Розділ IV Практична частина
Проаналізувавши особливості розвитку захворювання на ВІЛ та законодавчу базу, ми поставили собі на меті вивчити психологічний простір підлітків, які живуть із цим захворювання. На сьогоднішні день нам не відомі результати подібних психолого-педагогічних вивчень ВІЛ-позитивних підлітків.
З метою більш глибокого розуміння внутрішнього світу ВІЛ - позитивних підлітків доцільним було продіагностувати рівень суб’єктивного контролю. Це дасть змогу зрозуміти, як ВІЛ-позитивні підлітки відносяться та як трактують події власного життя.
У досліджені взяли участь 25 ВІЛ-позитивних підлітків віком від 12 до16 років.
У нашій роботі була використана методика дослідження рівня суб'єктивного контролю (РСК), створена Е. Ф. Бажиним, Е. А. Голінкіною і А. М. Еткіндом у Ленінградському психоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерєва на основі шкали Дж. Роттера. Автори даної методики виходять з того, що спрямованість суб'єктивного контролю в тої самого людини може мати варіації в різних життєвих сферах. Тому РСК включає ряд шкал, що вимірюють не просто інтернальність-екстернальність, але і прояви цієї характеристики в таких областях, як відношення до досягнень, невдачам, до здоров'я і хвороби, а також у сфері сімейних, виробничих і міжособистісних відносин.
Особистісний опитувальник, призначений для діагностики інтернальності-екстернальності, тобто спрямованості локусу контролю суб’єкта, який визначається як ступінь його активності в досягненні своїх цілей, рівень розвитку особистої відповідальності за ті події, що з ним відбуваються, міру незалежності та самостійності в поведінці.
Опитувальник виявляє напрям локусу контролю як в цілому (містить шкалу загального локусу контролю, досягнень, невдач), так і в різних життєвих сферах (сім’я, міжособистісні стосунки, професійна сфера, здоров’я) – всього 7 шкал.
Опитувальник РСК складається із 44 тверджень, з якими піддослідний може погодитись (+) або не погодитись (–). Для дослідницьких цілей передбачено відповіді за шестибальною шкалою «–3, –2, –1, +1, +2, +3», в якій «+3» відповідає «повністю згоден», а «–3» – «повністю не згоден».
Процедура проведення. Тестованому суб'єкту пред'являється 44 твердження, які стосуються різних явищ і подій життя і відносини до них. Він повинен оцінити ступінь своєї згоди і незгоди з кожним із тверджень, використовуючи 6-бальну шкалу (від «цілком не згодний» до «цілком згодний»).
Інструкція випробуваному: «Цей опитувальник установлює спосіб, яким деякі важливі події в житті нашого суспільства впливають на різних людей . Будь ласка, виберіть з кожної пари одне (і тільки одне) висловлення, що сильніше Вас торкається».
Після відповіді на усі твердження результати обробляються. Ця обробка відбувається в три етапи.
На першому етапі за допомогою спеціального «ключа» підраховуються «сирі» бали по 7 шкалах:
шкала загальної інтернальності;
шкала інтернальності в області досягнень;
шкала інтернальності в області сімейних відносин;
шкала інтернальності в області невдач;
шкала інтернальності у виробничих відносинах;
шкала інтернальності в області міжособистісних відносин;
На другому етапі «сирі» бали переводяться в стандартні бали – стени, що представлені по 10-бальній шкалі. Результати, виражені в стінах, можна вже зіставляти з нормами.
На третьому етапі обробки результатів створюється графік – «профіль РСК». Він вибудовується по всім семи 10-бальним шкалам – із середнім показником, рівним 5,5.
Після цього відбувається інтерпретація отриманих результатів. Аналізується кожна шкала окремо. Відхилення, що перевищує норму (5,5) свідчить про інтернальності, а показники нижче норми – про екстернальності.
Дослідження рівня суб'єктивного контролю показують, що локус контролю універсальний. Він характерний для індивіда в цілому і виявляється однаковим образом у будь-яких ситуаціях, у яких індивід виявляється. Рівень суб'єктивного контролю є узагальненою характеристикою особистості.
Інтерпретація результатів
Аналізуючи результати ми змогли визначити, що більшість ВІЛ-позитивних, а саме 86% має екстернальний локус (шкала І заг) контролю. Вони не бачать зв’язку між своїми діями і значущими для них подіями, не вважають себе здатними контролювати їх розвиток і впевнені, що більшість подій є результатом випадку чи дій інших людей. Тим не менш, 16% ВІЛ-позитивних підлітків вважають, що більшість важливих подій у їх житті були результатом власних дій, що вони можуть ними керувати, відчувають власну відповідальність за ці події, а також за те, як складається їх життя взагалі.
За шкалою інтернальності у сфері навчання (шкала Ів) ми бачимо, що більшість ВІЛ-позитивних підлітків, а саме 92%, має екстернальний локус контролю. Це свідчить про те, що більшість не вважають себе відповідальними за успіхи у навчальній діяльності. Серед опитаних 8% ВІЛ-позитивних підлітків вважає свої дії важливим фактором в організації власної навчальної чи трудової діяльності, у стосунках у колективі, у своєму просуванні.
Аналізуючи результати по шкалі інтернальності у сімейних стосунках (шкала Іс) можна зробити висновок, що більшість ВІЛ-позитивних, а саме 68%, має екстернальний локус контролю. Такий результат говорить про те, що людина вважає не себе самого, а інших членів родинні причиною виникнення складних ситуацій. 32% опитаних ВІЛ-позитивних підлітків вважає себе відповідальною за події сімейного життя.
Обробляючи результати опитування по шкалі інтернальності стосовно здоров`я і хвороби (шкала Із) ми бачимо, що більшість ВІЛ-позитивних, а саме 80%, вважає здоров’я і хворобу результатом випадку і сподівається на те, що інші люди,зокрема лікарі, сприятимуть її видужанню.
В той час, меншість, 20%, свідчать що здебільшого вважає себе відповідальним за своє здоров’я: якщо він хворий, то звинувачує самого себе і вважає, що видужання залежить цілком від його дій.
Аналізуючи результати за шкалою інтернальності стосовно міжособистісних стосунків (шкала Ім) відсотки розділилися майже порівну. Трохи більше половини опитаних ВІЛ-позитивних підлітків, а саме 56% схильні вважати, що вона може контролювати свої неформальні стосунки з іншими людьми, викликати до себе повагу і симпатію. Трохи мене за половину, 44%, вказують на те, що вони не вважають себе здатними активно формувати своє коло спілкування і схильні вважати свої стосунки результатом дій своїх партнерів.
Аналізуючи результати за шкалою інтернальності у сфері досягнень (шкала Ід) 60 % ВІЛ-позитивних підлітків вважає що всього хорошого що було в їхньому житті, вони досягли самі і здатні успішно досягати своєї мети в майбутньому. Решта, 40%, схильні приписувати свої успіхи, досягнення і радощі зовнішнім обставинам, щасливій долі, допомозі інших людей.
Необхідно звернути увагу, на ситуацію, яка склалася серед опитаних ВІЛ-позитивних підлітків. Більшість з них мають екстернальний локус контролю та вважають себе не власними над своїм життям. Більшою мірою вони намагаються взяти під свій контроль власні досягнення, які вони трактують для себе як емоційно позитивні та сферу міжособистісних стосунків. Вони відчувають потребу у близьких по духу людей.
В той ж час серед опитаних ВІЛ-позитивних підлітків існують сумніви щодо можливості взяти під свій контроль сферу навчання. Також, вони відносяться і до можливості контролювати власне тіло. 80% опитаних не беруть на себе відповідальність за своє здоров’я. Можна припустити, що такий результат обумовлений їх спадковим захворюванням на ВІЛ.
Підводячи підсумок, важливо відмітити, що більшість опитаних ВІЛ-позитивних підлітків схильні не розуміти свій вплив на навколишнє середовище. (86% опитаних) та на власну діяльність (92% опитаних). Вони вважають себе не здатними контролювати власний розвиток та досягати високих успіхів у навчальній діяльності.
В той же час більше половини опитаних ВІЛ-позитивних підлітків схильні брати на себе відповідальність за позитивні події, які відбуваються в їхньому житті (60% опитаних), а також за налагодження міжособистісних стосунків (56% опитаних).
Результати діагностики дають нам змогу підтвердити уявлення, що більшість ВІЛ-позитивних підлітків не вважають себе здатним контролювати розвиток власного життя.