
- •План-конспект
- •« Реалізація та застосування права»
- •1. Розгляд організаційних моментів (7 хв.):
- •2. Стимулювання студентів до вивчення даної теми (3 хв.):
- •3. Огляд питань, винесених на практичне заняття (60 хв.):
- •5. Відповідь на запитання, які виникли у студентів при обговоренні теми та які не були з’ясовані в ході практичного заняття (5 хв.).
- •6. Підведення підсумків заняття та оцінювання знань студентів, які доповідали з обґрунтуванням кожної виставленої оцінки. Заслуховування думки студентів з цього питання (3 хв.).
3. Огляд питань, винесених на практичне заняття (60 хв.):
Перед розглядом питань, які виносяться на дане семінарське заняття проведу коротеньке опитування основних понять, які використовуються в даній темі: (бліц-опитування)
Питання для опитування студентів:
Що слід розуміти під нормативно-правовим актом?
Що являє собою застосування права?
Наведіть приклад об’єкту і предмету дослідження.
Які існують види реалізації права?
Вкажіть специфічні особливості право реалізації та правозастосування. В яких випадках вони застосовуються?
Наведіть приклади правореалізацйних актів .
Наведіть приклади правозастосовчих актів.
Тепер перейдемо до розгляду основних теоретичних питань нашої теми.
Питання №1. (15 хв.) Поняття, ознаки, форми та стадії реалізації нормативно-правових приписів.
Студент, який доповідає з цього питання, у формі розповіді повинен дати чітку та зрозумілу відповідь на такі питання: що таке реалізація нормативно-правових приписів, які його ознаки, форми та стадії реалізації:
Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.
Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян — волю законодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і призначення.
У романо-германской правовій системі процес правореализации містить у собі такі етапи. Перший етап - зведення природного права в закон (позитивне право), надання йому нормативної форми. Ядро природного права складають права людини, його соціально-правові претензії, що випливають із природи людини і товариства. Для реалізації цих домагань необхідно законодавче, нормативне визнання їхньою державою. Зведення прав людини в закон означає: а) їхнє конституційне закріплення; б) їхнє закріплення в поточному законодавстві.
На другому етапі включаються різноманітні механізми реалізації закону, за допомогою яких відбувається переклад розпоряджень закону в конкретне утримання суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Механізми ці різноманітні: конкретизація закону в підзаконних нормативних актах уряди, міністерств, відомств, органів самоврядування й ін., у локальних нормативних актах; роз'яснення норм закону в актах офіційного тлумачення; процесуальні норми, що регулюють процедури прийняття, застосування і примусового виконання закону; різноманітні акти застосування норм права. Сюди ж входить діяльність державних органів по підготуванню і прийняттю правових актів.
Додатково студент вирішує 1 теоретико-практичне завдання.
Питання №2. Передумови, поняття та основні ознаки застосування нормативно-правових приписів (15 хв.)
Зокрема, перший студент повинен чітко і детально висвітлити основні методи збору соціологічної інформації - це опитування, спостереження, експеримент, аналіз документів. А також назвати переваги та недоліки кожного з методів.
Застосування права (застосування правових норм) – це здійснювана компетентними державними органами, уповноваженими на це громадськими об’єднаннями або їх посадовими особами організаційно-правова діяльність, результатом якої є встановлення піднормативних, формально обов’язкових індивідуальних правил поведінки персоніфікованих суб’єктів.
Ознаки застосування права:
1. Здійснюється органами або посадовими особами, наділеними функціями державної влади.
2. Має індивідуальний характер.
3. Спрямовано на встановлення конкретних правових наслідків – суб'єктивних прав, обов'язків і відповідальності.
4. Реалізується в спеціально передбачених процесуальних формах.
5. Завершується винесенням індивідуального юридичного рішення.
Студентові пропонується розв’язати 2 теоретико-практичне завдання.
Після цього я висловлюю свою думку з приводу даного питання, роз’яснюю доповідачеві та аудиторії ті питання, відповідь на які не було дано, даю об’єктивну оцінку виступу студента та, в разі потреби, висловлює йому відповідні зауваження.
Питання №3. Основні стадії застосування нормативно-правових приписів. Основні вимоги правильного застосування нормативно-правових приписів (15 хв.)
Студент повинен чітко охакреризувати основні стадії застосування права.
Виділяються три основні стадії застосування права:
I. Встановлення фактичних обставин справи. Ця стадія протікає як процес доведення наявності або відсутності юридично значимих обставин (складовий предмет доведення) за допомогою фактів-доказів.
II. Формування юридичної основи справи. Воно містить у собі наступні правозастосувальні дії:
1. Вибір юридичної норми, що підлягає застосуванню.
2. «Вища критика» – перевірка дійсності норми у часі, просторі та за
колом осіб.
3. «Нижча критика» – перевірка правильності тексту нормативно-правового акту.
4. З'ясування змісту норми права за допомогою тлумачення.
III. Вирішення справи – процес, що може бути розглянутий і як формально-логічний, і як творчий, і як державно-владний.
За результатами правозастосування виноситься акт застосування права. Тому в своєрідною додатковою стадією може виступити державно-примусова реалізація акту застосування права.
Студентові пропонується для розв’язку 3 теоретико-практичне завдання.
Після доповіді студентові, а також аудиторію дати питання, аби визначити спільні та відмінні риси між реалізацією та застосуванням права. Для цього я застосую метод мозкового штурму щодо цих понять. Згодом, ми з аудиторією спробуємо визначити спільні та відмінні ознаки між реалізацією та застосуванням.
Після цього слід висловити свою точку зору щодо заслуханої доповіді, роз’яснити доповідачеві та аудиторії питання, відповідь на які не були почуті, звернути увагу на недоліки та помилки, яких допустився студент під час доповіді, дати об’єктивну його оцінку та висловити свої побажання.
Питання №4. Акти застосування права: поняття, ознаки, види. Правозастосовча техніка. (15 хв.)
Відповідаючи на це питання, студент повинен з’ясувати, що таке акт застосування права та його особливості.
Акт застосування права – це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.
Особливості актів правозастосування:
1. Вони видані компетентними органами або посадовими особами.
2. Вони строго індивідуальні.
3. Вони виконують функції індивідуального регулювання.
4. Їхня реалізація забезпечується державним примусом.
Класифікація актів застосування права:
I. За суб'єктами прийняття.
1. Акти органів державного управління.
2. Акти контрольно-наглядових органів.
3. Акти судових органів.
4. Акти органів місцевого самоврядування.
II. За способом прийняття.
1. Прийняті колегіально.
2. Прийняті одноосібно.
III. За характером правового впливу.
1. Регулятивні.
2. Охоронні.
IV. За значенням у процесі застосування права
1. Допоміжні.
2. Основні.
V. За формою.
1. Мають вид окремого документу. До таких актів належить вирок суду.
2. Резолюція на інших матеріалах справи. До таких актів належить затвердження прокурором обвинувального висновку.
3. Усний вигляд. До таких актів належить накладення штрафу за проїзд без квитка.
Вимоги до актів правозастосування:
1. Обгрунтованості.
2. Законності.
Структура акту застосування права:
1. Вступна частина. Складається з елементів: найменування акту; орган (посадова особа), що видав акт; час видання; адресат (на кого спрямовано акт).
2. Описова частина. Складається з фактичних обставин справи, доказів тощо.
3. Мотивувальна частина. Аргументація і обгрунтування прийнятого рішення.
4. Резолютивна частина (рішення в справі).
Згодом я викличу наступного студента і він ( якщо не впорається сам, то разом з групою) наведе свої приклади правозастосовчих актів.
Після цього слід висловити свою точку зору щодо заслуханої доповіді, роз’яснити доповідачеві та аудиторії питання, відповідь на які не були почуті, звернути увагу на недоліки та помилки, яких допустився студент під час доповіді, дати об’єктивну його оцінку та висловити свої побажання.
Запропонувати студентові-доповідачу вирішити 4 теоретико-практичне завдання, а його співдоповідачу – 5 теоретико-практичне завдання.