовані на досягнення стратегічної цілі;

• надійні й не потребують великого обсягу додаткової інформації;

• прості й ясні.

Розробляючи систему індикаторів, корисно врахувати такі фактори:

• формулювання цілей і завдань має бути таким, щоб можна було дати кількісну оцінку їх виконання;

• у МПДОД усі заходи належить узгодити з прийнятою системою індикаторів;

• ГЗС розробляє цілі, завдання й індикатори, які повинні враховувати інтереси всіх учасників процесу.