73. Резерв незароблених премій та порядок його формування.

Резерв незароблених премій складається з частини страхових премій, які надійшли за договорами страхування, що укладені у звітному періоді, але стосуються терміну дії договору страхування, що припадає на наступний звітний період.

Резерв незаробленої премії призначений для виплат страхового відшкодування в майбутньому. Деякі економісти прирівнюють резерв незароблених премій до витрат майбутніх періодів.

Для обрахування розміру резерву незаробленої премії існують три групи методів: ● Методи 1/4, 1/24 («Паушальні методи»); ● Метод 1/365 (метод «pro rata temporis»).

Метод 1/4 – при використанні цього методу розрахунок РНП здійснюється за кожним видом страхування окремо і є обов’язковим для всіх страховиків за винятком страховиків, які мають право укладати договори ОСЦПВВНТЗ (вони повинні формувати РНП методом 1/365).

Загальна величина РНП дорівнює сумі РНП, розрахованих окремо за кожним видом страхування. Розрахунок: РНПкін. = 1/4 СП1 + 2/4 СП2 + 3/4 СП3, де РНП кін. – РНП на кінець звітного періоду (тобто, на звітну дату); СП1 – надходження страхових премій у перші три місяці розрахункового періоду; СП2 – надходження страхових премій у наступні три місяці розрахункового періоду; СП3 – надходження страхових премій у останні три місяці розрахункового періоду.

Метод 1/24 – може бути використаний за умови, що СК прийняла рішення крім РНП формувати повний перелік страхових технічних резервів, передбачених чинним законодавством. Використання цього методу дає змогу більш точно у порівняні з Методом 1/4 визначити величину РНП і, таким чином, більш коректно розподілити страхову премію, отриману у звітному періоду (році) між поточним та наступним звітним періодом. Розрахунок: РНПкін = 1/24СП1 + 3/24СП2 + 5/24СП3 + …+ 23/24СП12, де індекси від 1 до 12 – номери місяців, починаючи із січня і закінчуючи груднем поточного року.

Метод 1/365 – розрахунок РНП здійснюється окремо за кожним договором страхування в рамках конкретного виду страхування у чіткій пропорції з терміном, який залишився до кінця дії договору, на момент обчислення, тобто на звітну дату. Для обчислення повної величини РНП на звітну дату суми РНП, обчислених за кожним договором сумуються. Розрахунок: РНПі = СПі*(m i – n i)/mi, де РНПі – РНП за і-им договором страхування, mi – строк дії і-го договору страхування, nі –число днів, що минули з моменту, коли договір набрав чинності, до дати розрахунку.

При виборі тієї чи іншої методики розрахунку РНП необхідно враховувати такі чинники: вид страхування, термін дії договору страхування, рівень збалансованості страхового портфеля, рівномірність розподілу ризику. Береться до уваги також періодичність сплати премій за укладеними договорами страхування. Найбільш точним є метод визначення резерву як 1/365 суми страхової премії за кожний день, що залишився до кінця дії договору.

74. Види резерву збитків та порядок їх формування.

Резерв збитків формується, щоб забезпечити суми виплат за страховими випадками, які можуть настати до закінчення фінансового року.

Резерв збитків поділяється на:

• резерв заявлених, але неурегульованих збитків;

• резерв збитків, що відбулися, але не заявлені.

Резерв заявлених, але неурегульованих збитків (РЗНЗ) створюється страховиком, щоб забезпечити виконання зобов’язань, включаючи витрати з врегулювання збитків за договорами страхування, що не виконані або виконані не повністю на звітну дату. Причому ці страхові зобов’язання виникли у зв’язку зі страховими випадками, що сталися у звітному або у періодах, що передували йому, і про факт настання яких у встановленому порядку вже було раніше заявлено страховику.

Величина розміру РЗНЗ визначається за кожним видом страхування з урахуванням умов відповідних договорів на підставі відомих вимог страхувальників. Сумарна величина даного резерву визначається як сума РЗНЗ за всіма видами страхування.

Резерв збитків, які відбулися, але незаявлені (РВНЗ) формується в зв’язку з страховими випадками, що сталися, про факт настання яких страховику не було заявлено у встановленому порядку на звітну дату, і тому страхові зобов’язання страховик змушений виконувати у наступному звітному періоді.

Сумарна величина даного резерву визначається як сума РВНЗ за всіма видами страхування. Розрахунок даного резерву здійснюється із застосуванням таких методів, як метод фіксованого відсотка, модифікація ланцюгового методу, метод Борнхуеттера-Фергюсона.

Перші два методи можуть бути застосовані лише за умови, що СК має відповідні дані щодо розвитку збитків за кожним конкретним видом страхування за проміжок часу, не менший як 12 періодів (кварталів), що передують звітній даті, на яку обчислюється величина резерву.

У разі вибору методу фіксованого відсотка (в основному на практиці), такий резерв визначається у розмірі не більш 10% від суми зароблених страхових премій з попередніх 4 кварталів, які передують звітній латі.

Після обчислення величини цього резерву СК мають тим же самим методом обчислити частку перестраховиків у цьому резерві за видами страхування.