Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0860986_A1EA1_bityak_yu_p_administrativne_pravo...doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3.4 Mб
Скачать

§ 6. Адміністративна відповідальність за правопорушення в промисловості

Адміністративну відповідальність за правопорушення в промисловості передбачено главою 8 КпАП «Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та в галузі ви­користання електричної і теплової енергії», де містяться статті, що встановлюють відповідальність за: порушення вимог зако­нодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93); порушення вимог зако­нодавчих та інших нормативних актів про зберігання, викорис­тання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості (ст. 94); марнотратне витрачання електричної і теплової енергії (ст. 98); порушення Правил охорони електричних мереж на­пругою понад і до 1000 вольт (статті 99, 100); порушення, по­в’язані з використанням газу (ст. 101); непідготовленість до роботи резервного паливного господарства (ст. 103) тощо.

Оскільки на промислові підприємства поширюються пра­вила стандартизації, метрології та сертифікації, користування природними ресурсами, охорони природи та ін., то порушення цих правил можуть мати місце й у промисловості. Наприклад, випуск і реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стан­дартів (ст. 167); випуск у продаж нестандартної продукції (ст. 168); випуск, реалізація продукції (товарів) без сертифіката відпо­відності (ст. 1701); порушення правил водокористування (ст. 60); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79); порушення правил складування, зберігання, розміщен­ня, транспортування, утилізації, ліквідації та використання промислових і побутових відходів (ст. 82) та ін.

Відповідальність за адміністративні правопорушення в про­мисловості несуть відповідні посадові особи.

Справи про адміністративні правопорушення розглядають адміністративні комісії, органи Мінпраці України, органи охо­рони водних ресурсів, органи Державного комітету стандар­тизації, метрології та сертифікації України тощо1.

Глава 26 Управління сільським господарством

§ 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом

Сільське господарство (агропромисловий комплекс), яке

покликано забезпечувати суспільство продовольством і сиро­виною для промислового виробництва, охоплює виробництво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та пе­реробку. З урахуванням виключної значущості цієї сфери для народного господарства її віднесено до пріоритетних1.

Пріоритетність соціального розвитку агропромислового комплексу забезпечує держава шляхом різних організаційно- економічних і правових заходів.

На це спрямовано концепцію Національної програми відродження села на 1995—2005 роки, схвалену постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 р.2. Реалізація зав­дань цієї концепції вимагає: проведення аграрної реформи; створення економічного механізму ринкового типу; формуван­ня багатогалузевої виробничої сфери села на сучасній техно­логічній основі; удосконалення структури виробництва в аг­ропромисловому комплексі; відновлення родючості землі; ра­ціонального використання природних ресурсів; розроблення системи законодавчих і нормативних актів; відпрацювання державної структури управління розвитком села, виходячи з міжгалузевого характеру проблем, тощо.

Верховна Рада України визначає державну політику у сфері агропромислового комплексу, встановлює правові засади його функціонування, затверджує національні та інші програми еко­номічного, науково-технічного, соціального й культурного

розвитку села, встановлює обсяги бюджетного фінансування, напрями й обсяги інвестиційної політики.

Президент України й Кабінет Міністрів України визнача­ють потребу держави в сільськогосподарській продукції та си­ровині, здійснюють політику підтримки вітчизняного вироб­ника сільськогосподарської продукції, захисту внутрішнього ринку та ін. Президент України й Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції та бюджетного фінансування створю­ють, реорганізують і ліквідують центральні та місцеві органи державного управління агропромисловим комплексом.

Органи АРК здійснюють правове регулювання відносин у сфері сільського господарства, затверджують і реалізують про­грами з питань соціально-економічного та культурного розвит­ку агропромислового комплексу й села АРК.

Відповідні функції у сфері управління агропромисловим ком­плексом виконують на підвідомчій їм території обласні, районні місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядуван­ня. Так, органи місцевого самоврядування вирішують питання передачі земельних ділянок у власність; надання їх у користу­вання, в тому числі на умовах оренди; реєструють права влас­ності, права користування землею й договори на оренду землі, вилучення (викуп) земель, стягнення плати за землю, ведення земельно-кадастрової документації; погоджують будівництво жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках. Вони також організовують та здійснюють державний контроль за додержанням земельного й природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного й місцевого значення, відтворенням лісів, вирішують земельні спори.