Д жерела шкідливих та небезпечних виробничих факторів:

Засоби електромеханізації; транспортні засоби; технологічне обладнання об’єктів рослинництва, тваринництва, кормо виробництва, авто гаражів, ремонтних майстерень, пунктів технічного обслуговування; майданчиків зберігання і налагодження сільськогосподарської техніки; добрива і пестициди; різні предмети праці; вантажопідйомні машини і механізми; рослини, тварини, птахи, бджоли; технологічні процеси та їх окремі операції; електричний струм.

5. Закономірності виникнення травмонебезпечних ситуацій та інших несприятливих умов праці.

Кожний небезпечний виробничий фактор незалежно від його виду, рівня та інших властивостей має певну зону своєї дії.

Небезпечна зона – це простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора.

Небезпечна дія – дія оператора, внаслідок якої людина потрапляє до небезпечної зони.

Небезпечні обставини розкривають дії, стан чи ознаки небезпечного фактора і обстановку, при якій він діяв на людину.

Небезпечні умови можуть визначатися недоліками конструкцій машин, технологічного обладнання і процесів, низьким рівнем організації виробництва, недостатнього надійністю виробничого обладнання тощо.

Небезпечна ситуація – реальна загроза травмування, яка виникає при збіганні небезпечних умов з обставинами, у які потрапляє працюючий після допущених небезпечних дій.

Небезпечна ситуація може мати конкретніше визначення: „аварійна ситуація”, „травмонебезпечна ситуація”, „критична або катастрофічна ситуація”.

Наслідками цих явищ є :

• аварія;

• травма;

• катастрофа.

Схема процесу формування та виникнення травмонебезпечних, аварійних та катастрофічних ситуацій.

НФ

Т

НУД

НУд

НД

НО

НС

КС

К

НУ

А

НДд

Працюючий, допускаючи небезпечну дію (НД), потрапляє у небезпечні обставини (НО), за яких на нього може діяти небезпечний виробничий фактор (НФ) при небезпечній умові (НУ). Так створюється інша подія – надзвичайна ситуація (НС), наслідками якої може бути травма (Т), аварія (А). В результаті аварії виникає інша подія, що має назву критична ситуація (КС) при додаткових небезпечних умовах (НУд) і додаткової небезпечної дії (НДд). Наслідком якої є катастрофа (К).

6. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх нормування.

1. Фізичні: рухомі машини, механізми та окремі деталі; вироби заготовки, матеріали; конструкції, що можуть руйнуватися; грунти, що обвалюються; запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або понижена температура матеріалів та поверхонь обладнання, повітря робочої зони; високі рівні шуму, вібрації; підвищена або понижена вологість; підвищений або понижений атмосферний тиск або його різка зміна;рухомість та іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість, понижена контрастність; гострі краї, задирки і шорсткі поверхні заготовок, інструменту, тари тощо.

2. Хімічні: пестициди, мінеральні добрива, кислоти, луги та інші хімічні реактиви; хімічні кормові добавки; дезинфекційні засоби; лікувальні препарати та інші хімічні речовини.

3. Біологічні: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності;макроорганізми (рослини і тварини), отруйні комахи, змії, дикі і свійські тварини.

4. Психофізіологічні: фізичні перевантаження; нервово-психічні перевантаження (розумові, монотонність праці, емоційні (стреси).

Гранично допустимий рівень виробничого фактора – це дія встановленої тривалості, яка протягом усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилень у стані здоров’я в процесі роботи або віддаленні строки життя сучасного і наступних поколінь.

Державними нормативними актами з охорони праці встановлені:

• допустимі значення (температура, вологість, рухомість повітря);

• гранично допустимі щільності (потік енергії);

• гранично допустимі дози (опромінення);

• гранично допустимі рівні (звук, радіоактивні забруднення, вібрація);

• гранично допустимі концентрації (пил, загазованість).