
- •Загальна частина
- •Конституційне право України – профілююча та фундаментальна галузь права.
- •Предмет конституційного права України як галузі права.
- •3. Місце галузі конституційного права в системі права.
- •Державне та конституційне право: поняття та співвідношення.
- •Функції конституційного права України.
- •Конституційно-правові методи регулювання суспільних відносин.
- •Предмет конституційного права як науки.
- •Методологія конституційної науки.
- •Джерела конституційного права як науки.
- •Предмет та структура конституційного права як навчальної дисципліни.
- •Система конституційного права України.
- •Поняття та особливості конституційних норм.
- •Структура конституційної норми.
- •14. Види конституційних норм.
- •16. Конституційно-правові інститути: поняття та закономірності формування.
- •Класифікація конституційно-правових інститутів.
- •Характеристика видів конституційно-правових інститутів.
- •Тенденції розвитку конституційно-правових інститутів в сучасних умовах.
- •Поняття та види джерел конституційного права.
- •25. Поняття, склад та особливості конституційно-правових відносин.
- •Склад правових відносин.
- •26. Суб’єктний склад конституційних відносин.
- •27. Об’єкти конституційних відносин.
- •28. Зміст конституційних відносин.
- •29. Підстави винекнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин.
- •30. Поняття конституції, її функції та властивості.
- •31. Історія розвитку конституцій в Україні.
- •32. Конституція України 1996 року: структура та загальна характеристика.
- •33. Механізм реалізації Конституції України.
- •34. Конституція України як об’єкт особливої охорони та захисту з боку держави та суспільства.
- •35. Поняття та функції правової охорони Конституції України.
- •36. Суб’єкти правової охорони Конституції України.
- •37. Конституційно-правовий механізм забезпечення охорони та захисту Конституції України.
- •38. Конституційний контроль та нагляд: поняття, співвідношення та види.
- •39. Конституційний Суд України: політико-правова природа, правова регламентація діяльності.
- •40. Порядок формування та склад Конституційного Суду України.
- •41. Особливості правового статусу судді Конституційного Суду України.
- •42. Повноваження Конституційного Суду України.
- •43. Акти Конституційного Суду України.
- •44. Поняття та функції конституційної відповідальності.
- •45. Підстави та види конституційної відповідальності.
- •46. Поняття та склад конституційних правопорушень (деліктів).
- •47. Санкції в конституційному праві України.
- •48. Конституційний процес як вид юридичного процесу: поняття, зміст, особливості.
- •49. Структура конституційного процесу.
- •50. Загальна характеристика видів конституційного процесу: установчий, правотворчий, виборчий, правозастосовний, контрольний.
- •Особлива частина.
- •1. Поняття і зміст конституційноо ладу України.
- •2. Принципи конституційноо ладу України.
- •3. Гуманістичні, економічні і політичні засади конституційноо ладу України.
- •4. Демократична правова держава: принципи формування та функціонування.
- •5. Соціальна держава: поняття і основні характеристики.
- •6. Формування і розвиток теорії громадянського суспільства.
- •7. Поняття і структура громадянського суспільства.
- •8. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення його фунецілнування.
- •9. Конституційні засади формування громадянського суспільства в Україні.
- •10. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •11. Український народ – носій суверенітету і джерело влади в Україні.
- •12. Безпосередня демократія – поняття, конституційна природа, форми.
- •13. Поняття і види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
- •14. Поняття і форми представницької демократії.
- •15. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •16. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •17. Поняття і принципи правового положення особистості.
- •18. Поняття і класифікація конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.
- •19. Гарантії здійснення прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.
- •20. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове положення людини і громадянина.
- •21. Поняття і види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.
- •22. Громадянство України: поняття і конституційна природа.
- •23. Приналежність до громадянства України.
- •24. Умови прийняття до громадянства України.
- •25. Припинення громадянства України.
- •26. Громадянство дітей відповідно до законодавства України.
- •27. Поняття і правовий статус іноземців.
- •Особи без громадянства: права і особливості правового положення
- •Поняття і особливості правового статусу біженців.
- •Особливості правового статусу зарубіжних українців.
- •Конституційно-правовий статус об’єднань громадян
- •32. Поняття і види об’єднань громадян
- •Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій
- •Припинення діяльності політичних партій
- •Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій
- •37. Конституційно-правовий статус профспілок.
- •Державний лад і форма держави.
- •Принципи державного ладу України: загальна характеристика.
- •Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема змішаної республіки.
- •Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •Символи держави і правовий порядок їх використання.
- •Державна територія: поняття та склад.
- •Державний кордон: поняття і види.
- •Поняття і принципи державного устрою.
- •Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави.
- •47. Розмежування компетенції Республіки Україна і Автономної Республіки Крим.
- •Територіальний устрій держави і порядок вирішення питань територіального ділення.
- •Поняття і юридична природа державної вдажи.
- •Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.
- •Структура чинного законодавства про державні органи України.
- •Принципи організації і діяльності органів держави.
- •Система органів державної влади. Класифікація (види) органів органів державної влади.
- •Законодавча влада в системі державної влади.
- •Склад і структура Верховної Ради України.
- •Функції і повноваження Веохлвної Ради України.
- •Організація і порядок роботи Верховної Ради України. Сесія - основна організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради України.
- •Конституційний статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності.
- •Інститут президентства в Україні: історія становлення і сучасний стан.
- •Роль і положення Президента України в системі державних органів.
- •Конституційно-правовий статус Президента України.
- •Повноваження Президента України.
- •63. Акти Президента України. Інститут контрасигнації.
- •Підстави і порядок припинення повноважень Президента України.
- •Поняття виконавчої влади і її місце в механізмі державної влади.
- •Кабінет Міністрів України: склад, компетенція і акти.
- •Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •Відставка Кабінету Міністрів України.
- •Прем’єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •70. Система органів ввиконавчої влади.
- •Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування і діяльності, структура, повноваження, акти.
- •Конституційно-правовий статус і система органі виконавчої влади на місцях.
- •Поняття судової влади. Судова система України.
- •2. Судова система України
- •Форми правосуддя. Конституційні принципи судочинства.
- •Правоохоронні і контрольно-наглядові органи: система і компетенція.
- •Поняття і система місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування.
- •Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування.
- •Взаємодія органів місцевого самоврядування з місцевими державними організаціями: принципи і види.
- •Конституційний статус депутата місцевої рали і правові гарантії діяльності депутата.
- •Конституційна реформа: зміст і основні етапи конституційної реформи.
- •Перший період (1990–1996)
- •Другий період (1996–2004)
- •Третій період (2004-)
2. Судова система України
Термін "суд" вживається в кількох значеннях: o установа, в якій працюють співробітники суду;
o суддя, колегія суддів, які розглядають справи;
o судовий процес;
o державний орган.
Головний зміст цього терміну полягає в тому, що це державний, владний орган, якому притаманні певні ознаки, що відрізняють його від інших органів. Насамперед, суд розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не правомочний розглядати жоден інший орган. Розгляд справ у суді відбувається з дотриманням відповідної процедури, встановленої законом. Суд є самостійним при розгляді справ. Між судами не існує відносин підлеглості. Судове рішення, яким закінчується розгляд справ у суді, ухвалюється іменем України. Судове рішення, яке набрало законної сили, обов'язкове до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судова система - це одна із підвалин державності. Вона має забезпечити правосуддя для кожної особи у порядку, встановленому Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 3 Закону України 07.07.2010 р. "Про судоустрій та статус суддів" судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції.
Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Порядок організації діяльності Конституційного Суду встановлюється Конституцією України та Законом України 16.10 1996 "Про Конституційний Суд України".
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Правосуддя в Україні, як визначено у ст. 124 Конституції України, здійснюється виключно судами.
Людина бажає, щоб система правосуддя постійно і надійно захищала її від протиправних посягань, зловживань влади, гарантувала б їй дійове поновлення порушених законних прав і свобод. При цьому важливо, щоб суд користувався довірою людей, а для судді, як носія судової влади, були створені належні умови для здійснення справедливого правосуддя на основі закону та моралі.
Законодавство, яке визначає правові засади організації судової влади, здійснення правосуддя, статус суддів - це Конституція України, Закон України від 07.07.2010 р. "Про судоустрій та статус суддів", Закон України від 16.l0.1996 р. "Про Конституційний Суд України", процесуальне законодавство та інші закони України.
Форми правосуддя. Конституційні принципи судочинства.
Серед трьох складових гілок державної влади в Україні особливе місце посідає судова. Судова влада (правосуддя) здійснюється виключно судами у формі конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства. Привласнення функцій правосуддя будь-ким іншим не допускається.
У ст. 124 Конституції України зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Судову систему України складають Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Організація, повноваження і порядок діяльності цих судів визначаються спеціальними законами України.
Конституційний Суд України є незалежним, самостійним суб’єктом у системі судової влади, єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, що вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України здійснює правосуддя в межах, визначених Законом України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р.
До складу Конституційного Суду України входять 18 суддів Конституційного Суду. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України (КСУ).
Суддею КСУ може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років і володіє державною мовою. Суддя КСУ призначається на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк.
Голова КСУ обирається на спеціальному пленарному засідання КСУ зі складу суддів КСУ таємним голосуванням на трирічний строк.
До повноважень КСУ належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як 45 народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Конституційний Суд має також повноваження офіційно тлумачити Конституцію України та закони України.
Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і таким, що не може бути оскарженим.
Суди загальної юрисдикції забезпечують захист прав і свобод громадян через розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних та інших справ. До них належать районні (міські) суди, військові суди гарнізонів, Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міжобласний, Київський і Севастопольський міські суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил, арбітражні суди областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, Вищий арбітражний суд України, Верховний Суд України та всі інші суди, що мають бути утворені відповідно до Конституції України.
Конституція України встановлює, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, порядок обрання і функціонування яких має визначитися законами.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України. Вони є обов’язковими для всіх суб’єктів на всій території України. За їх невиконання встановлено юридичну відповідальність.
Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності й спеціалізації. Принцип територіальності означає, що місцеві суди, до яких відносять районні (міські) суди, військові суди гарнізонів та арбітражні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, утворюються переважно з огляду на адміністративно-територіальний поділ України. Принцип спеціалізації передбачає створення спеціалізованих судів для розгляду окремих категорій справ, зокрема кримінальних, цивільних, сімейних, адміністративних та у справах неповнолітніх.
Конституцією та законами України гарантується незалежність і недоторканність суддів. Незалежність суддів означає, що вони підкоряються тільки законам і що будь-який вплив на суддів заборонений. Недоторканність суддів поширюється на листування, засоби зв’язку, документи, службові та приватні приміщення.
Гарантії незалежності й недоторканності суддів виявляються також у тому, що вони обіймають свої посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, призначених на посаду судді вперше. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Решта суддів, крім суддів КСУ, обираються Верховною Радою України безстроково в порядку, встановленому законодавством про судоустрій.
Конституція України встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та у визначених законом випадках народні засідателі й присяжні. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як 10 років та володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.
Професійним суддям забороняється належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь в будь-якій політичній діяльності, бути членами виборних державних органів чи органів місцевого самоврядування, обіймати будь-які інші оплачувані посади чи виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Судочинство в Україні провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними його засадами є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом; обов’язковість рішень суду.
Конституція України також встановлює, що за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності.
Згідно з Конституцією України в державі діє Вища рада юстиції. Вона складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а Всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох.
За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
До відання Вищої ради юстиції належать:
1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
2) винесення рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів і розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності місцевих суддів і прокурорів.
Згідно до Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI Стаття 1. Судова влада 1. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. 2. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. 3. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.