
- •Тема. Вступ. Теоретичні основи охорони праці. Питання програми.
- •1. Поняття, мета, завдання і соціально-економічне значення охорони праці.
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці, стан охорони праці в україні, на підприємствах агропромислового комплексу.
- •3. Предмет, структура, зміст, мета і значення курсу „ охорона праці”
- •Зміст дисципліни „Охорона праці”:
- •Основні терміни і визначення в галузі охорони праці.
- •4. Елементи системи праці. Джерела шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
- •Компоненти процесу праці та їх взаємозв’язок
- •Д жерела шкідливих та небезпечних виробничих факторів:
- •5. Закономірності виникнення травмонебезпечних ситуацій та інших несприятливих умов праці.
- •6. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх нормування.
- •7. Класифікація робіт за напруженістю та умовами праці.
- •Категорії робіт:
- •8. Основні причини захворювань і виробничого травматизму.
- •Джерела травмування і захворювань в сільськогосподарському виробництві:
- •9. Трудовий колектив і шляхи створення здорових і безпечних умов праці.
- •Контрольні питання.
- •11. Класифікація робіт за напруженістю та умовами праці.
- •Література.
- •Тема. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Питання програми.
- •Система основних нормативно-законодавчих актів з охорони праці.
- •Структура правової системи охорони праці в сільському господарстві.
- •2. Законодавчі акти з охорони праці.
- •Закон України „Про охорону праці”.
- •Розділ 2. Гарантії прав на охорону праці.
- •Розділ 3. Організація охорони праці.
- •Кодекс Законів про працю України.
- •Робочий час (глава 4).
- •Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4-х годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Час відпочинку (глава 5).
- •Охорона праці жінок. (гл. 12)
- •Охорона праці молоді (глава 13).
- •Встановлюється скорочена тривалість робочого часу:
- •Для неповнолітніх законодавством передбачено гранично допустимі норми піднімання та переміщення важких речей :
- •Охорона праці інвалідів (Закон України „Про охорону праці”)
- •Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, які привели до втрати працездатності”.
- •Розділ 5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я.
- •4. Роль обліково-економічних служб в дотриманні законодавчих та нормативних актів з охорони праці.Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Тема. Організація охорони праці на виробництві. Питання програми.
- •Державне управління охороною праці
- •Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці :
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади :
- •Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці :
- •Органи місцевого самоврядування :
- •2. Управління охороною праці на підприємстві. Основні завдання управління охороною праці на підприємстві :
- •Основні функції управління охороною праці :
- •3 . Організація служби охорони праці (Закон України „ Про охорону праці „)
- •4. Функціональні обов’язки і права посадових осіб з охорони праці Власник підприємства забов’язаний:
- •Власник ( керівник) підприємства має право :
- •Керівники дільниць, бригад, підрозділів забов’язані :
- •Керівник дільниці, підрозділу має право :
- •5 . Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •Основними завданнями комісії є :
- •Комісія має право :
- •6.Державний нагляд та громадський контроль.
- •7 . Атестація робочих місць.
- •Атестація робочих місць передбачає:
- •8 . Нормативно-інформаційне забезпечення охорони праці. Інструкції з охорони праці.
- •Інструкції з охорони праці.
- •Інструкції поділяються на:
- •Зміст і побудова інструкцій :
- •Планування робіт з охорони праці буває :
- •10 . Організація і проведення навчання з охорони праці. Інстуктажі з охорони праці. Організація навчання .
- •Спеціальне навчання з охорони праці.
- •Навчання з охорони праці при підвищенні кваліфікації.
- •Інструктажі з охорони праці.
- •Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •11. Пропаганда охорони праці. Кабінети охорони праці. Пропаганда охорони праці.
- •Кабінети охорони праці.
- •12. Порядок розслідування , обліку нещасних випадків на виробництві, аварій та професійних захворювань. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій.
- •13. Аналіз виробничого травматизму, статистична звітність з питань охорони праці. Методи аналізу виробничого травматизму :
- •Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці.
- •1. Форма № 1-пв „ Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за -------- рік ”
- •2. Форма № 1-уб (відомча ) „ Звіт про стан умов та безпеки праці за------ рік ”
- •3. Форма № 7 – тнв „ Звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки”. Контрольні питання.
- •Література.
- •Тема. Загальні параметри виробничої санітарії і гігієни праці. Питання програми.
- •2. Поняття, значення і завдання виробничої санітарії.
- •3.Характеристика фізичних навантажень і їх вплив на працездатність. Організація робіт із застосуванням ручної праці.
- •4. Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці.
- •Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці :
- •Виробничий мікроклімат.
- •Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень.
- •Основні заходи по нормалізації параметрів мікроклімату:
- •Заходи і засоби щодо запобігання дії шкідливих виробничих факторів:
- •6.Індивідуальні засоби захисту працюючих, їх вибір. Засоби індивідуального захисту працюючих(зіз)
- •Комплексні засоби індивідуального захисту
- •Потребу в засобах індивідуального захисту по професіям для господарства розраховується по формулі :
- •6. Виробнича санітарія і гігієна праці при застосуванні пестицидів і мінеральних добрив, кислот і лугів.
- •8. Дія шуму,ультразвуку та інфразвуку на організм людини, їх допустимі рівні, методи і засоби оцінки; типові рішення по засобах і методах захисту.
- •Засоби і методи захисту від шуму.
- •1. Архітектурно – планувальні методи :
- •2. Організаційно – технічні методи :
- •3. Акустичні засоби :
- •9. Вплив освітлення на здоров’я працюючих, характеристика джерел світла; методи і засоби контролю і оцінки робочого місця; типові рішення по нормалізації освітлення.
- •10. Дія шкідливих випромінювань на організм людини, їх допустимі рівні. Методи та засоби захисту від шкідливого впливу випромінювань, профілактика захворювань
- •Ультрафіолетове випромінювання (уф).
- •11. Вплив вібрацій на організм людини, їх допустимі рівні. Методи контролю параметрів вібрацій. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •12. Вимоги санітарних будівельних норм до проектування виробничих приміщень, споруд сільськогосподарського призначення.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Тема. Основи техніки безпеки Питання програми.
- •1. Поняття, мета і завдання безпеки праці.
- •2. Технічні засоби забезпечення безпеки і вимоги до них. Типові рішення технічних засобів захисту.
- •1. Захисні огородження (огороджуючи пристрої).
- •2. Запобіжні пристрої.
- •3. Блокуючи пристрої.
- •4. Гальмівні пристрої.
- •5. Сигнальні кольори.
- •6. Сигналізація.
- •7. Знаки безпеки.
- •8. Дистанційне спостереження і управління.
- •3.Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека обладнання забезпечується:
- •Безпека виробничих процесів забезпечується:
- •Вимоги безпеки передбачають:
- •4. Електробезпека на об’єктах сільськогосподарського виробництва. Особливості дії електричного струму на організм людини і сільськогосподарських тварин:
- •5. Безпека праці експлуатації енергосилового обладнання. Безпека при експлуатації парових і водогрійних котлів.
- •Безпека при експлуатації компресорів та інших посудин, що працюють під тиском.
- •Безпека праці при експлуатації вантажопідйомних машин та пристроїв.
- •6. Безпека праці при виконанні транспортних і навантажувально-розвантажувальних робіт. Безпека при виконанні транспортних робіт.
- •Безпека праці при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт.
- •7. Безпека праці в галузі рослинництва. Безпека при комплектуванні та експлуатації машинно-тракторних агрегатів.
- •Безпека праці при виконанні робіт на механізованих зерно токах.
- •8. Безпека праці в галузі тваринництва.
- •Контрольні питання.
- •Література
- •Тема. Основи пожежної безпеки. Питання програми.
- •6. Запобігання пожежам при збиранні і зберіганні врожаю.
- •1. Пожежі, як соціально-небезпечний фактор. Основні вимоги до пожежної безпеки в законі україни „про пожежну безпеку”.
- •2. Загальні відомості про пожежу, горіння, займання, самозаймання, самозагоряння.
- •3. Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами. Основні причини пожеж у сільському господарстві:
- •Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами:
- •4. Вогнестійкість будівель і споруд.
- •Пожежовибухова небезпека будівель.
- •5. Вимоги пожежної безпеки до приміщень і територій сільськогосподарських об’єктів.
- •6.Запобігання пожежам при збиранні і зберіганні врожаю.
- •7. Пожежна профілактика у сільському господарстві.
- •До основних заходів пожежної профілактики належать:
- •8. Вогнегасильні речовини, їх властивості.
- •За способом створення надлишкового тиску вогнегасники розподіляються:
- •10. Техніка для гасіння пожеж. Автоматичне виявлення і гасіння пожеж.
- •11. Пожежне водопостачання.
- •12. Організація пожежної охорони і гасіння пожеж на об’єктах сільського господарства.
- •Контрольні питання.
- •Література
За способом створення надлишкового тиску вогнегасники розподіляються:
* за рахунок стисненого газу, що знаходиться;
у балоні високого тиску;
у корпусі вогнегасника
* за рахунок стисненого газу, що утворюється в результаті хімічної реакції:
компонентів газогенеруючого пристрою;
компонентів вогнегасної речовини (хімічно пінні вогнегасники)
10. Техніка для гасіння пожеж. Автоматичне виявлення і гасіння пожеж.
Пожежна техніка поділяється на : пожежні автомобілі, мотопомпи і причепи; установки пожежегасіння; установки пожежної сигналізації; вогнегасники; пожежне обладнання; пожежний ручний інструмент; пожежний інвентар і пожежні рятівні пристрої.
Пожежні автомобілі призначені для установки до місця пожежі різних вогнегасильних засобів, бойового складу пожежників, пожежно-технічного озброєння. Д о них належать: автоцистерни, авто насосні станції, авто насоси, насосно-рукавні автомобілі; автомобілі з обладнанням для повітряно-пінного, порошкового, вуглекислотного, газо водяного і комбінованого гасіння; пожежні авто драбини, авто підіймачі, автомобілі зв’язку і освітлення; газо димозахисні тощо.
Мотопомпи призначені для подачі води від джерел (водойми, пожежні гідранти) до місця пожежі.
В сільськогосподарському виробництві найбільше застосовуються мотопомпи переносні (МП-66А, МП-800Б) і причіпні (МП-1600).
Для гасіння пожеж на сільськогосподарських об’єктах і в населених пунктах найбільш широко застосовують сільськогосподарську техніку: водороздавачі; транспортні автоцистерни; розкидачі рідких добрив; гноївкозбирачі; насосні станції; дощувальні агрегати, обприскувачі та інші.
Ефективність гасіння пожежі значно залежить від своєчасного її виявлення та повідомлення.
Повідомлення про пожежу може здійснюватися за допомогою простих засобів (місцева радіомережа, телефонний зв’язок, спеціальний пожежний телефонний зв’язок), а також автоматичної пожежної сигналізації.
Електрична пожежна сигналізація складається з пожежних повідомлювачів, приймальних станцій, ліній зв’язку, джерел живлення, звукових або світлових сигнальних пристроїв. Теплові повідомлювані реагують на підвищення температури навколишнього середовища.
Повідомлювачі, що реагують на дим або світло, мають фотоелемент або іонізаційну камеру з радіоактивними речовинами. Комбіновані повідомлювачі мають іонізаційну камеру і терморезистори, тому вони здатні одночасно реагувати на підвищення температури навколишнього середовища і появу диму. (КИ-1). Фотоелемент світлового повідомлювача реагує на ультрафіолетову або інфрачервону частину спектра полум’я або рухомі предмети.
Автоматичною пожежною сигналізацією обладнують складські приміщення: для легкозаймистих і горючих рідин, для зберігання затарених комбікормів, трав’яного борошна, зерна, приміщення обробки насіння та інші.
Автоматичне пожежегасіння призначене для автоматичного виявлення і гасіння пожежі в його початковій стадії з одночасною подачею сигналу пожежної тривоги. Установками автоматичного пожежегасіння обладнують приміщення, будівлі, в яких зберігають або застосовують легкозаймисті і горючі речовини, цінне обладнання, сировину тощо.
Залежно від виду застосовуваної вогнегасильної речовини установки автоматичного пожежегасіння поділяються на: водяні, парові, пінні, вуглекислотні, азотні, хладонові і порошкові.
В сільськогосподарському виробництві переважно застосовуються спринклерні і дренчерні установки.
Спринклерна установка – це спеціальна водяна мережа (система водяних трубопроводів), що розміщується під (або над) перекриттям приміщення з розставленими штуцерами для спринклерів так, щоб під одним спринклером знаходилась площа підлоги 9-12 кв.м.
Дренчерні установки відрізняються від спринклерних тим, що дренчерні головки цих установок не закриваються, а вода в системі перекрита клапаном групової дії. Від спеціального пристрою (датчика), що спрацьовує при виникненні пожежі, клапан в системі відкривається і в усьому приміщенні одночасно працюють дренчерні головки, розбрискуючи воду. Застосовуються дренчерні установки для створення водяних завіс, біля вікон, дверей, а також для запобігання розповсюдження вогню в цехах та інших виробничих приміщеннях.
Спринклерні і дренчерні установки можуть комплектуватися пристроями для пінного вогнегасіння (піногенераторами).
Газові автоматичні установки призначені для гасіння пожеж у будинках, приміщеннях шляхом створення всередині середовища, що не підтримує горіння. Для цього застосовують зріджений діоксид вуглецю, азот, аргон, хладон та інші.
Для гасіння невеликих за розмірами вогнищ застосовують автоматичні системи локального порошкового вогнегасіння.