Тема 4. Продуктивність праці хімічної галузі
План лекції
Продуктивність праці та її значення для підвищення ефективності хімічної продукції.
Показники і вимірювачі продуктивності праці.
Фактори росту продуктивності праці.
Резерви підвищення продуктивності праці.
Продуктивність праці та її значення для підвищення ефективності хімічної продукції
Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності працівників, що визначається обсягом ХП, виконаних за одиницю часу, або робіт, що приходяться на одиничного працівника, або кількістю витрат живого труда (робочого часу) на виробництво одиниці робіт.
Підвищення продуктивності праці означає економію живої та речової праці. На виробництво ХП витрачається жива праця працівників, а також минула праця, яка набула форму речової праці у вигляді сировини, матеріалів, знарядь праці.
За рахунок росту продуктивності праці забезпечується основний приріст обсягу виробництва та валового внутрішнього продукту і валового національного продукту.
Показники та вимірювачі продуктивності праці.
У промисловості для вимірювання продуктивності праці використовуються 2 показники: виробка та трудоємнісь.
Виробка – річний обсяг робіт (у вартісному чи натуральному вимірах), що припадає на одного середньосписочного працівника промислово-виробничого персоналу, або обсяг ХП, що виконаний за одиницю робочого часу.
,
Трудоємність – характеризує витрати робочого часу на виробництво одиниці робіт – обернена величина до виробки.
При цьому показники зміни виробки та трудоємності робіт пов’язані між собою, як обернені величини – чим більша виробка, тим менша трудоємність. Взаємозв’язок збільшення виробки і зниження трудоємності робіт не пропорційний і виражається наступними формулами:
збільшення виробки залежно від зниження ТЄ;
зменшення трудоємності залежно від росту виробки.
Виробка – найбільш розповсюджений універсальний показник продуктивності у промисловості
Залежно від того, у яких одиницях вимірюється обсяг робіт, розглядають методи визначення виробки:
натуральний;
трудовий (метод нормування робочого часу);
вартісний.
Натуральний метод. Виробка визначається у натуральному вимірюванні (метри тощо) і найбільш вірно віддзеркалює динаміку продуктивності і використовується в основному у галузях, які виконують однорідні роботи (хімічній, вугільній, нафтовій).
Трудовий метод базуються на вимірюванні обсягу робіт у норм.-год. і має обмежене застосування, бо не враховує витрат праці працівників, які оплачуються почасово (це всі ІТП, службовці, деякі робітники), тобто визначена продуктивність за трудовим методом буде мати дещо приблизний характер. Крім того виробку неможна порівнювати, тобто зводити по галузях. Тому цей метод застосовується переважно при внутрішньому плануванні підприємства.
Вартісний метод визначення продуктивності. Він отримав найбільш широке розповсюдження у промисловості, бо він може застосовуватись для визначення рівня і динаміки продуктивності у різних підрозділах (партіях) та підприємствах з різними роботами .
Переваги вартісного методу:
а) легко порівнювати виробку у масштабах галузі;
б) через систему надбавок до оптових цін підприємства метод враховує якість виконаних робіт.