Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з ОП.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
781.82 Кб
Скачать

Тема. Вступ. Теоретичні основи охорони праці. Питання програми.

1. Поняття, мета, завдання і соціально-економічне значення охорони праці.

2. Основні етапи розвитку охорони праці; стан охорони праці в Україні, на підприємствах агропромислового комплексу.

3. Предмет, структура, зміст, мета і значення у підготовці фахівців дисципліни „Основи охорони праці”.

4. Елементи системи праці. Джерела шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

5. Закономірності виникнення травмонебезпечних ситуацій та інших несприятливих умов праці.

6. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх нормування.

7. Класифікація робіт за напруженістю та умовами праці.

8. Джерела та причини захворювань і виробничого травматизму.

9. Трудовий колектив і шляхи створення здорових і безпечних умов праці.

1. Поняття, мета, завдання і соціально-економічне значення охорони праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ – ЦЕ СИСТЕМА ПРАВОВИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ,ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ, САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ І ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я І ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ В ПРОЦЕСІ ПРАЦІ.

Най велика соціальна цінність суспільства – це життя людини.

Коли людина гине на війні, або від не вилікуваних хвороб, з цим злом хоча і тяжко примиритися, проте його неминучість в даній ситуації ще можна зрозуміти.

Коли ж в мирний час в звичайній повсякденній праці, люди отримують травми, від яких становляться каліками, або помирають, то подібне явище сприймається не тільки трагічно, але воно просто не укладається у свідомості.

При переході до ринкових відносин, кожний нещасний випадок на виробництві означає для підприємства серйозну моральну і економічну втрату.

Забезпечення здорових і безпечних умов для високопродуктивної праці є важливим фактором існування підприємств в умовах ринкової конкуренції.

Керівник підприємства повинен створювати умови праці, забезпечувати сприятливий морально-психологічний клімат у трудовому колективі, що сприяє підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості продукції та послуг.

Задача охорони праці – це створення безпечних, здорових умов праці, запобігання виробничого травматизму та професійних захворювань.

2. Основні етапи розвитку охорони праці, стан охорони праці в україні, на підприємствах агропромислового комплексу.

Інтенсивний розвиток охорони праці збігається з початком розвитку машинного виробництва, яке одночасно з полегшенням праці, підвищенням її продуктивності, зросла кількість захворювань і випадків травматизму.

Проблеми охорони праці першим висвітлив російський вчений М.В.Ломоносов (1711-1765р.р.), який у своїй роботі „Первые основания металлургии и рудных дел” (1742 р.) проаналізував умови праці гірників, обґрунтував режими і принципи вентиляції шахт, розробив пристрої кріплення гірничих виробок, видалення води із шахт.

З початку 19 століття, коли на виробництві різко зросли аварійність, захворюваність і рівень травматизму, з’являються публікації вчених з різних питань охорони праці.

О.Н.Нікітін (1793-1858р.р.) видав книгу „Болезни рабочих с указанием предохранительных мер”, у якій вперше описав професійні захворювання близько 120 професій робітників.

Ф.Ф.Ерисман (1842-1915р.р.)- професор Московського університету вивчав умови праці і побуту робітників. У 1877 р. видана книга „Професиональная гигиена или гигиена физического и умственного труда”.

І.М.Сеченов (1829-1950р.р.), вчений-фізіолог, в „Очерках рабочих движений человека”, виданих у 1901 році, теоретично обґрунтував 8-годинну тривалість робочого дня, показав, що працездатність можна підтримувати на високому рівні за рахунок правильного встановлення режиму фізичних навантажень і відпочинку.

І.В.Хлопін (1863-1929р.р), вчений-гігієніст, дослідив витрати енергії у процесі роботи і дію на організм людини промислових отрут.

В.Я.Данилевський (1852 – 1939р.р.), фізіолог, вивчав вперше затрати енергії на скорочення м’язів.

Д.П.Нікольський (1855-1918р.р.),лікар, зробив значний внесок у розвиток охорони праці, вивчивши причини виробничого травматизму і розробивши заходи з профілактики захворювань.

М.Д.Зелінський (1861-1953р.р.), академік, винайшов сорбенти на основі активованого вугілля, а в 1915 році розробив конструкцію протигаза, основні принципи роботи якого використовуються й досі.

С.І.Вавілов (1891 -1951р.р.) відкрив люмінесцентне освітлення, яке забезпечує нормативне освітлення робочих місць при значній економії електроенергії

О.О. Скочинський (1874-1960р.р) науково обґрунтував принципи і створив ряд приладів для контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі.

Л.І. Медведь, вчений-гігієніст, під його керівництвом досліджені зниження шкідливої дії пестицидів та інших хімічних речовин на людей і навколишнє середовище.

Вчені Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона АН України (м. Київ) розробили і впровадили у виробництво різні способи електрозварювання із застосуванням промислових роботів та автоматичних пристроїв, що виключило дію шкідливих речовин, які виділяються при цьому.

Національний науково-дослідний інститут охорони праці (ННДІОП), м. Київ у своїй науково-практичній діяльності значну увагу приділяє науковим розробкам, пов’язаним з виробничою безпекою у всіх галузях господарства.

Зниження рівня виробничого травматизму і захворюваності професійного характеру в усьому світі – одне з найсерйозніших завдань сьогодення.

Щорічно в світі близько 2 млн. чоловіків і жінок гинуть внаслідок нещасних випадків і захворювань професійного характеру. Крім того щорічно реєструється 270 млн. нещасних випадків професійного характеру і 160 млн. професійних захворювань.

В суспільному виробництві України щорічно травмується біля 30 тисяч осіб, 1,5 тисяч працівників гинуть. Найбільше трагічних випадків в агропромисловому комплексі та вугільній промисловості.

Згідно з останніми оцінками Міжнародної організації праці щорічно внаслідок дії виробничих факторів помирає біля 2 млн. осіб. Проаналізувавши багато даних, експерти Міжнародної організації праці дійшли висновку, що чотирма головними „вбивцями” вважаються:

  • ракові захворювання, виникнення яких пов’язано з умовами трудової діяльності (32%);

  • серцево-судинні захворювання, виникнення яких пов’язано з умовами трудової діяльності (23%);

  • нещасні випадки на виробництві (19%);

  • інфекційні захворювання, виникнення яких пов’язано з умовами трудової діяльності (17%).

У країнах з ринковою економікою основною проблемою є ракові захворювання, пов’язані з умовами праці.

Серцево-судинні захворювання внаслідок впливу виробничих факторів особливо поширені у колишніх соціалістичних країнах Європи, а також у країнах близькосхідного регіону.

Індія та країни Африки, розташовані на південь від Сахари, потерпають в основному від інфекційних захворювань, пов’язаних з трудовою діяльності.

У країнах Латинської Америки та Карибського басейну поширені всі основні причини, а провідне місце серед них займають ракові та серцево-судинні захворювання.

Жодна галузь виробництва не може вважатися повністю безпечною, але є особливо небезпечні галузі виробництва.

Сільське господарства належить до числа трьох найбезпечніших для життя і здоров’я працівника галузей як у промислово розвинених країнах, так і у країнах, які розвиваються. У сільському господарстві нині зайнято приблизно 1,3 млрд. осіб, або майже половина чисельності робочої сили на планеті. У світі щорічно гине до 170 тисяч сільськогосподарських робітників.

Спеціалісти Міжнародної організації праці підрахували, що 4 % валового внутрішнього продукти (ВВП) втрачаються з причин нещасних випадків і захворювань, пов’язаних з трудовою діяльністю (ВВП – найпоширеніший показник добробуту держав).

Державна політика в галузі охорони праці передбачає комплексне розв’язання проблем охорони праці, забезпечення пріоритету здоров’я працівників, їх соціального захисту, створення належних, безпечних і здорових умов праці на виробництві.