74. Оформлення довідково-інформаційних документів. Витяг з протоколу.

Більша частина документів, що утворюється в організаціях та ті, що надходять до неї зовні, мають інформацію про фактичний стан справ у даній чи іншій організації. Інформація є підставою для складання розпорядчих документів чи може бути прийнята до увага. Документи цієї групи можна поділити на 3 підгрупи:

- докладні, пояснювальні записки, посвідчення, розписки, акти, заяви;

- протокольні документи, стенограми, звіти;

- службові листи, телеграми, телефонограми.

Витяг з протоколу – один із найпоширеніших видів документації. Він є короткою формою повного протоколуй відображає конкретне окреме питання.

75. Оформлення довідково-інформаційних документів. Подати зразок протоколу.

Протокол - це документ колегіальних органів, у якому фіксують місце, час, мету й результат проведення зборів, конференцій, засідань, нарад та ін. У протоколі занотовують склад присутніх і відсутніх, зміст доповідей, що заслухані, та винесені ухвали з обговорених питань. Зміст інших протоколів - об’єктивний опис певного факту чи події.

У протоколах зазначають такі відомості:

1.Назва документа (посередині) та порядковий номер (після слова «Протокол»)

2.Дата проведення заходу, засідання та ін. (ліворуч).

3.Місце проведення (праворуч).

4.Назва заходу, зібрання із зазначенням його характеру.

5.Назва установи, організації, закладу чи їхнього структурного підрозділу, де відбувається захід.

6.Посада, прізвище, ініціали особи, яка веде збори.

7.Посада, прізвище, ініціали особи, яка укладає протокол.

8.Склад учасників заходу зазначається за таким принципом:

-посада, звання, прізвище та ініціали керівників установи, службових осіб, почесних гостей та інших запрошених, членів президії (якщо є);

-якщо кількість присутніх членів колективу не перевищує 15 осіб, то вказують прізвища та ініціали всіх учасників (за абеткою);

-якщо кількісний склад присутніх перевищує зазначену вище цифру, у протоколі вказують лише загальну кількість, додавши до нього реєстраційний лист (укладений за абеткою).

9.Відсутніх, і причини відсутності зазначають поіменно (за абеткою), або лише загальну кількість, якщо відсутніх більше 10 осіб.

10.Порядок денний (питання, що розглядаються, формулюють у Н. відмінку, зазначивши посаду, прізвище та ініціали особи доповідача).

11.Текст поділяють на розділи, що відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ містить пункти: «СЛУХАЛИ:», «ВИСТУПИЛИ:», «УХВАЛИЛИ:»,

12.Перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок і примірників.

13.Посади керівників засідання або наради (ліворуч), підписи та їх розшифрування (праворуч).

76. Управлінська документація. Накази. Розпорядження. Постанови.

Управлінська документація - сукупність взаємопов'язаних документів, що застосовуються для вирішення завдань управління національним господарством і мають нормативно-правову силу.

Наказ — це розпорядчий документ, що видається керівником установи і стосується організаційних та кадрових питань.

Розрізняють накази щодо особового складу( кадрові) і накази із загальних питань(організаційні).

Кадровими наказами оформляють призначення, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, заохочення,зтягнення.

Розпорядження – правовий акт управління державного колегіального органу, що видається в межах компетенції наданої посадовій особі. Видається одноособово керівником, або колегіальним органом, для вирішення оперативних, поточних питань, і є обов’язковим для всіх кому він адресований. Як правило, цей документ має обмежений термін дій, і стосується вузького кола осіб. Розпорядження містить такі слова: «вимагаю», «дозволити», «доручаю», «забезпечити», «зобов’язую», «пропоную».

Постанова - це правовий акт , якмий приймається вищими та деякими центральними органами управління для розв'язання найважливіших питань , що стоять перед цими органами і для встановлення стабільних норм та правил поведінки. Текст постанови, як правило, складається з двох частин — констатуючої та ухвалюючої. Перша містить вступ, оцінку стану і, при необхідності, підстави для видання або посилання на правовий акт вищестоящого органу. В ухвалюючій частині наводиться перелік запропонованих заходів, визначаються виконавець (виконавці) та термін виконання.