- •1.1)Тиск рідин і газів. Закон Паскаля. Атмосферний тиск.
- •1.2)Послідовне та паралельне з'єднання провідників в електричному колі
- •2.1)Архімедова сила. Плавання тіл. Практичне застосування закону Архімеда.
- •2.2)Взаємодія струмів. Магнітне поле струму. Магнітна індукція. Сила Ампера. Сила Лоренца.
- •3.1) Механічний рух. Відносність руху. Система відліку. Шлях і переміщення. Додавання швидкостей.
- •3.2)Випаровування рідин. Насичуюча і ненасичуюча пара. Тиск насичуючої пари. Вологість повітря, її вимірювання
- •4.1)Рівноприскорений прямолінійний рух. Прискорення, швидкість і переміщення для рівноприскореного руху. Графіки залежності кінематичних величин для рівноприскореного прямолінійного руху.
- •4.2) Електромагнітні хвилі, їх випромінювання. Принципи сучасного радіозв'язку. Розвиток засобів зв'язку в Україні.
- •5.1) Рівномірний рух по колу. Період, частота, швидкість та прискорення при рівномірному русі по колу.
- •5.2) Корпускулярно-хвильовий дуалізм. Тиск світла.Досліди Лебедєва. Хімічна дія світла
- •6.1. Перший закон динаміки Ньютона. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності у класичній механіці.
- •6.2. Закони відбивання та заломлення світла.
- •7.1. Маса, її вимірювання. Сила. Другий закон динаміки Ньютона.
- •7.2. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма-випромінювання.
- •8.1. Третій закон Ньютона. Імпульс тіла. Закон збереження
- •8.2. Самоіндукція. Індуктивність.
- •9.1. Закон всесвітнього тяжіння. Рух штучних супутників Землі.
- •9.2. Неперервний та лінійчастий спектри. Спектри поглинання та випромінювання.Спектральний аналіз та його застосування.
2.2)Взаємодія струмів. Магнітне поле струму. Магнітна індукція. Сила Ампера. Сила Лоренца.
Навколо провідника зі струмом існує магнітне поле, яке виявляється за його Дією на залізні ошурки або ка маленькі магнітні стрілки. Магнітне поле — це особливий вид матерії, який існує навколо заряджених тіл, що рухаються, або навколо провідників зі струмом, і є посередником у їх взаємодії.
Силову дію магнітного поля в будь-якій його точці на заряджену частинку, що пролітає через цю точку, характеризують магнітною індукцією (чи індукцією магнітного поля).
Якщо в магнітному полі індукцією В міститься ділянка завдовжки І провідника зі струмом /, то на всі електрони провідності в цій ділянці діють сили , а їх сума діє на всю цю ділянку силою Ампера .Проявом дії сил Ампера є взаємодія провідників зі струмом
Висновок. Магнітні поля створюються рухомими електричними зарядами (окремими чи і/ провідниках із струмом). Завдяки магнітним полям взаємодіють провідники із струмом . Проявом дії магнітного поля на провідник із струмом с сила Ампера. Магнітне поле діє також на окремий рухомий заряд (із силою, яку іноді називають силою Лоренца, хоча частіше так називають суму електричної і магнітної сил).
Білет №3
3.1) Механічний рух. Відносність руху. Система відліку. Шлях і переміщення. Додавання швидкостей.
Механічний рух — це зміна з часом положення тіла у просторі відносно інших тіл.
Будь-який рух тіла не абсолютний, його спостерігають по відношенню до інших тіл (чи тіла — тіла відліку). Тіло відліку і пов'язані з ним система координат і годинник утворюють систему відліку. Найчастіше ми використовуємо систему відліку, пов'язану з ЗемлеюГоворячи про обертання планет навколо Сонця, ми пов'язуємо систему відліку із Сонцем.
Опис руху тіла спрощується, якщо можна не враховувати його розміри, вважаючи його матеріальною точкою (наприклад, при обчисленні часу перельоту із Києва в Харків можна не враховувати розміри літака).
Тіло, розмірами якого за даних умов можна знехтувати, називається матеріальною точкою.
Уявна лінія у просторі, вздовж якої рухається матеріальна точка, називається траєкторією, довжина траєкторії (або її ділянки) — шлях І. Напрямлений прямолінійний відрізок, який з'єднує початкову і кінцеву точки траєкторії,— переміщення .
Нехай у вагоні, що рухається зі швидкістю й1 відносно Землі, йде пасажир зі швидкістю и2 відносно вагона. Швидкість пасажира по відношенню до нерухомої системи відліку, пов'язаної із Землею Висновок. Рух якогось тіла розглядається не в абсолютному розумінні, а тільки відносно деякого тіла відліку (ТВ) чи відносно системи відліку ( СВ ). Бистроту руху тіл характеризують або швидкістю-вектором. або швидкістю-скаляром. Якщо тіло бере участь у кількох незалежних рухах, то його векторна швидкість відносно нерухомого ТВ дорівнює векторній сумі швидкостей окремих рухів.
3.2)Випаровування рідин. Насичуюча і ненасичуюча пара. Тиск насичуючої пари. Вологість повітря, її вимірювання
Процес переходу речовини з рідкого в газоподібний стан (у пару) називається пароутворенням. Пароутворення, що відбувається з вільної поверхні рідини, називається випаровуванням, а зсередини рідини — кипінням. Зворотний пароутворенню процес називається конденсацією. Прямий і зворотний процеси відбуваються одночасно. Якщо пароутворення переважає конденсацію, пара над рідиною називається ненасичуючою. Якщо ж ці процеси зрівноважені, то пара називається насичуючою.
Тиск пари у стані насичення є максимально можливим при даній тем пературі рідини. Чим вища температура рідини, тим більший тиск її насичуючої пари.
Парціальний тиск пари аби густина пари, що міститься в повітрі, називається абсолютною вологістю повітря. Знаючи тільки абсолютну вологість, ще не можна дізнатись, наскільки вологе повітряТемпература, при якій пара в повітрі стас насичуючою, називається точкою роси.
Існують два основні типи приладів для вимірювання вологості повітря: психрометри і гігрометри.
Психрометр складається з двох термометрів. Резервуарчик зі спиртом в одного з термометрів обгорнутий зволоженою тканиною. Внаслідок випаровування води з поверхні тканини відбувається охолодження спирту у цьому резервуарчику.
Чим менш вологе повітря, тим нижчу температуру показує цей термометр. За різницею показів термометрів з використанням психрометричних таблиць визначають вологість повітря.
Конденсаційний .гігрометр дозволяє визначати точку роси для пари у повітрі. Індикатором при дослідженнях є перші краплини роси на поверхні металевої коробки, наповненої легкокиплячою рідиною (ефір, ацетон). Всередину рідини введений термометр, крізь рідину продувають повітря для прискорювання випаровування.
Ще є гігрометри, дія яких базується на здатності знежиреної людської волосини видовжуватись при зволоженні.
Висновок. Перехід речовини у газоподібну фазу може відбуватись або шляхом випаровування речовини, або шляхом кипіння рідини. Потрапляю чи в повітря, водяна пара робить його вологим. Ступінь вологості повітря
Білет №4
