81. Особливості мови творів л. Глібова.

Розвиткові укр.мови у післяшеченківську добу сприяла творчість видатного укр.байкаря Л.Глібова. Його головною заслугою було формування стилю байки як певного мовностилістичного жанру, вироблення реалістичного зображення засобами живої народн.мови.

Якщо байка є «поезією розуму»(за висл.Бєлінського), то важливу роль тут відігр.мовні засоби втілення думки в конкретно зримих образах, тобто в алегоричних типах, що уособлюють певні явища дійсності. Таке розуміння спонукало Глібова розширити оповідну частину, де б зовнішні риси і поведінка персонажів, що зображуються, були б підпорядковані ідеї твору. Це дозволяло Глібову звузити роль заключного моралізаторського повчання, не порушуючи законів цілого і правдивості зображуваного. Тоді як його попередники(Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський) висували на перший план саме повчання; оповідна частина в них була розвинена слабко, грубувато-натураслістичний бурлескний план зображення розважав читача, але не створював цільного художнього полотна; зовнішні риси й дії героїв не були підпорядковані ідеї твору.

Зменшення впливу бурлескн.стилю можна прослідити на прикладі двох байок «Грішник»(Гребінки - 1) та «Троєженець»(Глібова - 2), що мають спільний сюжет.

1.«Ось сяя вісточка і до царя дійшла,А цар був, мабуть, не макуха, Розлютовався він, і злість його взяла. (...)Цар двічі кашлянув, рукою ус розгладив І річ таку премудрую сказав:«Пребеззаконія на світі завелися, А гірше, що в моїй землі! ... Щоб луснув я, щоб я до вечора сказився, Коли не поведу на шибеницю всіх!»Як річ таку судця дослухав,Низенько поклонивсь, потилицю почухав І ну з підсудками про діло мізковать.»2. «От якось цар про це почувТа зараз же бумагу й посилає,Щоб беззаконника такого та схопить,Приставити у суд – і там його судить... А суд гуртом рішив: «Щоб беззаконника провчити, - Оприділити, Щоб він з трьома жінками жив»1.-яскраво виражені ознаки бурлескного стилю, натуралістично-згрубілі вислови

2.-зображення реальних обставин, розповідь ведеться стримано, тонко, іронічно; в мові байки є елементи офіц.ділов.мови, канцеляризми =допомаг.здійснити задум.

Глібов наближ.байку до нар.первооснови.Його роль і у розробці і збагаченні мовних засобів байки полягає в більш відшліфованому і художньо виправданому їх застосуванні в поєднанні з мовностилістичними засобами народної казки, пісні. Так, це послідовне використання у зачинах байки специфічних усталених конструкцій, напр.: «За тридев’ять земель, у тридесятім царстві Та в іншім государстві, Якийсь-то хвабрий молодець (Чи дворянин він, чи купець — Про те вже не скажу вам, братця, Щоб іноді не пробрехаться…) — Та що утяв!»(«Троєженець»), «Десь там, не в нашій стороні, Під височенною горою, Серед діброви в гущині Вечірньою добою, Поївши добре, Лев лежав»(«Лев і Комар»).

Оповідний характер підкресл.вживання виразів типу: був собі, одного разу, раз, колись тощо: «Був собі хлопчик жвавий»( «Жвавий хлопчик»), «Жив-поживав козак заможний Клим»(«Пеня»), «Раз у вишневому садочку лежав Осел у холодочку»(«Осел і Соловей»), «Раз на вікні у панському будинку Патлатий Цуцик спочивав»(«Цуцик»).

Особливе навантаження мають прості дієслівні присудки, виражені емоційно забарвленими словами зі сфери народн.мови: «Лев уминав за сніданням ягня»(«Лев та Вовк»); «Один мордатий Кіт до Щуки учащав», «А Щука на своє хилила» («Щука і Кіт»), «Свиня у панський двір залізла; Посновигала там по всім куткам...В гної куйовдилася пикою своєю!» («Свиня»), «Усі баньки повитріщали»(«Синиця»)

Засобом вираження експресії є також присудки, виражені незмінними словами — вигуками дієслівного походження типу смик, хап і дієсловами з емоц.забарвл.суфіксами -ну, -ону (скубонути, стусонути). «Лисичка хап — і у кущі мерщій» («Гава і Лисиця»), «Аж тут хазяїн тиць у двері» («Пеня»), «Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало» («Гадюка і Ягня»); «Хто схоче — добре ускубне...А хто під боки стусоне»(«Лисиця і Осел»), «Жаднюга Вовк рвоне його зубами» («Лев-дідуган»)

Байки Глібова — видатне досягнення укр.літ-ри і літер.мови ХІХ ст. у цьому жанрі.

Величезні багатства живої народної мови і народної творчості, їх лексику, фразеологію і синтаксис Глібов використав для ліричного зображення життя, глибоко правдивого викриття вад і несправедливостей світу гноблення і експлуатації простої людини. Слідом за велик.рос.байкарем І.А.Криловим, використовуючи його творчий метод, Глібов розвинув жанр байки і підняв його до рівня справді поетичного худ.твору.

Байки Глібова збагатили укр.літ.мову засобами реалістичного зображення життя.