3. Управління виконанням державного бюджету за видатками та кредитуванням.

Виконання бюджету за видатками та кредитуванням полягає в організації фінансування розпорядників (одержувачів) інших бюджетних проектів за умови функціонування внутрішньої платіжної системи.

Видатки розглядаються як кошти, спрямовані на здійснення пргограм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів, повернення надміру сплачених до бюджету сум податків та зборів, проведення бюджетного відшкодування інших доходів бюджету.

Кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення платності та строковочті, внаслідок чого виникають зобовязання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету) та операції з надання бюджетних позичок, фінансової допомоги з бюджету на поворотній основі.

Стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;

2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов'язань;

4) отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань;

6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм;

7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

Стадійність будь-якого процесу передбачає послідовну зміну окремих стадій, але в даному випадку мається на увазі сукупність дій учасників бюджетного процесу, а не жорстка регламентація послідовності їх здійснення.

Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Державна казначейська служба здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених законодавством..

Розпорядники бюджетних коштів:

• беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України;

• беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Прийняття бюджетних зобовязань і проведення видатків розпорядниками бюджетних коштів допускається тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а одержувачам бюджетних коштів – на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі розпорядника коштів, до мережі якого він належить.

У разі скорочення асигнувань розпорядники коштів повинні вжити заходів до скорочення або ліквідації обсягу бюджетних зобовязань та/або фінансових зобовязань, які перевищують уточненні плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду бюджету.

У разі тимчасового обмеження асигнувань загального фонду бюджету розпорядники бюджетних коштів повинні забезпечити приведення осягів зобовязань у відповідність до тимчасових обмежень асигнувань.

Державна казначейска служба України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).

Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу казначейства.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Законодавчими нормами встановлюється ідея наступної оплати отриманих товарів та послуг. Проте, в деяких випадках допускається попередня оплата товарів, послуг, робіт (з посиленим контролем за термінами виконання згідно договорів). Підставою для здійснення видатків розпорядків та одержувачів коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та відповідні документи, які підтверджують цільове направлення коштів (договори на виконання робіт, послуг, закупівлю товарів, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур державних закупівель , товарно-транспортні накладні, рахунки до них, рахунки-фактури, трудові угоди,заяви на перерахування коштів на карткові рахунки тощо).

Органами Державної казначейської служби України можуть надаватись відмови в оплаті рахунків розпорядників, отримувачів бюджетних коштів таких випадках:

1. за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів та планів асигнувань;

2. за відсутності (недостатності) коштів на відповідних рахунках установ;

3. за умови законодавчих обмежень;

4. при відсутності відповідних підтверджуючих документів;

5. у випадку не вірного оформлення документів, нецільового використання коштів;

6. за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих розпорядниками бюджетних зобов»язань;

7. у разі неподання розпорядниками фінансової звітності;88888

Особливості здійснення окремих видатків бюджету.

• Видатки на заробітну плату працівників (грошове утримання війсковослужбовців), включаючи видатки на премії, інші заохочення здійснюються лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ в кошторисах.

• Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне, побутове, медичне, санаторно-лікувальне забезпечення окремих категорій працівників бюджетних установ, війсковослужбовців здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ.

• Розрахунки за комунальні послуги (теплопостачання, енергопостачання, водопостачання, газопостачання), послуги звязку, що споживаються бюджетними установами, проводяться в повному обсязі в межах встановлених головним розпорядником обгрунтованих лімітів споживання та на підставі відповідних договорів.

• За наяавності простроченої кредиторської заборгованості із зарабітної плати, стипендій, за спожиті комунальні послуги (тобто по захищених статтях видатків бюджету) розпорядники коштів не мають права брати зобовязання та здійснювати платежі за іншими заходами , до погашення такої заборгованності.

• Якщо фактичний обсяг власних надходжень за спеціальним фондом бюджетної установи відрізняється від запланованого, то розпорядник бюджетних коштів діє наступним чином:

а) при перевиконанні запланованого рівня – понадпланові обсяги спрямовуються в першу чергу на погашення заборгованості із заробітної плати, в разі її наявності, та інших захищених статей; в разі відсутності заборгованості – 50% понадпланових обсягів спрямовується на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, 50%- на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету;

б) при незабезпечені встановлених планових обсягів – вносить зміни до кошторису за спеціальним фондом щодо зменшення власних надходжень та видатків з урахування очікуваного виконання до кінця бюджетного періоду та упорядковує взяті зобовязання з урахуванням змін.

Повернення кредитів до бюджету є однією зі стадій виконання бюджету за видатками та кредитуванням. У разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом, з якого були надані кошти на умовах повернення. Субєктами, які здійснюють державне кредитування та забезпечують повернення сум кредитів є Мінфін (його територіальні управління), а також розпорядники, одержувачі коштів. Заборгованість у позизальників виникає перед бюджетом, оскільки кошти надаються їм розпорядниками за договорами бюджетного кредитування із загального чи спеціального фонду бюджету згідно з бюджетними призначеннями та відповідно до затверджених бюджетних програм. Бюджетна установа не має права надавати юридичним чи фізичним особам кредити з бюджету (якщо не встановлено відповідні бюджетні призначення на надання кредитів з бюджету). У відносинах кредитування вони реалізують повноваження, надані їм державою чи територіальною громадою щодо надання кредитів за рахунок їх коштів. Кредити з бюджету надаються розпорядниками як субєктами, що реалізують волю держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади) і виступають від її імені як її законні представники.

З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (АРК, територіальної громади). Розпорядники коштів в цьому випадку діють в межах наданої їм бюджетної компетенції. Тобто, основним субєктом, якому належить право вимагати від позичальника повернення коштів до відповідного бюджету є відповідне публічне утворення (держава, АРК, територіальна громада), а від його імені право вимоги повернення коштів до бюджету здійснює орган держави, що уповноважений саме на ції дії.

Позовна давність на вимоги щодо погашення заборгованості, що виникла з відносин кредитування з бюджету, не поширюється. Відносини кредитування з бюджету мають публічно-правову природу та загальносуспільний характер. Метою кредитування за рахунок коштів бюджету є не одержання прибутку, а підтримання на пільгових умовах тих галузей, розвиток яких входить до пріоритетів держави, територіальної громади. Нерозповсюдження на відносини кредитування з бюджету строків позовної давності, має метою як додатковий захист публічного утворення як власника коштів, надання йому права відстрочення, розстрочення зобовязання з повернення коштів до бюджету, так і захист позичальника від дострокового позивання до нього. Прострочена заборгованість субєктів господарювання перед державою (АРК, територіальної громадою) за кредитами з бюджету стягується органами державної податкової служби.

Кредитовання бюджету є його складовою частиною та одним із інструментів бюджетного регулювання. Крім стандартних операцій з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності, строковості до кредитування бюджету також зараховуються бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.