
- •1. Програмне забезпечення викладання дисципліни
- •Семінарське заняття № 1
- •Тема 1. Сутність та організаційні основи управління матеріальними потоками в умовах ринкових відносин.
- •Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення.
- •Питання для самоконтролю
- •Семінарське заняття 2 Тема 2. Концептуальні методологічні основи логістики та її понятійний апарат.
- •Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення
- •Семінарське заняття 3.
- •Тема 3. Логістичні системи та їх функції. Методи системного
- •Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Семінарське заняття 4.
- •Тема 4. Логістика як управлінський інструмент ринкової економіки та її методологічний апарат.
- •Переваги у
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 1.
- •Тема 5. Функціональний логістичний менеджмент.
- •Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення.
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 2.
- •Тема 6. Інформаційне забезпечення логістичного управління.
- •Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 3.
- •Тема 7. Господарська угода, контракти та державне замовлення в системі логістичного управління рухом матеріалопотоків.
- •Стислий виклад теми та методичні вказівки для її вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 4.
- •Тема 8. Нормативна система логістичного управління потоками матеріальних ресурсів.
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 5.
- •Тема 9. Логістичне управління виробничими процесами.
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 6.
- •Тема 10. Посередництво і гуртова торгівля в системі логістичного обслуговування руху матеріалопотоків.
- •Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 7.
- •Тема 11. Основи транспортної логістики.
- •Стислий виклад теми та методичні рекомендації до її вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 8
- •Тема 12. Комерційна логістика та її функціональні підвиди.
- •Стислий виклад теми та методичні рекомендації до її вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 9
- •Тема 13. Логістика складського обслуговування руху матеріалопотоків.
- •Стислий виклад теми та методичні рекомендації до її вивчення
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 10
- •Тема 14. Управління запасами логістичній системі.
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 11
- •Тема 15. Система та критерії логістичного сервісу.
- •Питання для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Які ланки логістичного ланцюга об’єднує комерційна логістика?
Охарактеризуйте основні елементи моделі матеріалопотоку.
Дайте визначення закупівельної (постачальної) логістики і її місця в логістичному процесі.
Які завдання вирішує закупівельна логістика?
Дайте визначення збутової (розподільчої) логістики і її місця в логістичному ланцюгу.
Що таке торгівельна логістика і в яких формах вона проявляється?
Що таке канали розподілу товарів і їх основні елементи?
Наведіть класифікацію і основні типи посередників в каналах розподілу.
Перерахуйте і коротко охарактеризуйте основні принципи логістичного моделювання збуту.
Охарактеризуйте основні моделі логістичного моделювання збуту.
Практичне заняття 9
Тема 13. Логістика складського обслуговування руху матеріалопотоків.
Питання для обговорення
Роль складування в логістичній системі.
Основні функції складів. Характеристика складських операцій.
Логістичний процес на складі. Задачі вибору і розробки раціональної системи складування.
Складська вантажна одиниця як елемент логістики.
Основні проблеми функціонування складів.
Стислий виклад теми та методичні рекомендації до її вивчення
Серед підтримуючих комплексних логістичних активностей (операцій) головна роль належить складуванню, вантажопереробці і пакуванню. Виділення їх в самостійні об’єкти вивчення логістичного менеджменту зв’язано, по-перше, з певними методичними підходами і практичним інструментарієм, що застосовується логістичними менеджерами закордонних фірм ; по-друге, традицією вивчення цих розділів логістики в західних університетах, перш за все, американських.
Проблемі складського господарства і складування у вітчизняній літературі (в різних аспектах МТП, виробництва і збуту) завжди приділялась достатньо велика увага. Проте традиційний підхід вітчизняних спеціалістів до організації, планування і управління складським господарством підприємств сфери матеріального виробництва, що застосовувався при плановій економіці, не враховував характерних для сучасної логістики особливостей маркетингової і інтегральної парадигм, які здійснюють сильний вплив на складування.
Склади – це будівлі, споруди і різноманітні пристрої, що призначенні для приймання, розміщення і зберігання товарів, які поступили до них, підготовки їх до споживання і відпуску споживачу.
Склади є одним із важливіших елементів логістичної системи. Об’єктивна необхідність в спеціально об лаштованих місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем. Складське господарство сприяє: збереженню якості продукції, матеріалів, сировини ; підвищенню ритмічності і організованості виробництва і роботи транспорту ; покращенню використання територій підприємств ; зниженню простоїв транспортних засобів і транспортних витрат ; вивільненню робітників від непродуктивних вантажо-розвантажувальних робіт для використання їх в основному виробництві.
Складування продукції необхідно в зв’язку з наявним коливанням циклів виробництва, транспортувань і її споживання. Склади різних типів можуть створюватися на початку, в середині і кінці транспортних вантажопотоків або виробничих процесів для тимчасового накопичення вантажів і своєчасного постачання виробництву матеріальних ресурсів в потрібних кількостях.
Основне призначення складів – концентрація запасів, їх збереження і забезпечення безперебійного і ритмічного постачання замовлень споживачів.
До основних функцій складів можна віднести наступні:
1. Перетворення виробничого асортименту у споживчий у відповідності з попитом.
2. Складування і збереження МР.
3. Об’єднання декількох партій вантажів)і їх транспортування.
4. Надання послуг (підготовка до продажу, транспортно-експедиційні послуги, надання товарного вигляду і т.д.).
Логістичні функції складів реалізуються в процесі здійснення окремих логістичних операцій. В залежності від типів і видів складів відповідно є і різні комплекси виконуваних складських операцій. В цілому комплекс складських операцій представляє собою наступну послідовність: розвантаження транспорту ; приймання товарів ; розташування на збереження (розкладка товарів по стелажах, в штабелі і ін.) ; вибирання товарів із місць збереження ; комплектування і пакування товарів ; навантаження ; внутріскладське переміщення вантажів.
Задача вибору і розробки системи складування особливо актуальна в умовах експлуатації власного складу підприємства, оскільки правильний вибір системи складування дозволяє добитися максимального використання складських потужностей, а значить зробити функціонування складу рентабельним.
Система складування (СС) передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління його рухом. При розробці СС необхідно враховувати всі взаємозв’язки і взаємозалежності між зовнішніми (такими, що входять на склад і виходять із нього) і внутрішніми (складськими) потоками об’єкту і зв’язані з ним фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу і т.д.).
Розробка СС базується на виборі раціональної системи із всіх технічно можливих систем для вирішення поставленої задачі методом кількісної і якісної оцінки. Цей процес вибору і оптимізації передбачає виявлення зв’язаних між собою факторів, які систематизовані в декілька основних підсистем. Таким чином, СС включає наступні складські підсистеми: вантажна одиниця складування ; вид складування ; обладнання по обслуговуванню складу ; система комплектації ; управління переміщенням вантажів ; обробка інформації ; “будинок” (конструктивні особливості будинків і споруд).
Отже, концепція вирішення СС в першу чергу повинна бути економічною. Економічний успіх забезпечується у випадку якщо планування і реалізація СС розглядається з точки зору інтересів всієї фірми, яка є лише частиною загальної концепції складу. А рентабельність складу і буде в кінцевому підсумку основним критерієм вибраної загальної концепції.
Одним із ключових понять логістики є поняття вантажної одиниці. Вантажна одиниця – деяка кількість вантажу, який навантажують, транспортують, вивантажують і зберігають як єдину масу. Вантажна одиниця – це той елемент логістики, який своїми параметрами зв’язує технологічні процеси учасників логістичного процесу в єдине ціле. Формуватися вантажна одиниця може як на виробничих дільницях, так і на складах.
В логістиці застосовується різноманітна МТБ. Для того, щоб вона була спів розмірна використовують деяку умовну одиницю площі, так званий базовий модуль. Цей модуль представляє собою прямокутник зі сторонами 600 х 400 мм, який повинен вміщуватися кратне число разів на площі вантажної платформи транспортного засобу, на робочій поверхні складського обладнання і т.п. на основі базового модуля розроблена єдина система уніфікованих розмірів транспортної тари (піддонів, пакетів, контейнерів). Здатність вантажної одиниці зберігати цілісність в процесі виконання логістичних операцій досягається пакетуванням. Пакетування – це операція формування на піддоні вантажної одиниці і послідуюче зв’язування вантажів і піддону в єдине ціле.
Одним із найбільш прогресивних методів формування вантажних одиниць є пакетування вантажів з допомогою термостягувальної плівки. Вантажі в цій плівці захищені від пилу, бруду і вологи і можуть протистояти атмосферним умовам до 2-х місяців.
Є декілька основних проблем функціонування складів. Успішне вирішення цих проблем може гарантувати ефективне функціонування складського господарства. До них відносяться:
- вибір між власним складом або складом загального користування ;
- кількість складів і розташування складської мережі ;
- розмір і місце розташування складу ;
- вибір системи складування ;
- механізації і автоматизації складських операцій.