53. Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.

Страхова претензія – вимога страхувальника (вигодонабувача) про відшкодування страховиком збитку, спричиненого випадком,що передбачає перелік страхових подій у договорі страхування. Коли угода закінчується виплатою, то СКо має забезпечити своєчасне і кваліфіковане врегулювання збитків, тобто розгляд необхідних документів, вирішення питання про виплату і фактичну сплату відшкодування.

Основними принципами процесу врегулювання претензій є: правомірність вимог щодо покриття збітків, адекватне відшкодування збитків, оперативне здійснення фінансових розрахунків, своєчасна виплата страховог овідшкодувагння.

Подання заяви про настання с. випадку входить до обов`язків с-увальника. СКо посилає спеціаліста на місце події для складання с. акту (це вже обов`язок с-овика), в якому зазначається: – дата с. події, – зміст с. події, – обсяг ушкоджень, – вжиті с-увальником заходи щодо запобігання розповсюдження наслідків с. події, – перелік майна, що знищене або ушкоджене.

На підставі с. акту СКо вирішує питання щодо сплати с. відшкодування.

До цієї роботи залучаються штатні працівники, брокери а також експерти технічних, медичних, правоохоронних та інших установ. Цей підрозділ повинен бути забезпечений високоякісними інформаційно-технологічними системами та цілодобовим диспетчерським пунктом.

Організація управління врегулювання збитків потребує від вищого керівництва компанії особливої уваги та оперативних рішень по виникаючих питаннях. Діяльність підрозділу врегулювання збитків повинна бути високоорганізованою, технічно забезпеченою, інтелектуально та психологічно підготовленою.

Підрозділ урегулювання збитків повинен діяти ефективно, мати чітко визначену роль, мету, власну місію взігільній діяльності страхової компаніх та відповідний інструментарій для досягення ефективності.

Комплекс робіт по врегулюванню збитків: ● отримання заяви про настання страхового випадку; ● розслідування причин і обставин настання страхового випадку; ● визначення відповідності причин і обставин настання страхового випадку умовам договору; ● перевірка відсутності спроби страхового шахрайства; ● оцінка величини страхової виплати, що покривається умовами договору; ● визначення вигодонабувачів; ● організація страхової виплати; ● оформлення регресного позову до винної особи.

54. Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.

Страхова претензія – вимога страхувальника (вигодонабувача) про відшкодування страховиком збитку, спричиненого випадком,що передбачає перелік страхових подій у договорі страхування. Подання заяви про настання с. випадку входить до обов`язків с-увальника. СКо посилає спеціаліста на місце події для складання с. акту (це вже обов`язок с-овика), в якому зазначається: – дата с. події, – зміст с. події, – обсяг ушкоджень, – вжиті с-увальником заходи щодо запобігання розповсюдження наслідків с. події, – перелік майна, що знищене або ушкоджене.

На підставі с. акту СКо вирішує питання щодо сплати с. відшкодування.

Порядок виплати відшкод-ня регул-ся ЗУ “Про с-ня”, в ній визначається, що виплата проводиться згідно з договором с-ня, або законодавством, на підставі заяви с-увальника (його представника) або 3-х осіб, визначених у договорі с-ня, і с. акту (аварійного сертифікату), який склад-ся с-овиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, визначеній с-овиком.

Розмір с. виплати практично завжди знах. у межах с. суми за договором с-ня. С. сума визначає ліміт відповідальності страховика перед страхувальником.

Більшість заяв щодо виплати задовол-ся досить швидко, але інколи бувають суперечки між сторонами стосовно розмірів відшкодування і строків сплати цих відшкодувань. Зазвичай у договорі (полісі) заздалегідь обумовлюються шляхи вирішення цих суперечок. Останньою інстанцією є суд або арбітраж, і його рішення є остаточним. С-овик має право відмовити у виплаті с-увальнику.

Підставами відмови є:

Навмисні дії с-увальника або особи, на користь якої укладено договір с-ня, спрямовані на настання с. випадку.

Вчинення с-увальником навмисного злочину, що призвів до с. випадку.

Подання с-увальником свідомо неправдивих відомостей про об`єкт с-ня.

Отримання с-увальником повного відшк-ня збитків за майновим с-ням від особи, винної у їх заподіянні.

Несвоєчасне повідомлення с-увальником про настання с. випадку без поважної причини, або створення перешкод с-овику у визначенні обставин, хар-ру та розміру збитків.

Рішення про відмову у виплаті приймаються с-овиком у терміни, передбачені у правилах с-ня, і повідомл-ся с-увальнику в обов`язково письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови. При повному виконанні зобов`язань щодо виплати, тобто у повному обсязі с. суми, договір с-ня вважається вичерпаним, його дія припиняється.

При сплаті відшкодування у розмірі певної частки від с. суми договір с-ня вважається чинним у обсязі, який = різниці між с. сумою і сплаченим відшкодуванням.