
- •Загальна частина
- •Конституційне право України – профілююча та фундаментальна галузь права.
- •Предмет конституційного права України як галузі права.
- •3. Місце галузі конституційного права в системі права.
- •Державне та конституційне право: поняття та співвідношення.
- •Функції конституційного права України.
- •Конституційно-правові методи регулювання суспільних відносин.
- •Предмет конституційного права як науки.
- •Методологія конституційної науки.
- •Джерела конституційного права як науки.
- •Предмет та структура конституційного права як навчальної дисципліни.
- •Система конституційного права України.
- •Поняття та особливості конституційних норм.
- •Структура конституційної норми.
- •14. Види конституційних норм.
- •16. Конституційно-правові інститути: поняття та закономірності формування.
- •Класифікація конституційно-правових інститутів.
- •Характеристика видів конституційно-правових інститутів.
- •Тенденції розвитку конституційно-правових інститутів в сучасних умовах.
- •Поняття та види джерел конституційного права.
- •25. Поняття, склад та особливості конституційно-правових відносин.
- •Склад правових відносин.
- •26. Суб’єктний склад конституційних відносин.
- •27. Об’єкти конституційних відносин.
- •28. Зміст конституційних відносин.
- •29. Підстави винекнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин.
- •30. Поняття конституції, її функції та властивості.
- •31. Історія розвитку конституцій в Україні.
- •32. Конституція України 1996 року: структура та загальна характеристика.
- •33. Механізм реалізації Конституції України.
- •34. Конституція України як об’єкт особливої охорони та захисту з боку держави та суспільства.
- •35. Поняття та функції правової охорони Конституції України.
- •36. Суб’єкти правової охорони Конституції України.
- •37. Конституційно-правовий механізм забезпечення охорони та захисту Конституції України.
- •38. Конституційний контроль та нагляд: поняття, співвідношення та види.
- •39. Конституційний Суд України: політико-правова природа, правова регламентація діяльності.
- •40. Порядок формування та склад Конституційного Суду України.
- •41. Особливості правового статусу судді Конституційного Суду України.
- •42. Повноваження Конституційного Суду України.
- •43. Акти Конституційного Суду України.
- •44. Поняття та функції конституційної відповідальності.
- •45. Підстави та види конституційної відповідальності.
- •46. Поняття та склад конституційних правопорушень (деліктів).
- •47. Санкції в конституційному праві України.
- •48. Конституційний процес як вид юридичного процесу: поняття, зміст, особливості.
- •49. Структура конституційного процесу.
- •50. Загальна характеристика видів конституційного процесу: установчий, правотворчий, виборчий, правозастосовний, контрольний.
- •Особлива частина.
- •1. Поняття і зміст конституційноо ладу України.
- •2. Принципи конституційноо ладу України.
- •3. Гуманістичні, економічні і політичні засади конституційноо ладу України.
- •4. Демократична правова держава: принципи формування та функціонування.
- •5. Соціальна держава: поняття і основні характеристики.
- •6. Формування і розвиток теорії громадянського суспільства.
- •7. Поняття і структура громадянського суспільства.
- •8. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення його фунецілнування.
- •9. Конституційні засади формування громадянського суспільства в Україні.
- •10. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •11. Український народ – носій суверенітету і джерело влади в Україні.
- •12. Безпосередня демократія – поняття, конституційна природа, форми.
- •13. Поняття і види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
- •14. Поняття і форми представницької демократії.
- •15. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •16. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •17. Поняття і принципи правового положення особистості.
- •18. Поняття і класифікація конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.
- •19. Гарантії здійснення прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.
- •20. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове положення людини і громадянина.
- •21. Поняття і види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.
- •22. Громадянство України: поняття і конституційна природа.
- •23. Приналежність до громадянства України.
- •24. Умови прийняття до громадянства України.
- •25. Припинення громадянства України.
- •26. Громадянство дітей відповідно до законодавства України.
- •27. Поняття і правовий статус іноземців.
- •Особи без громадянства: права і особливості правового положення
- •Поняття і особливості правового статусу біженців.
- •Особливості правового статусу зарубіжних українців.
- •Конституційно-правовий статус об’єднань громадян
- •32. Поняття і види об’єднань громадян
- •Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій
- •Припинення діяльності політичних партій
- •Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій
- •37. Конституційно-правовий статус профспілок.
- •Державний лад і форма держави.
- •Принципи державного ладу України: загальна характеристика.
- •Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема змішаної республіки.
- •Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •Символи держави і правовий порядок їх використання.
- •Державна територія: поняття та склад.
- •Державний кордон: поняття і види.
- •Поняття і принципи державного устрою.
- •Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави.
- •47. Розмежування компетенції Республіки Україна і Автономної Республіки Крим.
- •Територіальний устрій держави і порядок вирішення питань територіального ділення.
- •Поняття і юридична природа державної вдажи.
- •Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.
- •Структура чинного законодавства про державні органи України.
- •Принципи організації і діяльності органів держави.
- •Система органів державної влади. Класифікація (види) органів органів державної влади.
- •Законодавча влада в системі державної влади.
- •Склад і структура Верховної Ради України.
- •Функції і повноваження Веохлвної Ради України.
- •Організація і порядок роботи Верховної Ради України. Сесія - основна організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради України.
- •Конституційний статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності.
- •Інститут президентства в Україні: історія становлення і сучасний стан.
- •Роль і положення Президента України в системі державних органів.
- •Конституційно-правовий статус Президента України.
- •Повноваження Президента України.
- •63. Акти Президента України. Інститут контрасигнації.
- •Підстави і порядок припинення повноважень Президента України.
- •Поняття виконавчої влади і її місце в механізмі державної влади.
- •Кабінет Міністрів України: склад, компетенція і акти.
- •Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •Відставка Кабінету Міністрів України.
- •Прем’єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •70. Система органів ввиконавчої влади.
- •Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування і діяльності, структура, повноваження, акти.
- •Конституційно-правовий статус і система органі виконавчої влади на місцях.
- •Поняття судової влади. Судова система України.
- •2. Судова система України
- •Форми правосуддя. Конституційні принципи судочинства.
- •Правоохоронні і контрольно-наглядові органи: система і компетенція.
- •Поняття і система місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування.
- •Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування.
- •Взаємодія органів місцевого самоврядування з місцевими державними організаціями: принципи і види.
- •Конституційний статус депутата місцевої рали і правові гарантії діяльності депутата.
- •Конституційна реформа: зміст і основні етапи конституційної реформи.
- •Перший період (1990–1996)
- •Другий період (1996–2004)
- •Третій період (2004-)
Конституційно-правовий статус політичних партій.
Невід'ємною частиною політичної системи сучасного демократичного суспільства є політичні партії. Етимологічно "партія" означає "частина ", "окремість", інститут політичної системи і цивільного суспільства . Партія - це політична громадська організація, що боре за владу або за участь у здійсненні публічної влади.
У сучасній Україні ідеї політичного плюралізму і багатопартійна політична система одержали своє закріплення на конституційному рівні, що виражається насамперед у визнанні права громадян на об'єднання в політичні партії і громадські організації, організації громадського життя на принципах політичного, економічного й ідеологічного різноманіття. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплюється в Законі України "Про політичні партії", у виборчому законодавстві.
Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.
Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.
Політичні партії є рівними перед законом.
Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності. Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій
Політичні партії є головними інститутами політичної системи громадянського суспільства, без яких демократія не є дієздатною. У правовому розвинутому суспільстві політичні партії є інструментом здійснення цивілізованого процесу формування як законодавчої, так і виконавчої влади. Тому право на створення політичних партій є однією з базових свобод сучасних демократій. Саме поняття існування свободи створення політичних партій є правовою основою багатопартійної політичної системи, навіть якщо про неї ніде в правових актах не йдеться.
Статтею 36 Конституції України визначається і гарантується право громадян на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних та інших інтересів. З реалізацією права громадян на свободу об’єднання тісно пов’язано питання побудови громадянського суспільства в Україні.
Важливим кроком на шляху побудови демократії та багатопартійності в нашій державі стало прийняття у квітні 2001 р. Закону України «Про політичні партії в Україні».
Виборчим законодавством України партії визначені як єдині суб’єкти виборчого процесу. У зв’язку з цим необхідно також наголосити на тому, що діяльність політичних партій регламентується і залежить не тільки від закону про політичні партії, а й від норм, що регулюють порядок проведення виборів.
Законом України «Про політичні партії в Україні» закріплюється юридичне визначення поняття політичної партії, встановлюється порядок створення та припинення діяльності партій, запроваджуються основні принципи їхньої організаційної побудови, форми участі в політичному житті, джерела фінансування тощо. Згідно з Законом відносини між державою та політичними партіями будуються на засадах партнерства та законності. Держава визнає значимість громадської ініціативи, виступає гарантом дотримання прав, забезпечує правову, інформаційну, організаційну підтримку політичним партіям, зареєстрованим у порядку, передбаченому чинним законодавством. Політичні партії є рівні перед законом.
Відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Порядок створення політичної партії визначений статтею 10 Закону, згідно з якою рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з’їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше десяти тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах. Ці підписи повинні бути зібрані не менш як у двох третинах районів не менш як у двох третинах областей України, міст Києва і Севастополя, Автономної Республіки Крим.
Статтею 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію у встановленому Законом порядку своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі, Автономній Республіці Крим.
Виходячи з цього, положення ч. 6 ст. 11 Закону, згідно з яким політична партія забезпечує утворення та реєстрацію в порядку, встановленому Законом, своїх обласних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі, Автономній Республіці Крим, слід розуміти як обов’язок політичної партії утворити та зареєструвати обласні і прирівняні до них партійні організації не менш як у чотирнадцяти з двадцяти семи адміністративно-територіальних одиниць України, перелічених у ч. 2 ст. 133 Конституції України. Наявність обласних і прирівняних до них організацій менш як у чотирнадцяти з перелічених адміністративно-територіальних одиниць України відповідно до ст. 24 Закону є підставою для вирішення питання про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.
Згідно зі статутами політичних партій їх структуру складають обласні, Київська та Севастопольська міські, республіканська в Автономній Республіці Крим, районні, міські організації, а також первинні осередки. Статутами політичних партій передбачено легалізацію своїх структурних утворень у встановленому законом порядку.
Розгалужена система місцевих організацій (осередків) політичних партій дає змогу забезпечити виконання політичними партіями своїх завдань, зокрема, участь у виборах. Виборчим законодавством України передбачено активну участь місцевих осередків політичних партій у висуванні кандидатів у депутати усіх рівнів та у формуванні виборчих комісій. Відповідно до норм виборчого законодавства висування кандидатів у депутати та формування виборчих комісій здійснюється політичними партіями та їх зареєстрованими осередками.
Зважаючи на те, що політичні партії посідають особливе місце і відіграють ключову роль у суспільно-політичному житті, суттєво впливають на формування та діяльність органів державної влади, вони повинні мати розгалужену структуру саме зареєстрованих обласних, районних, міських організацій у більшості регіонів України.
Створення структури партійних організацій політичних партій належить до основоположних засад їхньої діяльності. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 92 Конституції України засади утворення і діяльності політичних партій визначаються виключно законами України. Тому питання стосовно визначення кількості партійних організацій районного рівня, які необхідно утворити політичним партіям, є компетенцією Верховної Ради України.
Відповідно до зазначеного Закону політична партія створюється на установчому з’їзді (конференції, зборах). На цьому ж з’їзді (конференції, зборах) затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи. Слід особливо наголосити на тому, що підписи збираються на підтримку рішення про створення політичної партії, тобто після проведення установчого з’їзду (конференції, зборів).
Слід зазначити, що Закон України «Про політичні партії в Україні» передбачає, що діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.
В Україні визначальна роль у реалізації права громадян на об’єднання належить Міністерству юстиції та його територіальним органам.
Відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» та згідно з Положенням про Міністерство юстиції України, Міністерство юстиції здійснює відповідно до закону реєстрацію політичних партій та державний контроль за додержанням політичними партіями вимог Конституції, законів України, а також положень статутів політичних партій.
Статтею 11 Закону визначено вичерпний перелік документів, який подається до Міністерства юстиції та його територіальних органів для реєстрації політичних партій та їхніх структурних утворень.
Для реєстрації політичної партії до Міністерства юстиції разом з заявою подаються:
статут і програма політичної партії;
протокол установчого з’їзду (конференції, зборів);
відомості про склад керівних органів політичної партії;
підписи громадян України, зібрані відповідно до вимог цього Закону на підтримку рішення про створення політичної партії та засвідчені особами, які збирали підписи;
платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;
назва та адреса банківської установи, в якій політична партія відкриватиме рахунки.
Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону Міністерство приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації політичної партії в місячний термін з моменту надходження документів. Цей строк може бути продовжений Міністерством юстиції у разі потреби, але не більше ніж на 15 днів.
Розмір реєстраційного збору за реєстрацію політичної партії встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 р. № 840 і становить сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Міністерство юстиції України здійснює реєстрацію політичної партії після перевірки поданих матеріалів.
Міністерство юстиції України видає політичній партії реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.
Керуючись ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні», Міністерство юстиції може відмовити у реєстрації політичної партії, якщо документи, подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Конституції, цьому та іншим законам України. Рішення Міністерства юстиції України чи його територіального органу щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржено до суду. Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.
Після реєстрації політична партія в установленому порядку набуває статусу юридичної особи. Як на юридичну особу на неї поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Тому після реєстрації політична партія зобов’язана подати до Міністерства належним чином заповнені документи для передачі їх Міністерством державному реєстратору з метою внесення політичної партії до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Як уже зазначалося, статтею 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» передбачено, що політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію у встановленому Законом порядку своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі.
Цією ж статтею встановлено, що реєстрація обласних, міських і районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських та районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії.
Реєстрація обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, які приймають рішення про реєстрацію зазначених структурних утворень протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії. До заяви додаються: копія статуту політичної партії; протокол установчих зборів або конференції, на яких було утворено обласну, міську, районну організацію або інше структурне утворення політичної партії.
Первинні осередки політичної партії, яким статутом політичної партії не надається право юридичної особи, легалізують свою діяльність шляхом письмового повідомлення про утворення до відповідного органу юстиції Міністерства юстиції України в 10-денний строк з часу їхнього утворення. Про своє утворення первинні осередки політичної партії повинні у вказаний строк повідомити також відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Отже, відповідно до статей 37 Конституції України та 5 Закону України «Про політичні партії в Україні» утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їхні програмні цілі або дії спрямовані на: - ліквідацію незалежності України; - зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; - порушення суверенітету і територіальної цілісності України; - підрив безпеки держави; - незаконне захоплення державної влади; - пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; - посягання на права і свободи людини; - посягання на здоров’я населення.
Відповідно до ст. 6 Закону членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах.
Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.
Членами політичних партій не можуть бути:
судді;
працівники прокуратури;
працівники органів внутрішніх справ;
співробітники Служби безпеки України;
військовослужбовці;
працівники органів державної податкової служби.
На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії.
Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.
Закон «Про політичні партії в Україні» закріпив цілу низку вимог до назви та символіки партій. Так, останні не повинні збігатись з назвою та символікою іншої зареєстрованої політичної партії; заборонено буквальне відтворення у символіці партії не лише державних символів України, але і символів іноземних держав.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про політичні партії в Україні» втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Діяльність політичної партії може бути заборонено лише за рішенням суду.