13. Аналіз виробничого травматизму, статистична звітність з питань охорони праці. Методи аналізу виробничого травматизму :

1. Монографічний полягає в детальному дослідженні робочого місця, механізмів, умов роботи, технологічного процесу. Метод використовується при розслідуванні нещасних випадків.

2. Топографічний полягає у графічному зображенні ( на плані цеху, території, карті) умовними позначеннями можливих місць виникнення нещасних випадків.

3. Економічний полягає у визначенні матеріально-економічних збитків від виробничого травматизму та оцінці ефективності витрат на заходи по зниженню травматизму і поліпшенню умов праці.

4.Статистичний полягає у групуванні статистичної документації (актів форми Н-1, листків непрацездатності) по характеру виконаних робіт за аналізуємий період з однаковими умовами, причинами, машинами і розрахунку загальноприйнятих показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнт частоти травматизму характеризує кількість травм , що припадає на 1000 працюючих за певний період :

Кч = 1000 * Т / П

• коефіцієнт важкості травматизму характеризує загальну важкість травм , що виникли протягом звітного періоду.Він показує скільки днів втрати непрацездатності в середньому припадає на одну травму :

Кт = Д / Т

• коефіцієнт втрат робочого часу характеризується кількістю днів непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих за звітний період :

Кн = Кч * Кт = 1000 * Д / П

де Т – загальна кількість травм за звітний період

П – середня кількість працюючих за звітний період

Д – сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках, що враховані за звітний період.

Загальний рівень виробничого травматизму потрібно визначати за всіма показниками. Порівнянням обчислених показників кількох окремих підрозділів, галузей або господарств можна виявити найбільш несприятливі умови і вжити відповідних заходів для запобігання виробничому травматизму і створення здорових й безпечних умов праці

Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці.

У відповідності до ст..23 Закону „ Про охорону праці” Державним Комітетом України по нагляду за охороною праці розроблено та узгоджено з міністерствами статистики , праці і охорони здоров’я і затверджено наказом від 31 березня 1994 року № 27 „Єдину державну систему показників обліку умов і безпеки праці ”. Система показників налічує 6 розділів :

1. Стан умов праці;

2. Стан безпеки праці;

3 .Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці;

4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці;

5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту;

6. Санітарно-побутове забезпечення.

Всі підприємства і організації незалежно від форми власності і підлеглості звітують про стан і умови праці за минулий календарний рік ( на 31 січня наступного року ) по двох формах :

1. Форма № 1-пв „ Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за -------- рік ”