
- •Лабораторна робота №1. Визначення органолептичних показників якості зерна
- •Основні теоретичні положення
- •Показники якості зерна м’якої пшениці за дсту 3768
- •Вимоги до органолептичних показників м’якої та твердої пшениці дсту 3768
- •Контрольні питання
- •Основні теоретичні положення
- •Рівноважна вологість зерна різних культур
- •Порядок роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3. Визначення кольору, смаку і хрумтіння борошна.
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок роботи
- •Лабораторна робота № 4. Визначення білизни борошна
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок роботи
- •Лабораторна робота № 5. Визначення вмісту доброякісного ядра і домішок в крупі
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок роботи
- •Визначення доброякісного ядра
- •Визначення вологості крупи
- •Лабораторна робота №6. Визначення кулінарних властивостей крупи
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок роботи
- •Контрольні питання Лабораторна робота № 7. Визначення кислотного числа олії
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок роботи
- •Контрольні питання
Рівноважна вологість зерна різних культур
Культура |
Відносна вологість повітря, % |
|||||||
70 |
80 |
|||||||
Температура повітря, °С |
||||||||
0 |
10 |
20 |
30 |
0 |
10 |
20 |
30 |
|
Пшениця |
15,8 |
15,5 |
15,1 |
14,8 |
16,7 |
16,3 |
16,0 |
15,7 |
Жито, ячмінь |
17,0 |
16,7 |
16,3 |
15,4 |
18,3 |
17,9 |
17,4 |
16,5 |
Овес |
16,6 |
16,1 |
15,6 |
15,0 |
17,9 |
17,3 |
16,8 |
16,2 |
Рис |
15,5 |
15,0 |
14,5 |
13,9 |
16,6 |
15,9 |
15,2 |
14,7 |
Кукурудза |
16,6 |
16,3 |
15,9 |
14,9 |
17,6 |
17,3 |
16,9 |
І5,9 1 |
Просо |
16,1 |
15,6 |
15,1 |
14,4 |
17,1 |
16,6 |
15,9 |
15,3 |
Горох |
16,8 |
16,5 |
16,1 |
15,8 |
17,7 |
17,3 |
17,0 |
16,7 |
Соя |
14,0 |
13,6 |
13,1 |
12,5 |
16,2 |
15,7 |
15,3 |
14,5 |
Соняшник |
8,9 |
8,5 |
8,2 |
7,6 |
9,5 |
9,3 |
9,1 |
8,5 |
Зерно та насіння зернових, олійних і бобових культур через різний хімічний склад має неоднакову рівноважну вологість. Вона вища в насінні бобових, менша в насінні зернових і ще менша в насінні олійних культур. Зниження величини рівноважної вологості пояснюється збільшенням гідрофільних речовин.
Рівноважна вологість зерна і насіння залежить також від температури повітря. Зі зниженням температури величина рівноважної вологості зростає. Крім того, рівноважна вологість окремих зерен у зерновій масі неоднакова, оскільки вони мають різні розміри, хімічний склад, виповненість тощо.
Навіть окремі аналітичні частини зернівки мають неоднакову вологість. Загально відомо, що найбільшу гігроскопічність має зародок, меншу - оболонки і ще меншу - ендосперм. Такий розподіл вологи по частинах зерна сприяє розвитку мікроорганізмів, які знаходяться на його поверхні.
Процеси сорбції та десорбції відбуваються в зерновій масі і за різної вологості компонентів, що утворюють масу. Це особливо помітно у свіжозібраній зерновій масі, яка містить зерна основної культури і насінини бур'янів з неоднаковою вологістю. При цьому в силу законів сорбційної рівноваги сирі зерна втрачають частину вологи, а більш сухі її набувають. Такий перерозподіл вологи в зерновій масі починається після її формування і закінчується переважно протягом трьох діб.
Основним (стандартним) методом визначення вологості є висушування наважок розмеленого зерна в електричній сушильній шафі CEШ-3M при температурі 130°С протягом40хв.
Використовують сушильну шафу СЕШ-ЗМ з контактним термометром, який за допомогою магнітної пастки встановлюється на задану температуру (рис. 1).
Рис. 1. Сушильна шафа СЕШ-ЗМ
Провідники від клем температури при піднятті ртуті до встановленої позначки вимикають спіраль шафи за допомогою реле, і шафа охолоджується. Всередині шафи є поворотний стіл на 10 бюксів, вентилятор, який підігрітим повітрям обдуває бюкси.