6. Сигналізація.

За функціональними призначенням сигналізація поділяється:

• попереджувальна;

• аварійна;

• контрольна;

• переговорна

За способом дії сигналізація поділяється:

• звукова;

• жестова;

• світлова;

• кольорова;

• знакова

7. Знаки безпеки.

- Забороняючи („Заборонено гасити водою”, „Вхід заборонено”, „Заборонено палити”);

- Попереджуючі („Обережно! Отруйні речовини”);

- Забов’язуючі („Працювати в захисних окулярах!”);

- Вказівні („Місце паління”; „Вогнегасник”).

8. Дистанційне спостереження і управління.

Застосовують у випадках, коли безпосереднє перебування оператора в робочій зоні з мотивів безпеки і технологічних особливостей неможливе, недоцільне або економічно невигідне.

Дистанційне спостереження здійснюються за допомогою спеціальних датчиків, сигналізаторів, засобів телебачення, контрольно-вимірювальних приладів.

Управління здійснюється за допомогою електричних, пневматичних, механічних, гідравлічних та інших приводів, що в свою чергу, одержують команди на виконання певних функцій від мікропроцесорів, автоматичних систем управління, комп’ютерної техніки.

3.Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека обладнання забезпечується:

правильним вибором принципів дії, матеріалів, схем, робочих процесів, засобів захисту, механізації і автоматизації.

Обладнання забезпечується технічними засобами безпеки, відключення, гальмування, автоматичної зупинки; повинно бути безпечним і зручним для виконання робіт.

Органи аварійного відключення фарбуються у червоний колір і повинні бути легкодоступні. Експлуатація обладнання в справному стані.

Безпека виробничих процесів забезпечується:

застосуванням передових технологій; правильним приготуванням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням пестицидів і добрив; раціональним розміщенням виробничого обладнання; професійним відбором і навчанням працюючих;контролем за виконанням вимог безпеки, застосуванням засобів захисту.

Вимоги безпеки передбачають:

Механізацію, автоматизацію, дистанційне управління, запобігання контакту працюючих з джерелами небезпечних і шкідливих факторів; своєчасну наладку і ремонт обладнання; заміну технологічних операцій з шкідливими і небезпечними факторами на такі, де дані фактори відсутні; своєчасне отримання інформації про виникнення шкідливих і небезпечних виробничих факторів; контроль за технологічним процесом; своєчасне видалення і знешкодження відходів виробництва; відповідність технологічних процесів вирощування, зберігання сільськогосподарських культур і робіт у тваринництві типовим операційним технологіям.

4. Електробезпека на об’єктах сільськогосподарського виробництва. Особливості дії електричного струму на організм людини і сільськогосподарських тварин:

• механічна дія (механічні пошкодження; розрив тканин);

• термічна дія (утворення опіків);

• біологічна дія (збудження живих тканин організму, які призводять до довільних судорожних скорочень м’язів; порушення біологічних процесів в організмі);

• хімічна дія (розклад крові та інших органічних рідин).

Розрізняють два виду ураження електричним струмом: електротравма і електричний удар.

За характером подразнюючої дії розрізняють струми:

• відчутний (відчутні подразнення), сила електричного струму 0,6...!,5 мА;

• невідпускаючий (неподоланні судорожні скорочення м’язів рук, у яких затиснутий провідник, сила струму 10...15 мА при частоті 50 Гц;

• фібриляцій ний (швидкі хаотичні й різночасні скорочення окремих волокон серцевого м’язу), сила струму 100 мА при частоті 50 Гц.

Людина відчуває проходження змінного електричного струму частотою 50Гц при його силі 0,6...1,5 мА, а постійного при силі струму 5...7 мА.

Безпечним вважається електричний струм силою 50 мкА при частоті 50Гц і постійний струм силою 100 мкА.

Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом:

сила струму; напруга; рід і частота струму; тривалість дії; щільність контакту з провідником; шлях проходження струму; індивідуальні особливості організму; виробниче середовище.

Класифікація виробничих приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

1. Приміщення без підвищеної небезпеки ( офіси, конторські приміщення, аудиторії).

2. Приміщення з підвищеною небезпекою (механічні майстерні, доїльні зали, тваринницькі приміщення з установленим мікрокліматом).

3. Особливо небезпечні (кормоцехи, теплиці, свинарники, склади мінеральних добрив).

Система заходів і засобів захисту працюючих від ураження електричним струмом:

при дотиканні до струмопровідних частин:

• Захист надійною електричною ізоляцією струмопровідних частин. Контроль і профілактика ізоляції.

• Недоступність струмопровідних частин обладнання.

• Застосування сигналізації.

• Застосування блокувальних пристроїв.

• Застосування ізолюючих електрозахисних засобів.

При пошкодженні електрообладнання:

• Захисне заземлення.

• Захисне занулення.

• Захисне відмикання.

• Захисне розділення електричних мереж.

• Застосування малих напруг ( до 42 В).

• Подвійна ізоляція (ручний електроінструмент, електропобутові прилади).

• Вирівнювання потенціалів.

• Застосування ізолюючих вставок.

Захист від статичної та атмосферної електрики.

В сільськогосподарському виробництві статичні електричні заряди накопичуються при транспортуванні і перекачуванні по трубопроводам нафтопродуктів; на корпусах обладнання, які дроблять солому, зерно та інші види сухої органічної маси; при роботі пасових передач, транспортних стрічок тощо.

Накопичення зарядів статичної електрики небезпечно, вони викликають вибухи, пожежі.

Міри захисту від статичної електрики: запобігання виникненню зарядів або забезпечення відводу їх в землю за допомогою захисного заземлення.

Блискавкозахист – це комплекс захисних пристроїв для забезпечення безпеки будівель і споруд від дії блискавки, яка спричиняє вибухи, руйнування.

Основні елементи блискавкозахисту: блискавкоприймач, струмовідвід, захисний заземлювач.

Усі будівлі і споруди в залежності від ступеню небезпеки ураження блискавкою поділяються на три категорії: 1, 2, 3.