- •Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •Товариства взаємного страхування: переваги та перспективи розвитку в Україні.
- •Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •Зміст пакету необхідних документів, які подаються для отримання ліцензії на здійснення страхової діяльності, порядок їх подання та розгляду.
- •Вимоги до провадження страхової діяльності.
- •Акціонерна форма страхових товариств, її переваги та перспективи розвитку.
- •Зміст і функції страхового менеджменту.
- •Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
- •Управління вартістю страхової компанії.
- •Життєвий цикл страхової організації та його вплив на структуру її управління.
- •Лінійна структура організації управління страховиком, її переваги та недоліки.
- •Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
- •Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •Характеристика систем організації роботи страхових компаній з філіями.
- •Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
- •Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
- •Об’єднання страховиків та їх роль в організації діяльності страхових організацій.
- •Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
- •Стратегічний менеджмент, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •Сутність стратегії страхової організації та її види.
- •Процес розробки стратегії страхової організації.
- •Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •Особливості бюджетування в страхових організаціях.
- •Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •Роль страхової статистики та бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління страховою організацією.
- •Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях.
- •Програмний комплекс страхової організації: завдання, механізм функціонування та роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
- •Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •Маркетингова служба страховика та її функції.
- •Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •Розробка та просування нових видів страхових послуг.
- •Зміст плану маркетингу.
- •Управління рекламною діяльністю страховика.
- •Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •Страхові агенти, їх види та основні функції.
- •Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
- •Нові форми страхового посередництва.
- •Ризик: поняття, класифікація та значення в управлінні страховою компанією.
- •Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
- •Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
- •Сутність тарифікації. Вимоги до побудови тарифікаційної системи.
- •Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
- •Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
- •Тарифна політика, її цілі та принципи.
- •Андерайтинг у страхуванні: сутність, види та основні завдання.
- •Основні завдання ідентифікації ризиків.
- •Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
- •Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
- •Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
- •Документальне оформлення страхової претензії. Розрахунок страхових виплат.
- •Особливості врегулювання претензій у страхуванні життя.
- •Процедура оформлення страховиками регрес них позовів.
- •Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
- •Грошові потоки страховика: сутність та види.
- •Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
- •Грошові потоки в операційній діяльності страховика.
- •Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
- •Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
- •Управління витратами страховика.
- •Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
- •Рух грошових коштів зумовлений інвестиційною та фінансовою діяльністю страховика.
- •Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
- •Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфеля.
- •Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування».
- •Резерв незароблених премій та порядок його формування.
- •Види резерву збитків та порядок їх формування.
- •Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
- •Резерв катастроф та порядок його створення.
- •Управління інвестиційною діяльністю страховика.
- •Нормативи та напрямки розміщення страхових резервів.
- •Вплив структури розміщення коштів страхових резервів на забезпечення платоспроможності страхової організації.
- •Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
- •Оцінка величини, динаміки та структури активів і пасивів страховика.
- •Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
- •Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
- •Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
- •Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
- •Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
- •Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
- •Фінансовий моніторинг і його завдання у справі запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
- •Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
Згідно Закону України “Про страхування” страхові брокери – це громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як субєкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.
Перестрахові брокери – юридичні соби, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.
Брокерами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи у вигляді брокерської контори з найманим персоналом.
За свою роботу брокер отримує комісійну винагороду (брокераж), яка відраховується з премії, що належить страховій компанії, в якій брокер розмістив ризик клієнта; розмір цієї винагороди регулюється ринком.
Страховий брокер за своїм призначенням виконує такі функції: здійснює оцінку предме6та страхування, проводить порівняльний аналіз послуг і фінансового стану ряду страховиків, підбирає клієнту найвигіднішого, з його погляду, оформляє договори страхування документально, здійснює контроль за своєчасністю надходження страхових премій від страхувальника до страховика, надає консультації та допомогу в р=отриманні страхувальником страхових сум або страхових відшкодувань під час настання страхового випадку.
Коли термін дії страхового поліса наближається до кінця, брокер звертається до свого клієнта з пропозицією поновити дію договору на новий термін.
Брокер має усвідомлювати свою відповідальність перед ринком. Вона полягає в тому, щоб не знижувати ціни до неекономічного рівня. Фінансова стабільність страховиків важлива як для брокера, так і для його клієнта.
До діяль. страхових брокерів застосовуються такі обмеження: брокер не може провадити ін. види діяльності, в тому числі посередницької, крім посередницької діяльності на страховому ринку, брокер може укладати договори страхування з одним страховиком на суму страхових платежів, що не перевищує 35% загальної суми страхових платежів за всіма договорами страхування, укладенимими цим брокером протягом року.
З метою забезпечення ліквідності операцій стр брокера розмір отриманих ним стр премій протягом кожного кварталу не повинен перевищувати розміру сплаченого стат капіталу.
Розмір платежів, отримуваних стр брокером – ф.о. протягом кожного кварталу, не повинен перевищувати 625 мзп.
Нові форми страхового посередництва.
Ризик: поняття, класифікація та значення в управлінні страховою компанією.
Поняття ризику пов'язане з небезпекою, невизначеністю, збитком.
В страхуванні ризик розглядають в декількох аспектах:
ризик – це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності і випадковості настання (Закон України “Про страхування ”);
ризик – це конкретний застрахований обєкт; з цієї точки зору ризик часто використовується для характеристики обєктів, що приймаються на страхування з точки зору оцінки вартості ймовірних збитків;
ризик використовується для визначення розподілу у вартісному вираженні несприятливих наслідків страхового випадку між страхувальником і страховиком. Частка збитків, що її зобовязаний відшкодовувати страховик, складає так званий ризик страховика; частка збитків, що не відшкодовується, залишається на ризику страхувальника.
Ризики класифікують за такими ознаками:
за походженням (тобото залежно від причини, що їх виклакала) ризики поділяються на:
• природні (мають природне походження - випадкові події та стихійні лиха);
• антропогенні (виникають лише як наслідок різноманітної господарської та науково-технічної діяльності людей).
залежно від обєкта ризики бувають:
• майнові
• особисті (можуть виявлятися як ризики фізичного, фізіологічного та соціального походження).
за критерієм величини ризики бувають:
• катастрофічні (їх неможливо передбачити та розрахувати; характерним є різке збільшення негативних наслідків від однієї події)
• великі (менш відчутні економічно, але виявляються з більшою закономірністю, а тому піддаються точнішому передбаченню та розрахунку)
• середні
• малі
• незначні.
Втрати при катастрофічних ризиках є найбільшими, а при незначних – найменшими. Проте частота появи катастрофічних ризиків є набагато меншою, ніж звичайних чи малих.
за критерієм можливих наслідків ризики можна поділити на:
• чисті (наслідок випадкової події завжди альтернативний: збитки або їх відсутність)
• спекулятивні (виникають, як правило, при азартних іграх, лотереях, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків)
Специфічні ризики: аномальні й катастрофічні. Ще прийнято розрізняти екологічні, транспортні, політичні та спеціальні ризики.
Ризики будь-яких видів піддаються управлінню, що дозволяє певною мірою передбачити їхні наслідки, а відтак і фінансові витрати для відшкодування збитків.
Класифікація страхових ризиків та її значення в управлінні відбором ризиків на страхування.
В страхуванні ризик розглядають в декількох аспектах:
ризик – це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності і випадковості настання (Закон України “Про страхування ”);
ризик – це конкретний застрахований обєкт; з цієї точки зору ризик часто використовується для характеристики обєктів, що приймаються на страхування з точки зору оцінки вартості ймовірних збитків;
Ризики класифікують за такими ознаками:
за походженням (тобото залежно від причини, що їх виклакала) ризики поділяються на:
• природні (мають природне походження - випадкові події та стихійні лиха);
• антропогенні (виникають лише як наслідок різноманітної господарської та науково-технічної діяльності людей).
залежно від обєкта ризики бувають:
• майнові
• особисті (можуть виявлятися як ризики фізичного, фізіологічного та соціального походження).
за критерієм величини ризики бувають:
• катастрофічні (їх неможливо передбачити та розрахувати; характерним є різке збільшення негативних наслідків від однієї події)
• великі (менш відчутні економічно, але виявляються з більшою закономірністю, а тому піддаються точнішому передбаченню та розрахунку)
• середні
• малі
• незначні.
Втрати при катастрофічних ризиках є найбільшими, а при незначних – найменшими. Проте частота появи катастрофічних ризиків є набагато меншою, ніж звичайних чи малих.
за критерієм можливих наслідків ризики можна поділити на:
• чисті (наслідок випадкової події завжди альтернативний: збитки або їх відсутність)
• спекулятивні (виникають, як правило, при азартних іграх, лотереях, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків)
Специфічні ризики: аномальні й катастрофічні. Ще прийнято розрізняти екологічні, транспортні, політичні та спеціальні ризики.
Відбір ризиків страхова компанія може проводити не тільки за допомогою процесу андерайтингу, а й тарифної політики.