4. Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і елементів трудового процесу, які впливають на здоров’я, працездатність і психологічний стан працівника при виконанні ним трудових обов’язків.

Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці :

• мікроклімат робочого місця;

• склад повітря;

• виробниче випромінювання;

• освітленість;

• виробничий шум і вібрація;

• санітарно-побутове обслуговування;

• контакт з водою, мастилами, отруйними речовинами, фарбами, кислотами, лугами тощо.

Повітряне середовище відіграє важливу роль у житті і виробничій діяльності людини. З повітря органи дихання людини засвоюють кисень, через повітря відбувається віддача частини теплоти і вологи, що виділяє організм. Із повітрям з робочого місця можна видалити різні шкідливі домішки у вигляді пилу, парів, газів і аерозолів.

Змінюючись під впливом багатьох факторів, повітряне середовище із сприятливого може стати несприятливим (шкідливим) або навіть небезпечним. Тому забезпечення належної чистоти повітря та його нормальне метеорологічних показників є однією з необхідних умов здорової і високопродуктивної праці.

Виробничий мікроклімат.

Мікроклімату виробничих умовах оцінюється наступними параметрами :

• температурою повітря;

• відносною вологістю;

• швидкістю руху повітря на робочому місці;

• атмосферним тиском;

• тепловим випромінюванням (інтенсивністю).

Параметри мікроклімату суттєво впливають на здоров’я, працездатність і продуктивність праці.

Розрізняють оптимальні і допустимі умови праці.

Характерною властивістю організму людини є підтримання постійної температури навколишнього середовища.

Сукупність фізіологічних процесів, обумовлених діяльністю центральної нервової системи, що підтримують температуру тіла на постійному рівні, називається терморегуляцією.

Підвищена температура у виробничому приміщенні викликає різкий перерозподіл крові від внутрішніх органів до шкіри. При цьому змінюється діяльність серцево - судинної системи, пульс стає частішим. Це призводить до інтенсивного потовиділення, розширення судин шкіри.

Напружена фізична робота у таких умовах призводить до різкого зростання пульсу серця, зниження артеріального тиску, підвищення частоти дихання.

За низьких температур відбувається звуження поверхневих судин м’язів шкіри рук, ніг, обличчя. При цьому звужується кровообіг. Внаслідок переохолодження імунітет організму знижується, При тривалому переохолодженні підвищується ймовірність виникнення таких захворювань, як грип, ангіна, пневмонія, катари верхніх дихальних шляхів та інші.

Рухомість повітря діє одночасно термічно і механічно. Людина починає відчувати швидкість потоку повітря більше 1м/с, але іноді й значно нижче від цього значення швидкості потоків повітря бувають достатніми для нормалізації функції організму людини.

Дослідженнями встановлено, що взимку швидкість повітряного потоку, що овіває працюючого, повинні бути в межах 0,3 – 0,5 м/с, а влітку 0,5 – 1 м/с.

Шкідливо впливає на здоров’я людини підвищена і понижена вологість повітря.

При низької вологості (нижче 40%) людина втрачає вологу через органи дихання і випаровуванням через шкіру. При цьому можуть пересихати і пошкоджуватися слизові оболонки.

При вологості повітря понад 75% підвищується втомленість і утруднюється робота серця.

З метою забезпечення сприятливої дії на організм людини показників метеорологічних умов, вони нормуються.