3. Аналіз виручки від реалізації, оцінка впливу факторів на зміну.

Найповніше характеризує зміну як кількісних, так і якісних факторів виручка, тобто грошові надходження від реалізації продукції. Сума виручки від реалізації продукції залежить від впливу таких факторів: обсягу реалізованої продукції, тобто проданої її кількості і величини середньореалізаційної ціни, а якщо мова йде за виручку від реалізації двох чи більше видів продукції, проявляється ще один фактор — структура реалізованої продукції. Для виявлення кількісного впливу згаданих факторів на зміну виручки застосуємо метод індексів (табл. 64).

Спочатку покажемо, як виявити кількісний вплив на зміну виручки двох факторів—кількості реалізованої продукції і ціни.

Розрахунок виконаємо по виручці за реалізоване зерно пшениці.

Індекс виконання плану реалізації зерна пшениці ( Д):

60

Отже, план по виручці від реалізації зерна пшениці підприємство перевиконало в 4,5 раза.

Різниця між чисельником і знаменником покаже загальну суму перевиконання плану по виручці (АВ): .!/о - /:., :,/.. ^ * ~' ^ " = 786,5 — 173,8 - 612,7 (мли крб.).

Щоб визначити вплив зміни кількості реалізованої продукції на виконання плану по виручці, необхідно умовну виручку (за фактичної

кількості і планової ціни) поділити на заплановану її суму.

_, ІГ' './^ Л- ^! ^ЗУ • >*,-','

Таким чином, за рахунок збільшення обсягу реалізованого зерна виручка порівняно з планом зросла на 100,1 %, або на 174,6 млн. крб. (348,4—173,8).

Виконання плану виручки від реалізації окремих видів продукції

Вид продукції	Кількість реалі­зованої продукції, ц		Середня ціна тис. крб.		Відно­шення фактич ної	Виручка від реалізації, млн. крб.
						за пла­ном	індекс структ ури	за фактичної кількості
	запла	Фактич	за пла-	фактич				плано	факти	факти
	ном	но	ном	но	ЦІНИ ДО		плано-	воі ці-	чної	чної
					планов		вої	ни і	ціни і	ціни
					О1		виручк	струк-	планов	структ
							й	тури	О1	ури
									структ
									ури
Озима	10720	21495	16,21	36,59	2,257	173,8	0,0702	211,7	471,2	786,5
пшениця

61

Ячмінь	250	252	17,6	15,87	0,902	4,4	0,0018	5,4	4,9	4,0
Овес	750	842	14,93	17,81	1,193	11,2	0,0045	13,6	16,2	15,0
Кукурудза	1200	991	22,00	23,42	1,064	26,4	0,0107	32,3	34,4	23,2
Горох	2000	2360	30,0	34,58	1,153	60,0	0,0242	73,0	84,2	81,6
Разом	14920	25940	18,48	35,09	1,899	275,8	0,1114	336,0	610,9	910,3
Овочі:
відкритого	14900	15009	15,00	23,25	1,550	22,4	0,0090	27,1	42,0	34,9
грунту
Захищено-	1800	1884	138,89	131,10	0,944	250,0	0,1009	304,2	287,2	247,0
го грунту
Молоко	40000	43991	31,53	35,42	1,123	1261,0	0,5090	1534,7	1723,5	1558,2
"""чиріст
-иСИ
вої маси: великої	2750	3584	224,73	219,47	0,977	618,0	0,2495	752,3	735,0	786,6
рогатої
худоби
свиней	250	403	200,00	204,70	1,023	50,0	0,0202	60,9	62,3	82,5
Всього	X	X	X	X	X	2477,2	1,0	3015,2	3460,9	3619,5

Для визначення впливу зміни середньої ціни реалізації на виконання плану виручки фактичну суму останньої ділять на умовну виручку:

Отже, за рахунок підвищення середньої ціни реалізації виручка зросла проти плану на 438,1 млн крб. (786,5 — 348,4), або на 125,7%.

Як згадувалось вище, виручка від реалізації двох і більше видів продукції формується під впливом трьох факторів: кількості реалізованої продукції, середньої ціни реалізації і структури реа-ки можна, застосувавши індексний метод: ^^_п -->//» ' ^ч с'' ''з —загальний

індекс, що характеризує виконання плану від реалізованої продукції. Виявити вплив цих факторів на зміну виручки; -•' ^ -'' £' - •»— відповідно індекси зміни виручки за рахунок зміни кількості реалізованої продукції, середньої ціни і структури реалізованої продукції.

Використавши дані таблиці, обчислимо вплив на зміну виручки згаданих факторів: %о'<' ¹ /*,.,..

Таким чином, фактична виручка від реалізації продукції більша за планову на 1142,3 млн. крб. (3619,5 — 2477,2), або на 46 %.

Багато факторів забезпечили збільшення виручки, зокрема: зростання кількості реалізованої продукції на 538,0 млн крб. (3015,2 — 2477,2), або на 21,7 %, підвищення середньої ціни —• на 445,7 млн крб. (3460,9 — 3015,2), або на 14,8 %, а деяке поліпшення структури реалізованої продукції — на 158,6 млн крб (3619,5 — 3460,9), або на 4,6 %.

При аналізі слід мати на увазі, що виявлений таким чином вплив структури (виходячи з планової виручки) не нейтралізує вплив таких структур, як внутрішньогрупова, внутрішньосортова і за ринками реалізації. Щоб нейтралізувати їх вплив на фактор структури (як співвідношення окремих видів і груп продукції) - планову (базисну) структуру реалізованої продукції слід обчислити в порівнянних цінах 1983 р., а подальший розрахунок залишиться без змін. Вплив згаданих трьох структур проявиться через середню ціну.

Проаналізувавши вплив згаданих факторів на зміну виручки, вивчення поглиблюємо в напрямі формування основних факторів — кількості реалізованої продукції та середньої ціни. Як згадувалось вище, кількість реалізованої продукції залежить від розміру посівної площі (поголів'я тварин), урожайності культур (продуктивності тварин), співвідношення залікової маси і натури, рівня товарності. Тоді індекс,

62

63

який характеризує вплив кількості реалізованої продукції, можна розглядати як:

.' /• /.'. '' ' . ' ' * '., А ' '...

ЦІ - '• -^! '*• ї*'>9 'і

••- - Т - '

* ч „•--,

Не важко помітити, що, підставляючи послідовно фактичні значення окремих факторів (див. табл.), розрахуємо вплив зміни згаданих факторів на зміну виручки.

Складніше виявити вплив факторів на зміну рівня середньореа-лізаційної ціни, оскільки на її зміну в різній мірі і в різних напрямах впливають: понадзамовна або реалізація продукції понад контракт, якість реалізованої продукції, строки реалізації та дотримання планових пропорцій за напрямами збуту. По таких видах продукції, як зерно, овочі, фрукти та ін., впливає ще співвідношення між окремими видами і сортами продукції, тобто вну-трішньогрупова і внутрішньосортова структури. З розширенням ринкових відносин все більше на ціну реалізації впливатиме співвідношення попиту і пропозиції на окремі види продукції.

Розглянемо формування середньої ціни на реалізацію зерна пшениці (табл. ).

Аналізуючи формування середньої ціни на пшеницю, бачимо, що найбільш «невигідним» каналом виявилась реалізація зерна на громадське харчування та своїм працівникам, оскільки середня ціна дорівнювала закупівельній, яка була в три рази нижчою порівняно з ціною реалізації за іншими каналами.

При реалізації державі підприємство одержало подвійну надбавку, оскільки реалізувало його понад планове замовлення. Решта надбавки до

64

ціни сформувалась як сортова. За такою ж ціною підприємство реалізувало зерно й іншим підприємствам.

Збільшення частки зерна пшениці в реалізованому зерні (див. табл. ) з 71,8 % за планом до 82,9 % фактично, як продукції з більш високою середньореалізаційною ціною, було також одним із факторів підвищення середньої ціни реалізації 1 ц зерна до рівня 35,09 крб. У цьому випадку спостерігається поліпшення внутрішньогрупової структури.

Вплив строків реалізації на середню ціну можна бачити на прикладі овочів захищеного грунту, а саме їх реалізація в пізніші строки зумовила зниження середньої ціни 1 ц на 7,79 тис. крб.

Багато факторів формує середню ціну реалізації продукції тва­ринництва. Наприклад, середня ціна реалізації молока залежить від вмісту жиру, сортової структури, охолодженості тощо.

Розглянемо вплив факторів на зміну середньої ціни реалізації молока, яка фактично становила 35,42 тис. крб. (табл. ). Виконання плану реалізації зерна пшениці за каналами реалізації

Напрям реалізації	Кількість реалізованого зерна, ц		Середня ціна реалізації 1 ц, тис. крб.
	за планом	фактично	за планом	фактично
Реалізовано — всього	10720	21495	16,21	36,59
з нього: державі	300	12165	13,00	38,96
іншим господарствам як сортове насіння	5500	7225	20,05	39,71
громадське харчування і своїм працівникам	4920	2105	12,11	12,21

За основу візьмемо ціну 1 ц молока реалізованого І сортом, яка ста­новить 32 тис. крб. Зауважимо, що фактична і базисна жирність молока

65

становила 3,4 %, а отже, на ціну не впливала. Реалізація 5,1 % від загальної кількості молока II сортом зменшило ціну 1 ц молока на 0,15 тис. крб., а виручку на 6,7 млн. крб. Інші фактори підвищували ціну. Зокрема, за реалізацію молока охолодженого за кожний центнер реалізованого молока І сортом держава виплачує додатково 1 тис. крб. У нашому прикладі це збільшило виручку на 41,7 млн крб., а середню ціну на 0,95 тис. крб. Проте основний приріст середньої ціни стався за рахунок реалізації молока понад замовлення. Це зумовило збільшення ціни реалізації на 2,62 тис. крб./ц, а виручку — на 115,3 млн крб. Зауважимо, що держава може змінювати фактори стимулювання ціною, але методика залишиться такою ж.

Досить динамічним фактором, який зумовлює рівень середньо-реалізованої ціни, є співвідношення попиту і пропозиції. Щоб визначити його вплив, необхідно нейтралізувати інші фактори, які формують рівень середньої ціни — канали і строки реалізації, сортову структуру і якість та ін. Зіставивши максимальну і мінімальну величини ціни, побачимо її коливання внаслідок зміни попиту і пропозиції на окремий вид продукції.

Завдання для перевірки засвоєних знань

1.

2. 3. 4. 5. 6. 7.

66

Аналіз собівартості продукції рослинництва.

1. Завдання і джерела даних аналізу.

1. Аналіз собівартості виробництва окремих видів продукції рослинництва та факторів, що зумовлюють її рівень.

1. Основні резерви зниження собівартості продукції рослинництва.