Міністерство аграрної політики України

ВП „ Слов 'янський технікум Луганського національного аграрного університету" $

Конспект лекцій з дисципліни "Економічний аналіз" І

для студентів денної форми навчання відділення

"Бухгалтерський облік і фінанси"

спеціальності 5.03050801

„Фінанси та кредит"

Виконав викладач Разіна В.І.

20 Ю

Предмет економічного аналізу та організація аналітичної роботи.

1. Предмет і об'єкти економічного аналізу в умовах ринку.

1. Методи й прийоми економічного аналізу.

1. Основні етапи аналітичної роботи.

1. Джерела інформації для економічного аналізу.

1. Предмет і об'єкти економічного аналізу в умовах ринку.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Економічний аналіз як наукова дисципліна - - це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, і об'єктивною оцінкою їх виконання.

Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей.

Економічний аналіз має справу з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них. Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ. Проте наявні

методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.

На відміну від предмета об'єкти аналізу - - це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритмічність виробництва тощо.

Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, являють його зміст.

Предмет аналізу та його об'єкти пізнають через систему соціально-економічних показників, які являють собою поняття, що відображають кількісні та якісні характеристики нових явищ, виробничих ресурсів, рівень технологічної, економічної, соціальної й екологічної ефективності господарських процесів як усієї діяльності підприємства, так і окремих її сторін. Кожний показник має свій числовий вираз, який характеризує конкретний вимір аналізованого об'єкта, а також його зміст — соціально-економічну сутність.

Показники поділяють на кількісні і якісні, натуральні, вартісні й трудові, абсолютні та відносні, прямі й обернені, результативні й факторні, загальні, часткові, середні, специфічні, синтетичні й аналітичні, елементні, первинні, похідні й комбіновані, затверджувані, договірні, розрахункові тощо.

Кількісні показники — характеризують абсолютні розміри, пов'язані з виміром аналізованих об'єктів і кількісними змінами, які відбуваються в них (земельна площа, розмір основного й оборотного капіталу) чисельність працюючих, обсяг виробництва і продаж тощо); якісні -істотні особливості окремих об'єктів, аналіз і закономірності їх розвитку

(конкурентоспроможність, рентабельність, платоспроможність, ліквідність тощо); натуральні показники обчислюють у фізичних одиницях виміру, вартісні - у грошовому виразі, трудові - у затратах праці.

Абсолютні відображують розмір (величину, обсяг) аналізованого об'єкта, їх обчислюють у натуральних, вартісних або трудових вимірниках; відносні - показують співвідношення між абсолютними показниками, обчислюють їх у відсотках, індексах, коефіцієнтах і вони характеризують рівень, структуру аналізованого об'єкта тощо; прямі -характеризують безпосередньо аналізований об'єкт, обернені (зворотні) непрямо (продуктивність праці трудомісткість, фондовіддача -фондомісткість тощо); результативні (оціночні) - це ті, що є наслідком здійснення процесу, господарської операції; факторні ~ що забезпечили цей результат; загальні - характерні для підприємства в цілому; часткові -характеризують роботу окремої галузі чи структурного підрозділу підприємства, тобто організаційної системи нижчого порядку; середні -одержують як усереднений результат кількох однорідних показників; специфічні - притаманні окремим об'єктам аналізу або окремим їх параметрам; синтетичні (узагальнюючі, інтегральні) -- характеризують складні соціально-економічні комплекси; аналітичні - розраховані в результаті їх аналізу; елементні (прості) - показники найнижчого рівня, які не втрачають якісних ознак (елементний показник, який є першоосновою певного явища, процесу, називають первинним, усі інші -похідні); комбіновані - охоплюють кілька сторін характеристики об'єкта аналізу (люд-дні, т-км тощо.); затверджувальні ті, що доводяться підприємству директивне і контролюються державою чи іншим адміністративним органом (фіскальні нормативи, допустимі норми вмісту шкідливих речовин тощо); договірні на противагу затверджуваним -

обумовлюються в договорах, угодах, а розрахункові мають характер обслуговуючих і їх обчислюють на підприємстві, у виробничому підрозділі тощо.

Величина показників та їх якісна характеристика в процесі господарської діяльності постійно змінюються під впливом певних причин і умов, які називають факторами. Останні на сільськогосподарських підприємствах поділяють на соціально-економічні, виробничо-технологічні, природно-екологічні, зовнішні та внутрішні, інтенсивні й екстенсивні, головні та другорядні, постійні і тимчасові, загальні й специфічні, вимірювані та невимірювані тощо.