Щоб увімкнути або вимкнути стиль посилань r1c1
Виберіть пункт Параметри в меню Сервіс та відкрийте вкладку Загальні.
У групі Параметри установіть або зніміть прапорець Стиль посилань R1C1.
Імена у формулах
Для посилання на клітинки у стовпцях і рядках можна використовувати заголовки цих стовпців і рядків аркуша. Також для представлення клітинок, діапазонів клітинок, формул або констант можна створювати імена. Заголовки можна використовувати у формулах, які містять посилання на дані на тому ж аркуші; для представлення групи клітинок, розташованих на іншому аркуші, цій групі потрібно призначити ім'я.
Використання визначених імен для представлення клітинок, констант або формул
Визначене ім'я у формулі полегшує розуміння призначення формули. Наприклад, формулу =SUM(Продано_в_першому_кварталі) легше ідентифікувати ніж =SUM(C20:C30).
Імена можна використовувати в будь-якому аркуші книги. Наприклад, якщо ім'я «Контракти» посилається на групу клітинок «A20:A30» першого аркуша книги, це ім'я можна застосувати на будь-якому іншому аркуші тієї ж книги для посилання на цю групу.
Ім'я також можна призначити формулі або постійному значенню (константі). Наприклад, ім'я «ПроцентнаСтавка», якому призначено значення 6,2 відсотка, можна використовувати для обчислення відсотків.
Також можна посилатися на визначене ім'я в іншій книзі або визначити ім'я, яке вказує на клітинку в іншій книзі. Наприклад, формула =SUM(Продаж.xls!Контракти) посилається на діапазон «Контракти» у книзі «Продаж».
Примітка. За замовчуванням імена використовують абсолютні посилання.
Рекомендації із призначення імен
Припустимі знаки. Перший знак в імені повинен бути літерою або знаком підкреслення. Решта знаків імені можуть бути: літерами, числами, крапками та знаками підкреслення.
Посилання на клітинки як імена. Імена можуть мати такий самий вигляд, як і посилання на клітинки, наприклад Z$100 або R1C1.
Використання декількох слів. В імені можна використовувати більше одного слова, але пробіли неприпустимі. Як розділювачі слів можна використовувати знаки підкреслення та крапки — наприклад: Податок_на_продаж або Перший.Квартал.
Число знаків, яке можна використовувати. Ім'я може містити до 255 знаків.
Примітка. Якщо ім'я діапазону містить більше 253 знаків, вибрати його з поля Ім'я неможливо.
Регістр в іменах. Ім'я може складатися з великих та малих літер, але Microsoft Excel їх не розрізняє. Наприклад, якщо створено ім'я «Продаж», а потім у тій самій книзі створено інше ім'я «ПРОДАЖ», друге ім'я замінить перше.
Використання існуючих заголовків рядків і стовпців як імен
Створюючи формулу, яка посилається на дані з аркуша, можна використовувати заголовки рядків і стовпців для посилання на дані. Наприклад, для обчислення загальної суми для стовпця «Продукт» використовується формула =SUM(Продукт).
Рис. 8 Використання заголовків
Для посилання на кількість «Продукту 3» у Східному філіалі (значення якого дорівнює 110,00) можна використовувати формулу =Продукт 3 Схід. Пробіл у формулі між «Продукт 3» та «Схід» — це оператор перетину діапазонів. Цей оператор наказує Microsoft Excel повернути значення із клітинки, розташованої на перетині рядка, позначеного «Схід», і стовпця, позначеного «Продукт 3».
Примітка. За замовчуванням Microsoft Excel не розпізнає заголовки у формулах. Щоб використовувати заголовки у формулах, виберіть команду Параметри в меню Сервіс та відкрийте вкладку Обчислення. У групі Параметри книги установіть прапорець допускати назви діапазонів.
Багаторівневі заголовки. Якщо на аркуші використовуються заголовки стовпців і рядків, ці заголовки можна використовувати для створення формул, що посилаються на дані аркуша. Якщо аркуш містить багаторівневі заголовки стовпців — в яких в одній клітинці під заголовком ідуть один або декілька заголовків — можна використовувати ці заголовки у формулах, що посилаються на дані аркуша. Наприклад, якщо клітинка Е5 містить заголовок «Захід», а клітинка Е6 — заголовок «Проект», формула =SUM(Захід;Проект) вертає загальне значення для стовпця «Захід Проект».
Порядок багаторівневих заголовків. Використовуючи посилання на дані за допомогою багаторівневих заголовків, ви посилаєтеся на дані в тому порядку, в якому відображаються заголовки, зверху вниз. Якщо заголовок «Захід» міститься у клітинці F5, а заголовок «Фактично» — у клітинці F6, можна використовувати у формулі посилання «Захід;Фактично» для звернення до фактичного обсягу продажу для заходу. Наприклад, щоб обчислити середнє значення фактичних обсягів продажу для заходу, потрібно використати формулу =AVERAGE(Захід;Фактично).
Використання дат як заголовків. Якщо за допомогою діалогового вікна Заголовки діапазонів створюються заголовки, які містять рік або дату, то під час вводу формули Microsoft Excel визначає дату як заголовок шляхом взяття її в одинарні лапки. Наприклад, припустімо, що аркуш містить два заголовки «2007» та «2008», визначені в діалоговому вікні Заголовки діапазонів. Якщо вводиться формула =SUM(2008), рік автоматично береться в лапки: =SUM('2008').
Оператори у формулах
Оператори позначають операції, які потрібно виконати над операндами формули. У Microsoft Excel є чотири типи операторів: арифметичні, текстові, оператори порівняння та оператори посилань.
Типи операторів
Арифметичні оператори. Призначені для виконання арифметичних операцій, таких як додавання, віднімання, множення. Операції виконуються над числами. Використовуються такі арифметичні оператори.
Арифметичний оператор |
Значення (приклад) |
+ (знак плюс) |
Додавання (3+3) |
– (знак мінус) |
Віднімання (3–1) Заперечення (–1) |
* (зірочка) |
Множення (3*3) |
/ (коса риска) |
Ділення (3/3) |
% (знак відсотка) |
Відсоток (20%) |
^ (кришка) |
Піднесення до степеня (3^2) |
Оператори порівняння. Використовуються для порівняння двох значень. Результатом порівняння є логічне значення: або TRUE, або FALSE.
Оператор порівняння |
Значення (приклад) |
= (знак рівності) |
Дорівнює (A1=B1) |
> (знак більше) |
Більше (A1>B1) |
< (знак менше) |
Менше (A1<B1) |
>= (знак більше або знак рівності) |
Більше або дорівнює (A1>=B1) |
<= (знак менше або знак рівності) |
Менше або дорівнює (A1<=B1) |
<> (знак не дорівнює) |
Не дорівнює (A1<>B1) |
Текстовий оператор. Амперсанд (&) використовується для об'єднання декількох текстових рядків в один рядок.
Текстовий оператор |
Значення (приклад) |
& (амперсанд) |
Об'єднання послідовностей знаків в одну послідовність ("Північний"&"вітер") |
Оператор посилання. Для опису посилань на діапазони клітинок використовуються такі оператори.
Оператор посилання |
Значення (приклад) |
: (двокрапка) |
Ставиться між посиланнями на першу та останню клітинки діапазону. Таке сполучення є посиланням на діапазон (B5:B15) |
; (крапка з комою) |
Оператор об'єднання, який об'єднує декілька посилань в одне посилання (СУМА(B5:B15;D5:D15)) |
(пробіл) |
Оператор перетину множин, призначений для посилання на спільні клітинки двох діапазонів (B7:D7 C6:C8) |
Порядок виконання дій у формулах
Формули обчислюють значення в певному порядку. Формула в Microsoft Excel завжди починається зі знака рівності (=). Знак рівності говорить про те, що подальші знаки складають формулу. Елементи, які йдуть за знаком рівності, є операндами, які розділюються операторами обчислень. Формула обчислюється зліва направо, відповідно до визначеного порядку для кожного оператора у формулі.
Пріоритет оператора
Якщо в одній формулі використовується декілька операторів, Microsoft Excel виконує операції в порядку, показаному в нижченаведеній таблиці. Якщо формула містить оператори з однаковим пріоритетом — наприклад оператори ділення та множення — вони виконуються зліва направо.
Оператор |
Опис |
: (двокрапка) (один пробіл) , (кома) |
Оператори посилань |
– |
Знак мінус |
% |
Відсоток |
^ |
Піднесення до степеня |
* та / |
Множення та ділення |
+ та – |
Додавання та віднімання |
& |
Об'єднання двох текстових рядків в один (конкатенація) |
= < > <= >= <> |
Порівняння |
Використання круглих дужок
Щоб змінити порядок виконання, візьміть у дужки частину формули, яка повинна виконуватися першою. Наприклад, результатом нижченаведеної формули буде число 11, оскільки Microsoft Excel виконує множення перед додаванням. У цій формулі число 2 множиться на 3, а потім до результату додається число 5.
=5+2*3
Якщо за допомогою дужок змінити синтаксис, Microsoft Excel додасть 5 та 2, а потім помножить результат на 3; результатом цих дій буде число 21.
=(5+2)*3
У наведеному нижче прикладі дужки навколо першої частини формули визначають такий порядок обчислень: визначається значення B4+25, а потім результат ділиться на суму значень у клітинках D5, E5 та F5.
=(B4+25)/СУМА(D5:F5)
Константи у формулах
Константа являє собою готове (не обчислюване) значення. Наприклад, дата 09.10.2008, число 210 та текст "Прибуток за квартал" є константами. Вираз і його значення не є константами. Якщо у формулі у клітинці немає посилань на інші клітинки (наприклад, формула має вигляд =30+70+110), значення в такій клітинці змінюється лише після зміни формули вручну.
Діаграми — це засоби наглядного подання даних, які полегшують порівняння, виявлення закономірностей і тенденцій даних. Наприклад, замість аналізу декількох стовпців чисел на аркуші, можна, лише поглянувши на діаграму, дізнатися, зменшуються чи зростають об'єми продаж по кварталам, або як реальні об'єми продаж відповідають планам.
Створення діаграм. Діаграму можна створити на окремому аркуші або розташувати як впроваджений об'єкт на аркуші даних. Крім того, діаграму можна опублікувати на веб-сторінці. Щоб створити діаграму, необхідно спочатку ввести для неї дані на аркуші. Після цього, виділивши ці дані, слід запустити майстер діаграм для покрокового створення діаграми, під час якого вибираються її тип і різні параметри, або за допомогою панелі інструментів Діаграма створити базову діаграму, яку згодом можна буде змінити.
Дані аркуша.
Діаграма, створена за даними аркуша.
Звіт зведеної діаграми — це інтерактивне зведення даних у форматі діаграми. Вона створюється інакше, ніж звичайні діаграми Microsoft Excel. Після створення звіту зведеної діаграми можна переглядати різні рівні деталізації та змінювати макет діаграми шляхом перетягнення її полів і елементів.
Представлення даних на діаграмі. Діаграма зв'язана з даними аркуша, на основі яких вона створена, і в разі зміни даних автоматично оновлюється.
Маркер даних.
Основна лінія сітки.
Імена категорій.
Імена рядів даних діаграми.
Маркер даних. Кожний маркер даних відповідає одному значенню даних аркуша. Певна послідовність маркерів даних представляє один ряд даних. У наведеному вище прикладі правий маркер даних відповідає дійсному значенню за другий квартал, яке дорівнює 99.
Основні лінії сітки. Microsoft Excel створює значення на осі з даних аркуша. Зверніть увагу, що в наведеному прикладі значення на осі змінюються від 0 до 120, що відповідає значенням клітинок діапазону на аркуші. Основні лінії сітки позначають основні інтервали на осі. На діаграмі можна також вивести на екран проміжні лінії, які позначають інтервали в межах основних інтервалів.
Імена категорій. Microsoft Excel використовує заголовки стовпців або рядків як імена осі категорій. У вищенаведеному прикладі іменами осі категорій були заголовки рядків першого та другого кварталу.
Імена рядів даних діаграми. Microsoft Excel також використовує заголовки стовпців або рядків як імена рядів даних. Імена рядів даних показані в легенді діаграми. У вищенаведеному вище прикладі заголовки рядків «Прогнозовані» та «Фактичні» використовуються як імена рядів даних.
Поради. Якщо затримати вказівник на елементі діаграми, з’явиться виринаюча підказка з назвою цього елемента. Наприклад, якщо навести вказівник на легенду, з’явиться підказка, яка містить слово «Легенда».
Впроваджені діаграми й аркуші діаграм. Можна створити діаграму або на окремому аркуші діаграми, або на аркуші даних як впроваджений об’єкт. В обох випадках діаграма зв’язується з вихідними даними на аркуші, тобто в разі оновлення даних аркуша оновлюється створена на їх основі діаграма.
Впроваджені діаграми. Впроваджена діаграма вважається графічним об’єктом і зберігається як частина аркуша, на якому її було створено. Впроваджені діаграми слід використовувати, якщо необхідно вивести на екран або надрукувати одну або більше діаграм разом із даними аркуша.
Аркуші діаграм. Аркуш діаграми — це окремий аркуш у книзі, який має власне ім’я. Аркуші діаграм слід використовувати, якщо необхідно переглянути або внести зміни до великих або складних діаграм окремо від аркуша даних, або заощадити місце на екрані для роботи з аркушем.
