
- •Тема. Вступ. Теоретичні основи охорони праці. Питання програми.
- •1. Поняття, мета, завдання і соціально-економічне значення охорони праці.
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці, стан охорони праці в україні, на підприємствах агропромислового комплексу.
- •3. Предмет, структура, зміст, мета і значення курсу „ охорона праці”
- •Зміст дисципліни „Охорона праці”:
- •Основні терміни і визначення в галузі охорони праці.
- •4. Елементи системи праці. Джерела шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
- •Компоненти процесу праці та їх взаємозв’язок
- •Д жерела шкідливих та небезпечних виробничих факторів:
- •5. Закономірності виникнення травмонебезпечних ситуацій та інших несприятливих умов праці.
- •6. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх нормування.
- •7. Класифікація робіт за напруженістю та умовами праці.
- •Категорії робіт:
- •8. Основні причини захворювань і виробничого травматизму.
- •Джерела травмування і захворювань в сільськогосподарському виробництві:
- •9. Трудовий колектив і шляхи створення здорових і безпечних умов праці.
- •Контрольні питання.
- •11. Класифікація робіт за напруженістю та умовами праці.
- •Література.
- •Тема. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Питання програми.
- •Система основних нормативно-законодавчих актів з охорони праці.
- •Структура правової системи охорони праці в сільському господарстві.
- •2. Законодавчі акти з охорони праці.
- •Закон України „Про охорону праці”.
- •Розділ 2. Гарантії прав на охорону праці.
- •Розділ 3. Організація охорони праці.
- •Кодекс Законів про працю України.
- •Робочий час (глава 4).
- •Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4-х годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Час відпочинку (глава 5).
- •Охорона праці жінок. (гл. 12)
- •Охорона праці молоді (глава 13).
- •Встановлюється скорочена тривалість робочого часу:
- •Для неповнолітніх законодавством передбачено гранично допустимі норми піднімання та переміщення важких речей :
- •Охорона праці інвалідів (Закон України „Про охорону праці”)
- •Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, які привели до втрати працездатності”.
- •Розділ 5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я.
- •4. Роль обліково-економічних служб в дотриманні законодавчих та нормативних актів з охорони праці.Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Тема. Організація охорони праці на виробництві. Питання програми.
- •Державне управління охороною праці
- •Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці :
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади :
- •Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці :
- •Органи місцевого самоврядування :
- •2. Управління охороною праці на підприємстві. Основні завдання управління охороною праці на підприємстві :
- •Основні функції управління охороною праці :
- •3 . Організація служби охорони праці (Закон України „ Про охорону праці „)
- •4. Функціональні обов’язки і права посадових осіб з охорони праці Власник підприємства забов’язаний:
- •Власник ( керівник) підприємства має право :
- •Керівники дільниць, бригад, підрозділів забов’язані :
- •Керівник дільниці, підрозділу має право :
- •5 . Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •Основними завданнями комісії є :
- •Комісія має право :
- •6.Державний нагляд та громадський контроль.
- •7 . Атестація робочих місць.
- •Атестація робочих місць передбачає:
- •8 . Нормативно-інформаційне забезпечення охорони праці. Інструкції з охорони праці.
- •Інструкції з охорони праці.
- •Інструкції поділяються на:
- •Зміст і побудова інструкцій :
- •Планування робіт з охорони праці буває :
- •10 . Організація і проведення навчання з охорони праці. Інстуктажі з охорони праці. Організація навчання .
- •Спеціальне навчання з охорони праці.
- •Навчання з охорони праці при підвищенні кваліфікації.
- •Інструктажі з охорони праці.
- •Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •11. Пропаганда охорони праці. Кабінети охорони праці. Пропаганда охорони праці.
- •Кабінети охорони праці.
- •12. Порядок розслідування , обліку нещасних випадків на виробництві, аварій та професійних захворювань. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій.
- •13. Аналіз виробничого травматизму, статистична звітність з питань охорони праці. Методи аналізу виробничого травматизму :
- •Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці.
- •1. Форма № 1-пв „ Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за -------- рік ”
- •2. Форма № 1-уб (відомча ) „ Звіт про стан умов та безпеки праці за------ рік ”
- •3. Форма № 7 – тнв „ Звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки”. Контрольні питання.
- •Література.
- •Тема. Загальні параметри виробничої санітарії і гігієни праці. Питання програми.
- •2. Поняття, значення і завдання виробничої санітарії.
- •3.Характеристика фізичних навантажень і їх вплив на працездатність. Організація робіт із застосуванням ручної праці.
- •4. Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці.
- •Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці :
- •Виробничий мікроклімат.
- •Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень.
- •Основні заходи по нормалізації параметрів мікроклімату:
- •Заходи і засоби щодо запобігання дії шкідливих виробничих факторів:
- •6.Індивідуальні засоби захисту працюючих, їх вибір. Засоби індивідуального захисту працюючих(зіз)
- •Комплексні засоби індивідуального захисту
- •Потребу в засобах індивідуального захисту по професіям для господарства розраховується по формулі :
- •6. Виробнича санітарія і гігієна праці при застосуванні пестицидів і мінеральних добрив, кислот і лугів.
- •8. Дія шуму,ультразвуку та інфразвуку на організм людини, їх допустимі рівні, методи і засоби оцінки; типові рішення по засобах і методах захисту.
- •Засоби і методи захисту від шуму.
- •1. Архітектурно – планувальні методи :
- •2. Організаційно – технічні методи :
- •3. Акустичні засоби :
- •9. Вплив освітлення на здоров’я працюючих, характеристика джерел світла; методи і засоби контролю і оцінки робочого місця; типові рішення по нормалізації освітлення.
- •10. Дія шкідливих випромінювань на організм людини, їх допустимі рівні. Методи та засоби захисту від шкідливого впливу випромінювань, профілактика захворювань
- •Ультрафіолетове випромінювання (уф).
- •11. Вплив вібрацій на організм людини, їх допустимі рівні. Методи контролю параметрів вібрацій. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій
- •12. Вимоги санітарних будівельних норм до проектування виробничих приміщень, споруд сільськогосподарського призначення.
- •Контрольні питання.
- •Література.
- •Тема. Основи техніки безпеки Питання програми.
- •1. Поняття, мета і завдання безпеки праці.
- •2. Технічні засоби забезпечення безпеки і вимоги до них. Типові рішення технічних засобів захисту.
- •1. Захисні огородження (огороджуючи пристрої).
- •2. Запобіжні пристрої.
- •3. Блокуючи пристрої.
- •4. Гальмівні пристрої.
- •5. Сигнальні кольори.
- •6. Сигналізація.
- •7. Знаки безпеки.
- •8. Дистанційне спостереження і управління.
- •3.Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпека обладнання забезпечується:
- •Безпека виробничих процесів забезпечується:
- •Вимоги безпеки передбачають:
- •4. Електробезпека на об’єктах сільськогосподарського виробництва. Особливості дії електричного струму на організм людини і сільськогосподарських тварин:
- •5. Безпека праці експлуатації енергосилового обладнання. Безпека при експлуатації парових і водогрійних котлів.
- •Безпека при експлуатації компресорів та інших посудин, що працюють під тиском.
- •Безпека праці при експлуатації вантажопідйомних машин та пристроїв.
- •6. Безпека праці при виконанні транспортних і навантажувально-розвантажувальних робіт. Безпека при виконанні транспортних робіт.
- •Безпека праці при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт.
- •7. Безпека праці в галузі рослинництва. Безпека при комплектуванні та експлуатації машинно-тракторних агрегатів.
- •Безпека праці при виконанні робіт на механізованих зерно токах.
- •8. Безпека праці в галузі тваринництва.
- •Контрольні питання.
- •Література
- •Тема. Основи пожежної безпеки. Питання програми.
- •6. Запобігання пожежам при збиранні і зберіганні врожаю.
- •1. Пожежі, як соціально-небезпечний фактор. Основні вимоги до пожежної безпеки в законі україни „про пожежну безпеку”.
- •2. Загальні відомості про пожежу, горіння, займання, самозаймання, самозагоряння.
- •3. Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами. Основні причини пожеж у сільському господарстві:
- •Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами:
- •4. Вогнестійкість будівель і споруд.
- •Пожежовибухова небезпека будівель.
- •5. Вимоги пожежної безпеки до приміщень і територій сільськогосподарських об’єктів.
- •6.Запобігання пожежам при збиранні і зберіганні врожаю.
- •7. Пожежна профілактика у сільському господарстві.
- •До основних заходів пожежної профілактики належать:
- •8. Вогнегасильні речовини, їх властивості.
- •За способом створення надлишкового тиску вогнегасники розподіляються:
- •10. Техніка для гасіння пожеж. Автоматичне виявлення і гасіння пожеж.
- •11. Пожежне водопостачання.
- •12. Організація пожежної охорони і гасіння пожеж на об’єктах сільського господарства.
- •Контрольні питання.
- •Література
Тема. Вступ. Теоретичні основи охорони праці. Питання програми.
1. Поняття, мета, завдання і соціально-економічне значення охорони праці.
2. Основні етапи розвитку охорони праці; стан охорони праці в Україні, на підприємствах агропромислового комплексу.
3. Предмет, структура, зміст, мета і значення у підготовці фахівців дисципліни „Основи охорони праці”.
4. Елементи системи праці. Джерела шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
5. Закономірності виникнення травмонебезпечних ситуацій та інших несприятливих умов праці.
6. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх нормування.
7. Класифікація робіт за напруженістю та умовами праці.
8. Джерела та причини захворювань і виробничого травматизму.
9. Трудовий колектив і шляхи створення здорових і безпечних умов праці.
1. Поняття, мета, завдання і соціально-економічне значення охорони праці.
ОХОРОНА ПРАЦІ – ЦЕ СИСТЕМА ПРАВОВИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ,ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ, САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАСОБІВ І ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я І ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ В ПРОЦЕСІ ПРАЦІ.
Най велика соціальна цінність суспільства – це життя людини.
Коли людина гине на війні, або від не вилікуваних хвороб, з цим злом хоча і тяжко примиритися, проте його неминучість в даній ситуації ще можна зрозуміти.
Коли ж в мирний час в звичайній повсякденній праці, люди отримують травми, від яких становляться каліками, або помирають, то подібне явище сприймається не тільки трагічно, але воно просто не укладається у свідомості.
При переході до ринкових відносин, кожний нещасний випадок на виробництві означає для підприємства серйозну моральну і економічну втрату.
Забезпечення здорових і безпечних умов для високопродуктивної праці є важливим фактором існування підприємств в умовах ринкової конкуренції.
Керівник підприємства повинен створювати умови праці, забезпечувати сприятливий морально-психологічний клімат у трудовому колективі, що сприяє підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості продукції та послуг.
Задача охорони праці – це створення безпечних, здорових умов праці, запобігання виробничого травматизму та професійних захворювань.
2. Основні етапи розвитку охорони праці, стан охорони праці в україні, на підприємствах агропромислового комплексу.
Інтенсивний розвиток охорони праці збігається з початком розвитку машинного виробництва, яке одночасно з полегшенням праці, підвищенням її продуктивності, зросла кількість захворювань і випадків травматизму.
Проблеми охорони праці першим висвітлив російський вчений М.В.Ломоносов (1711-1765р.р.), який у своїй роботі „Первые основания металлургии и рудных дел” (1742 р.) проаналізував умови праці гірників, обґрунтував режими і принципи вентиляції шахт, розробив пристрої кріплення гірничих виробок, видалення води із шахт.
З початку 19 століття, коли на виробництві різко зросли аварійність, захворюваність і рівень травматизму, з’являються публікації вчених з різних питань охорони праці.
О.Н.Нікітін (1793-1858р.р.) видав книгу „Болезни рабочих с указанием предохранительных мер”, у якій вперше описав професійні захворювання близько 120 професій робітників.
Ф.Ф.Ерисман (1842-1915р.р.)- професор Московського університету вивчав умови праці і побуту робітників. У 1877 р. видана книга „Професиональная гигиена или гигиена физического и умственного труда”.
І.М.Сеченов (1829-1950р.р.), вчений-фізіолог, в „Очерках рабочих движений человека”, виданих у 1901 році, теоретично обґрунтував 8-годинну тривалість робочого дня, показав, що працездатність можна підтримувати на високому рівні за рахунок правильного встановлення режиму фізичних навантажень і відпочинку.
І.В.Хлопін (1863-1929р.р), вчений-гігієніст, дослідив витрати енергії у процесі роботи і дію на організм людини промислових отрут.
В.Я.Данилевський (1852 – 1939р.р.), фізіолог, вивчав вперше затрати енергії на скорочення м’язів.
Д.П.Нікольський (1855-1918р.р.),лікар, зробив значний внесок у розвиток охорони праці, вивчивши причини виробничого травматизму і розробивши заходи з профілактики захворювань.
М.Д.Зелінський (1861-1953р.р.), академік, винайшов сорбенти на основі активованого вугілля, а в 1915 році розробив конструкцію протигаза, основні принципи роботи якого використовуються й досі.
С.І.Вавілов (1891 -1951р.р.) відкрив люмінесцентне освітлення, яке забезпечує нормативне освітлення робочих місць при значній економії електроенергії
О.О. Скочинський (1874-1960р.р) науково обґрунтував принципи і створив ряд приладів для контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі.
Л.І. Медведь, вчений-гігієніст, під його керівництвом досліджені зниження шкідливої дії пестицидів та інших хімічних речовин на людей і навколишнє середовище.
Вчені Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона АН України (м. Київ) розробили і впровадили у виробництво різні способи електрозварювання із застосуванням промислових роботів та автоматичних пристроїв, що виключило дію шкідливих речовин, які виділяються при цьому.
Національний науково-дослідний інститут охорони праці (ННДІОП), м. Київ у своїй науково-практичній діяльності значну увагу приділяє науковим розробкам, пов’язаним з виробничою безпекою у всіх галузях господарства.
Зниження рівня виробничого травматизму і захворюваності професійного характеру в усьому світі – одне з найсерйозніших завдань сьогодення.
Щорічно в світі близько 2 млн. чоловіків і жінок гинуть внаслідок нещасних випадків і захворювань професійного характеру. Крім того щорічно реєструється 270 млн. нещасних випадків професійного характеру і 160 млн. професійних захворювань.
В суспільному виробництві України щорічно травмується біля 30 тисяч осіб, 1,5 тисяч працівників гинуть. Найбільше трагічних випадків в агропромисловому комплексі та вугільній промисловості.
Згідно з останніми оцінками Міжнародної організації праці щорічно внаслідок дії виробничих факторів помирає біля 2 млн. осіб. Проаналізувавши багато даних, експерти Міжнародної організації праці дійшли висновку, що чотирма головними „вбивцями” вважаються:
ракові захворювання, виникнення яких пов’язано з умовами трудової діяльності (32%);
серцево-судинні захворювання, виникнення яких пов’язано з умовами трудової діяльності (23%);
нещасні випадки на виробництві (19%);
інфекційні захворювання, виникнення яких пов’язано з умовами трудової діяльності (17%).
У країнах з ринковою економікою основною проблемою є ракові захворювання, пов’язані з умовами праці.
Серцево-судинні захворювання внаслідок впливу виробничих факторів особливо поширені у колишніх соціалістичних країнах Європи, а також у країнах близькосхідного регіону.
Індія та країни Африки, розташовані на південь від Сахари, потерпають в основному від інфекційних захворювань, пов’язаних з трудовою діяльності.
У країнах Латинської Америки та Карибського басейну поширені всі основні причини, а провідне місце серед них займають ракові та серцево-судинні захворювання.
Жодна галузь виробництва не може вважатися повністю безпечною, але є особливо небезпечні галузі виробництва.
Сільське господарства належить до числа трьох найбезпечніших для життя і здоров’я працівника галузей як у промислово розвинених країнах, так і у країнах, які розвиваються. У сільському господарстві нині зайнято приблизно 1,3 млрд. осіб, або майже половина чисельності робочої сили на планеті. У світі щорічно гине до 170 тисяч сільськогосподарських робітників.
Спеціалісти Міжнародної організації праці підрахували, що 4 % валового внутрішнього продукти (ВВП) втрачаються з причин нещасних випадків і захворювань, пов’язаних з трудовою діяльністю (ВВП – найпоширеніший показник добробуту держав).
Державна політика в галузі охорони праці передбачає комплексне розв’язання проблем охорони праці, забезпечення пріоритету здоров’я працівників, їх соціального захисту, створення належних, безпечних і здорових умов праці на виробництві.