2. Показники використання основних виробничих фондів

Усі показники поділяються 2 групи:

1. Узагальнені;

2. Показники використання обладнання.

Узагальнені показники:

1. Основним показником є фондовіддача по роботам чи рідше по прибутку. Фондовіддача – це річний обсяг виробленої ХП у грошовому вираженні за оптовими цінами підприємства чи у натуральному визначенні.

ФВ=О_ггр / В_сф, [грн./грн.]

де О – об’єм виконаних робіт,

В_сф – середньорічна вартість основних фондів.

ФВ=П_ггр / В_сф,

П_сф – прибуток від реалізації.

2. Фондоємкість – визначається вартістю основних фондів, що приходяться на 1грн. річного об’єму робіт. Це обернений показник до фондовіддачі.

ФВ=В_сф/О_ггр, [грн./грн.]

Приклад: ФВ=5 грн. – це означає, що на кожну 1 грн. об’єму виконаних ХП за рік приходиться 5 грн. середньорічної вартості.

Показники використання обладнання:

1. Коефіцієнт використання обладнання по парку (станків) або коефіцієнт використання парку обладнання – відношення кількості фактично задіяного до цього інвентарного парку, який є в наявності на підприємстві, і показує скільки одиниць обладнання із загальної його кількості є на підприємстві і знаходиться в роботі. Він використовується при визначення потреби в обладнанні.

2. Коефіцієнт резерву обладнання – обернена величина до коефіцієнта використання парку обладнання.

3. Коефіцієнт використання обладнання по машинному часу – це відношення машинного чистого часу до часу заходження обладнання на робочому місці, тобто до тривалості зміни. Машинний час роботи обладнання – це час, впродовж якого обладнання знаходилося в безпосередній роботі (в робочому чи в холостому режимі), тобто зношується. Найбільш повне уявлення про використання обладнання дає інтегральний коефіцієнт , який визначається як добуток першого і третього показників.

4. Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (коефіцієнт календарного фонду часу) – це відношення фактичного відпрацьованого часу впродовж року до календарного фонду часу. Він характеризує ступінь використання можливого (календарного) часу роботи обладнання.

5. Коефіцієнт інтенсивного використання роботи обладнання (коефіцієнт загрузки) – це відношення фактично виконаного об’єму робіт до планового об’єму. Він показує на скільки повно використовуються виробничі можливості обладнання за час його роботи. Загальний інтегральний коефіцієнт – визначає ступінь використання обладнання як по об’єму, так і в часі, тобто добуток 4-й 5-й коефіцієнтів по об’єму.

6. Коефіцієнт змінності роботи обладнання – відношення кількості відпрацьованих станко-змін за добу до кількості встановленого обладнання з відрахуванням кількості резервного обладнання, обладнання, що закріплене за учнями (навчальне). Визначення цього коефіцієнту таким чином не враховує внутрішньо змінні втрати робочого часу, тому коефіцієнт змінності доцільно визначати на основі коефіцієнту використання обладнання у часі та максимальної змінності роботи обладнання на добу. Наприклад: за період 3-х змін по 8 годин.

7. Коефіцієнт відновлення основних фондів – це відношення вартості введених фондів за рік до вартості загального їх об’єму на кінець року.

8. Коефіцієнт вибуття фондів – відношення вартості фондів, що вибули до вартості фондів на початок року. Отже, 7-й і 8-й коефіцієнти незіставні, бо 7-й розраховується на кінець року, 8-й – на початок року.

9. Видова структура фондів – питома вага окремих груп фондів у загальному їх об’ємі на певний час у%.

10. Технологічна структура обладнання - це питома вага окремих видів обладнання у загальній вартості у %.

11. Вікова структура обладнання по його видам – частка обладнання певного віку у загальній його кількості або вартості до 5 років, від 5 до 10 років, 10-20 років у %.

12. Структура виробничих площин – питома вага площин виробничого та допоміжного призначення у загальному їх розмірі у %.