- •1. Предмет і об'єкти економічного аналізу в умовах ринку.
- •2. Методи й прийоми економічного аналізу.
- •3. Основні етапи аналітичної роботи.
- •4. Джерела інформації для економічного аналізу.
- •1. Аналіз використання земельних угідь, як основної складової частини ресурсного потенціалу підприємства.
- •2. Аналіз галузевої структури та інтенсивність виробництва.
- •3. Аналіз складу, руху і структури основних засобів.
- •4. Аналіз продуктивності праці.
- •1. Завдання і джерела аналізу інвестиційної діяльності підприємства.
- •2. Аналіз виконання плану введення в дію основних засобів.
- •3. Аналіз капітальних інвестицій на придбання основних засобів.
- •Завдання для перевірки засвоєних знань
- •1. Аналіз виконання плану виробництва продукції рослинництва.
- •2. Аналіз впливу посівних площ та врожайності на зміну валового збору.
- •3. Шляхи і резерви збільшення виробництва продукції рослинництва.
- •Завдання і джерела аналізу
- •Аналіз роботи промислових підприємств
- •Виробництв
- •Аналіз використання вантажного автотранспорту
- •Питання для самоконтролю
- •1. Зміст аналізу ринку продукції.
- •2. Підсумкова оцінка виконання договірних зобов'язань на поставку та реалізацію за обсягом, строками, асортиментом і якістю.
- •3. Аналіз виручки від реалізації, оцінка впливу факторів на зміну.
- •1. Завдання і джерела даних аналізу.
- •2. Аналіз собівартості виробництва окремих видів продукції рослинництва та факторів, що зумовлюють її рівень.
- •3. Основні резерви зниження собівартості продукції рослинництва.
3. Шляхи і резерви збільшення виробництва продукції рослинництва.
Виявлення резервів збільшення продукції рослинництва повинно здійснюватись за напрямами .
Оскільки можливості розширення площ посівів в Україні вичерпані, то основним фактором збільшення виробництва продукції рослинництва /залишається підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
50
Цього можна досягти різними шляхами. Насамперед за рахунок
-' * / ^
? -**•----
поліпшення земельних угідь шляхом меліорації, боротьби з ерозією, 6''Ь вапнування (гіпсування).
Значно підвищити врожайність сільськогосподарських культур
/У можна дотриманням агротехнічних умов. Проте не всі агротехнічні
фактори однаковою мірою зумовлюють високу врожайність, тому
. . .
особливу увагу приділяють сортооновленню, хімізації, меліорації,
комплексній механізації та автоматизації виробничих процесів тощо. Приріст урожайності за рахунок цих факторів визначають з даних науково-дослідних установ, а в конкретних умовах підприємства - на основі вивчення технології вирощування аналізованої культури.
Досвід передових підприємств і дані науково-дослідних установ
показують, що за рахунок поліпшення селекційно-насінницької роботи,
•Я*» впровадження у виробництво врожайніших районованих сортів можна
забезпечити приріст урожаю окремих культур на 20 %. Важливим і практично не вирішеним для України є нарощування потужностей випуску мінеральних добрив. За розрахунками вчених, за оптимальної норми внесення добрив і за всіх інших умов приріст зерна становив би 8-10 ц/га, картоплі - 60-70, цукрових буряків - 70-80, льону- довгунця (волокна) - 1,5-2 ц/га.
На віддачу добрив значною мірою впливає вологозабезпеченість грунту. За даними наукових установ, раціональне зрошення підвищує ефективність мінеральних добрив у 2-3 рази порівняно з їх застосуванням на незрошуваних землях. Отже, зрошення, підвищуючи ефективність добрив, дає змогу створити умови для одержання гарантованих високих урожаїв у зонах недостатнього зволоження, на які в Україні припадає понад 40 % площі ріллі.
51
Досить високою є ефективність застосування засобів захисту рослин. Останнім часом велику увагу приділяють біологічним методам захисту, які не тільки зберігають урожай, але й не знижують його якості. Найбільшого поширення набуває захист із застосуванням трихограми, що підвищує врожайність пшениці на 2-3 ц/га, зерна кукурудзи - на 8-10 і цукрових буряків - на 15-20 ц/га.
Виростити високі врожаї, забезпечити рекомендований комплекс агротехнічних заходів з урахуванням зональних умов і біологічних особливостей сорту допомагає комплексна механізація виробничих процесів у рослинництві. Вона забезпечує виконання всіх робіт у найкращі стислі строки, що, з одного боку, підвищує біологічний урожай, а з другого - скорочує його втрати при збиранні, доочищенні, транспортуванні.
Зміцнення матеріально-технічної бази (створення комплексу машин, поліпшення насінництва, забезпечення господарств достатньою кількістю добрив і засобами захисту рослин) дає змогу запровадити передові індустріальні та інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечує збільшення виробництва продукції при підвищенні окупності витрат.
Істотним резервом збільшення обсягу продукції є запобігання її втратам. Причини втрат різні: обсипання зерна через розтягування строків обмолоту чи вибір невдалого способу збирання, недосконалість збиральної техніки; поганий стан транспортних засобів, доріг, місць доочищення і зберігання сільськогосподарської продукції тощо. Іноді ці втрати досягають третини вирощеного врожаю. Так, оптимальним строком збирання зернових є 8-Ю робочих днів. Якщо із збиранням зволікають на 20 днів після біологічної спілості хлібів, втрачається до ЗО
52
% вирощеного врожаю. Особливо значні втрати продукції за несприятливих кліматичних умов.
Актуальним завданням сільськогосподарського виробництва є підвищення якості продукції. Цього можна досягти: виведенням нових сортів сільськогосподарських культур; застосуванням добрив у правильних співвідношеннях, збільшенням питомої ваги внесення органічних добрив; ширшим застосуванням біологічних методів захисту рослин; дотриманням агротехнічних заходів при обробітку грунту і догляду за посівами; удосконаленням машин і обладнання для збирання і доробки сільськогосподарської продукції; впровадженням прогресивних способів товарної обробки і транспортування продукції (розширення безтарних перевезень сипких вантажів, контейнерних перевезень, застосування спеціального транспорту, поліпшення шляхів і внутрішньогосподарських доріг тощо); скороченням проміжних ланок у ланцюгу "поле - - споживач", особливо щодо овочів та фруктів; збільшенням потужностей з первинної переробки і належного зберігання сільськогосподарської продукції; застосуванням ефективних систем матеріального стимулювання за підвищення якості продукції. ... Таким .чином, основні резерви збільшення виробництва рослинницької продукції та поліпшення її якості полягають у докорінному поліпшенні земельних угідь на основі комплексу меліоративних заходів, збільшення норм внесення добрив і доведення їх до оптимального рівня; своєчасному застосуванні засобів захисту рослин; комплексній механізації всіх галузей рослинництва з метою забезпечення своєчасного і високоякісного виконання комплексу робіт; впровадженні високоврожайних районованих сортів сільськогосподарських культур, які б відповідали інтенсивним методам їх вирощування; застосуванні ефективних форм організації та оплати праці; найповнішому і
53
найефективнішому використанні виробничого потенціалу обслуговуючих підприємств і організацій АПК; запобіганні втратам на всіх етапах проходження сільськогосподарської продукції.
Реалізація цих заходів забезпечить високу ефективність землеробства: збільшення виробництва екологічно чистої, конкурентоспроможної рослинницької продукції, підвищення окупності вкладень, поліпшення соціальних умов працівників.
Питання для самоконтролю
Завдання і джерела даних аналізу.
Методика проведення аналізу виробництва продукції за обсягом і асортиментом.
Виявлення впливу зміни площі, її структури й урожайності на відхилення валового збору.
Причини, які впливають на динаміку головних факторів.
Показники якості сільськогосподарських культур.
Джерела резервів збільшення виробництва продукції рослинництва.
Аналіз роботи промислових підприємств
Завдання і джерела аналізу
Аналіз роботи промислових виробництв
