16. Пароніми та омоніми у діловому мовленні.

Пароніми-слова, які мають однакову морфологічну будову, але різні за лексичним значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся. (Ділянка-дільниця).

Омоніми–слова, що однаково звучать, але мають різне лексичне значення.(не з граба-незгараба).

17. Багатозначні слова. Синонімічний вибір слова.

Слова бувають однозначні й багатозначні, пряме й переносне значення. Одне значення мають переважно назви тварин, назви рослин, назви конкретних предметів, назви місяців і днів,більшість відносних прикметників, числівники.Також однозначними є терміни (банкнот, вексель, інструкція, катет, аорта, меридіан, тонна, метр).

Здатність слова виступати з різними значеннями називається багатозначністю.Слово може бути багатозначним тому, що в його назві враховується лише одна якась ознака предмета.

Синоніми—це слова, які різняться за написанням і морфологічною будовою, але близькі за лексичним значенням і різняться лише семантичними відмінками.

В українській мові до кожного слова можна підібрати не один, а кілька синонімів, це є свідченням синонімічного багацтва української мови.

Синоніми підібрані до одного слова становлять синонімічний ряд. В цьому ряду завжди можна виділити головне слово-домінанту.

Основні групи:

1)лексичні, відрізняються смисловими відтінками;

2) стилістичні відрізняються стилістичним і емоційним забарвленням;

3) абсолютні—зовсім не відрізняються значенням.

18,19. Особливості вживання синонімів, паронімів, омонімів у текстах ділового стилю.

Пароніми, ононіми, синоніми у мові фаху.

Синоніми—це слова, які різняться за написанням і морфологічною будовою, але близькі за лексичним значенням і різняться лише семантичними відмінками.

В українській мові до кожного слова можна підібрати не один, а кілька синонімів, це є свідченням синонімічного багацтва української мови.

Синоніми підібрані до одного слова становлять синонімічний ряд. В цьому ряду завжди можна виділити головне слово-домінанту.

Пароніми-слова, які мають однакову морфологічну будову, але різні за лексичним значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся. (Ділянка-дільниця).

Омоніми–слова, що однаково звучать, але мають різне лексичне значення.(не з граба-незгараба).

Роль синонімів, паронімів, ононімів у діловому мовленні така:

- уникнути незрозумілого іншомовного слова;

- уникнути повторів;

- досягнути точності, виразності мовлення;

- досягнути влучного підбору слів.

20. Абревіатури та графічні скорочення. Особливості використання.

В зв’язку з обмеженістю місця в документі деяких слів, звороти пишуться скорочено. Ось основні вимоги:

• Одиниці скорочуються тільки після числових назв, крапка не ставиться.

• В оголошеннях, листах за правописом на означеннях одиниць часу крапка ставиться.

• Назви вчених ступенів, посад скорочуються перед прізвищем (Акад. Богомолець).

• Є усталені текстові скорочення:

• Сторінка-с;

• Глава-гл;

• Частини-ч;

• Скорочуватись може практично будь-яке слово, не скорочуються лише назви процесів, види робіт, виражені дієслівними іменниками;

• Написання скорочень в межах одного документа повинне бути уніфіковане;

• Написання ініціалів в межах одного документа теж має бути уніфіковане;

• Скорочення мають бути зрозумілими, щоб вони правильно прочитувались.

Скорочені назви установ, закладів, організацій, утворені з частин слів, пишуться двояко:

1)З великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одиничних: Укрінформ, Укрпрофрада, Укрспілка.

б). З малої-якщо є родовими назвами: колгосп, медінститут, райвно, райрада.

Абревіатури: складноскорочені назви, утворені з початкових букв, пишуться великими літерами. Від абревіатур слід відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються лише на письмі.

Графічні скорочення пишуться з крапками на місці скорочення, при цьому зберігається написання великих та малих літер і дефісів.

Слова не скорочуються на голосну, якщо вона не початкова в слові і на ь. При збігу 2 однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: ден., календар., норма, стін. А якщо два і більше різних приголосних, то можна і після першого і після останнього.Іменники при номенклатурних назвах пишуться в називному відмінку напр.: народився в м. Київ.